Справа № 487/9146/21
Провадження № 1-кс/487/6990/21
23.12.2021 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152030001835 від 21.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, про арешт майна,-
22.12.2021 року старший слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 21.12.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152030001835, звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, в якому просив накласти арешт на речові докази, котрі були вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно, а саме: водійське посвідчення серія № НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ); паспорт громадянина Грузії серія № НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ); закордонний паспорт серія № НОМЕР_3 виданий на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ); мобільний телефон марки «Iphone А1533» сірого кольору IMEI № НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта оператора «Київстар» № НОМЕР_5 ; грошова купюра номіналом 100 гривень; грошова купюра номіналом 20 гривень; грошова купюра номіналом 20 гривень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Вислухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12021152030001835 від 21.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.12.2021 року, близько 11 годин 30 хвилин, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), перебуваючи біля будинку № 21 розташованому за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, знаходячись у вказаному місці у зазначений час, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), побачив прилавок біля якого у пластмасовому ящику знаходилась жіноча сумка чорного кольору. Після чого, у ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), виник злочинний корисливий умисел, направлений на викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілої ОСОБА_7 та відсутністю уваги з боку сторонніх осіб, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) підійшов ззаду прилавка, де рукою схопив жіночу сумку вартістю 200 гривен в якій знаходився мобільний телефон марки «Redmi 8A» вартістю 3000 гривен та грошові кошти в сумі 1300 гривень.
В подальшому, утримуючи викрадене майно при собі намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення при цьому направився у бік пр. Центрального в м. Миколаєві.
Свідок ОСОБА_8 , помітила протиправні дії ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), яка на момент вчинення вказаного злочину знаходилась біля прилавку, неподалік будинку № 21 по вул. Рюміна в м. Миколаєві, побігла слідом за останнім, при цьому гучно кричала ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) услід та вимагала зупинитись.
ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) почувши крики, усвідомлюючи, що його дії стали явними для оточуючих продовжив бігти у напрямку пр. Центрального в м. Миколаєві, однак розпорядитись викраденим майном не зміг з причин, які не залежали від його волі, так як в подальшому був затриманий співробітниками поліції.
В порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчинення вищевказаного злочину затримано ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в ході особистого обшуку було вилучено, наступне: водійське посвідчення серія № НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) поміщено до паперового конверту; паспорт громадянина Грузії серія № НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) поміщено до паперового конверту; закордонний паспорт серія № НОМЕР_3 виданий на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) поміщено до паперового конверту; мобільний телефон марки «Iphone А1533» сірого кольору IMEI№ НОМЕР_4 в якому знаходиться сім-карта оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , грошова купюра номіналом 100 гривень, грошова купюра номіналом 20 гривень, грошова купюра номіналом 20 гривень, поміщено до сейф пакету № ЕХР0249368.
В подальшому відповідно до вимог КПК України 21.12.2021 водійське посвідчення серія № НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), паспорт громадянина Грузії серія № НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) закордонний паспорт серія № НОМЕР_3 виданий на ім'я ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), мобільний телефон марки «Iphone А1533» сірого кольору IMEI№ НОМЕР_4 в якому знаходиться сім-карта оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , грошова купюра номіналом 100 гривень, грошова купюра номіналом 20 гривень, грошова купюра номіналом 20 гривень постановою слідчого визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у цьому випадку накладається арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, визначення місця зберігання речового доказу протягом досудового розслідування покладено законом на орган досудового розслідування, за виключенням випадків вирішення питання передачі речового доказу на реалізацію, що у цьому випадку не мало місця.
З огляду на викладене, у зв'язку із недоведеністю необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152030001835 від 21.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1