Справа № 488/3900/21
Провадження № 3/488/1572/21
24.12.2021 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва Торжинська Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Лимани Вітовського району Миколаївської області, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 ,
- до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП,
Як викладено у протоколі серії ВАБ №751098, 01 жовтня 2021 року о 12:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків по відношенню до свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останній протягом тривалого часу вчиняв булінг по відношенню до однокласника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 КУпАП, але останній не досяг 16-річного віку, тому відповідальність несе його мати ОСОБА_1
24.12.2021 р. ОСОБА_1 до суду не прибула, про причини неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Приймаючи рішення у справі суд виходить з такого.
Дій ОСОБА_1 за вищевказаним протоколом кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В той же час, диспозиція ч.3 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частиною третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
З огляду на наведене дана норма має два суб'єктивних склади та одним з суб'єктів даного порушення є батьки або особи, які їх замінюють, другим суб'єктом є неповнолітній віком від 14 до 16 років.
Втім, як слідує з матеріалів справи малолітній ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на момент складання вищевказаного протоколу досяг 8-ми річного віку, а отже не відповідає суб'єктивному складу кола осіб, визначених нормами ч.3 ст.184 КУпАП.
Більш того, частина третя статті 173-4 КУпАП встановлює відповідальність батьків дитини за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Таким чином, самі положення ч. 3 ст. 184 КУпАП виключають відповідальність батьків за цією нормою у разі вчинення булінгу дитиною, яка є малолітньою, або неповнолітньою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, оскільки в цьому разі батьки несуть відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 173-4 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_2 є малолітньою особою, то його дії охоплюються диспозицією ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, за вчинення яких відповідальність несуть батьки.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Стосовно посилань у протоколі про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків по відношенню до свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що передбачає відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП, то за диспозицією ч.1 ст. 184 КУпАП настає адміністративна відповідальність як за сукупністю так і за скоєння будь-яких з ухилень, зокрема, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення (ст. 256) є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Втім, зміст правопорушення має бути чітким, конкретно висвітлювати суть правопорушення, що ставиться в вину та доведений належними і допустимими доказами.
За диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
В той же час, протокол відносно ОСОБА_1 не містить конкретних даних, що становлять зміст порушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема не містить відомостей від яких саме батьківських обов'язків ухилилась ОСОБА_1 .
При цьому, суд не має права самостійно коригувати чи конкретизувати зміст правопорушення, що викладений у протоколі про адміністративне правопорушення, який фактично складає зміст обвинувачення.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Притягнення до адміністративної відповідальності обумовлює певні обмеження щодо особи, тому складання протоколу про адміністративне правопорушення має бути лише з обґрунтованих підстав та містити чіткі, конкретні дії, які становлять зміст певного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, суд вважає неприпустимим формальний підхід з притягнення особи до адміністративної відповідальності без наявності доказів, що підтверджують суб'єктивний та об'єктивний склад певного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне провадження у даній справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити за відсутності складу даного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.В. Торжинська