Справа № 487/8611/21
Провадження № 1-кп/487/757/21
21 грудня 2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021150000000382 від 26.10.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Маловарварівка Миколаївського району Миколаївської області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,
Встановив:
01.12.2021 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_10 , за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, посилаючись на відсутність підстав для повернення обвинувального акта та відсутність підстав для закриття кримінального провадження, просив про його призначення до судового розгляду.
Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, з посиланням на тяжкість злочину у вчиненні якого він обвинувачуються та відсутність підстав, передбачених кримінально-процесуальним кодексом для обрання більш м'якого запобіжного заходу, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не має власної родини та постійного місця роботи; - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше (за три дні до ДТП у вчиненні якої обвинувачується) притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Захисник ОСОБА_5 висловила думку щодо можливості призначення справи до судового розгляду, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку депутатів Нечаянської сільської ради. Захисник ОСОБА_5 , заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора зазначила, що ризики, на які посилається прокурор, на даний час не існують та не підтверджені, та відповідно до практики Європейського Суду з перебігом розслідування справи ризики зменшуються, наявність лише обґрунтованої підозри не може бути єдиним виправданням триманню під вартою, а тому необхідно зазначати про наявність інших підстав або ризиків. В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник посилається на те, що ОСОБА_11 раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, в наслідок ДТП отримав ряд травм та потребує проведення хірургічної операції. Також в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисником надано заяви депутатів Нечаянської сільської ради восьмого скликання ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про бажання взяти ОСОБА_3 під особисту поруку.
В судовому засіданні ОСОБА_12 , ОСОБА_16 підтримали своє бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_3 під особисту поруку, пояснили, що їм роз'яснені обов'язки поручителів та наслідки невиконання взятих на себе зобов'язань.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника щодо призначення справи до розгляду та клопотання про зміну запобіжного заходу, просив змінити запобіжний захід особисту поруку.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні вважала можливим призначити справу до судового розгляду, підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, пояснила, що з моменту загибелі її чоловіка обвинувачений або його родичі жодного разу не попросили вибачення та не надали жодної копійки для відшкодування завданої шкоди.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду, підтримав клопотання прокурора, заперечував проти задоволення клопотання захисника посилаючись на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який призвів до загибелі людини, з часу обрання запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, запобіжний захід у вигляді особистої поруки не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та стороною захисту не надано доказів неможливості отримання обвинуваченим медичної допомоги в умовах СІЗО та необхідності зміни умов його утримання.
Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_17 не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду, не заперечувала проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:
Згідно з вимогами ст. 314 ч.3 п.3,5 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
З матеріалів обвинувального акту та додатків до нього вбачається, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, грубих порушень при складенні обвинувального акту не виявлено і підстав для його повернення прокурору не вбачається, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Миколаєва.
Підстав, передбачених п.п.4-8 частини першої та частиною другою статті 284 КПК України, для закриття провадження немає. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 до судового розгляду.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені частиною 2 ст.27 КПК України відсутні.
В судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих та їх представників.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на особисту поруку, суд виходить з наступного.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.10.2021 відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.12.2021.
Відповідно до частини 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі від 30 грудня 2016 року №9-3167/0/4-16 роз'яснив, що при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування (якщо згідно з вимогами гл.18 КПК вид запобіжного заходу передбачає обов'язок слідчого судді визначити термін його дії). Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні.
Згідно ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, перевірялась під час вирішення слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що: - заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до невідворотних наслідків у вигляді загибелі людини, а також отримання тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ще однім потерплим, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є тяжким, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні дітей не має, деякий час працював закордоном, що в сукупності доводить наявність обставин які свідчать про існування ризику переховування від суду. Крім того, оскільки обвинувачений 22.10.2021 притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, на теперішній час не позбавлений права керування транспортними засобами, суд вважає обґрунтованим наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судовий розгляд не може бути розпочатий та завершений, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не можливе, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Доводи захисника щодо не існування та не підтвердження прокурором існування ризиків судом оцінюються критично, оскільки стаття 199 КПК України зобов'язує прокурора довести обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та ці вимоги, щодо не зменшення заявлених ризиків, прокурором дотримано. Разом з цим, виникнення нових обставин, які б свідчили про нові ризики, є майже неможливим з огляду на те, що обвинувачений з моменту затримання знаходиться під контролем правоохоронних органів.
Посилання сторони захисту на необхідність проведення ОСОБА_3 хірургічної операції не можуть бути беззаперечною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки суду не надано медичних документів, які підтверджують неможливість утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору за станом здоров'я.
Крім того, відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого Наказом МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
З наведеного вбачається, що за наявності скарг обвинуваченого на стан здоров'я, необхідності проведення хірургічної операції, його медичне обстеження відповідним лікарем-фахівцем можливо у медичній частині СІЗО, а додаткове лабораторне обстеження та необхідне лікування - у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, затвердженого МОЗ України.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки депутатів Нечаянської сільської ради виходячи з наступного. Так, відповідно до заяв ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , вказані депутати виявили бажання взяти ОСОБА_3 під особисту поруку. Проте, в жодній заяві не зазначено про їх особисте знайомство з обвинуваченим, його характеристику (мається лише посилання на загальну характеристику, яка надана старостою сільради), не зазначено чому поручитель має заслуговувати на довіру суду (досягнення в освіті, науці, наявність спеціальних статусів, державних нагород, відзнак тощо) та не надані підтверджуючі ці обставини документи. Крім того, у довідці - характеристиці від 26.10.2021 зазначено, що ОСОБА_3 після звільнення зі служби у поліції в 2015 році працював закордоном, а протягом жовтня 2021 року у селищі з'являвся рідко, в зв'язку з тим, що доглядав за бабусею, яка проживає в м. Миколаєві. Вказані обставини свідчать про те, що протягом останніх п'яти - шести років односельці не були ознайомлені зі способом життя обвинуваченого, його поведінкою.
Враховуючи викладені вище обставини та доводи, а також приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , невідворотність наслідків його вчинення, суд приходить до переконання про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 діб - до 18.02.2022 включно, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
До початку підготовчого судового засідання від потерпілої ОСОБА_6 до суду надійшов цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.
Відповідно до ст.. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Положеннями ст.. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні визнається особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову та/або моральну шкоду, та яка в порядку встановленому цим Кодексом пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Оскільки потерпілій ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, до початку судового розгляду нею був заявлений цивільний позов, суд вважає необхідним прийняти цивільний позов до розгляду у даному кримінальному провадженні, визнати потерпілу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 369-372, 392, 395 КПК України, суд
Ухвалив:
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021150000000382 від 26.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, на 14:00 год. 28.12.2021 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих, представників потерпілих.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 18.02.2022 включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор"
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Прийняти цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди до розгляду у кримінальному провадженні.
Визнати ОСОБА_6 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем.
Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1