Справа № 473/4306/21
іменем України
"24" грудня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судових засідань Кріпак Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
у листопаді 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що 22 лютого 1992 року Олександрівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини між подружжям припинені через те, що вони виявилися різними людьми зі своєрідними характерами, в зв'язку з чим у сім'ї постійно виникали сварки та непорозуміння. Зазначене, а також небажання відповідача розірвати шлюб в органах ДРАЦС, стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Надав заяву, згідно якої просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечував проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
При цьому судом встановлено, що 22 лютого 1992 року Олександрівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області між сторонами був зареєстрований шлюб, актовий запис №09.
Згідно ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, сторони припинили шлюбні відносини, жоден з них не бажає зберегти сім'ю, отже суд вважає, що за таких обставин подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення, тому шлюб між сторонами, відповідно до вимог ст. 112 СК України, має бути розірвано.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 - 265, 272, 273 ЦПК України, суд
шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 лютого 1992 року Олександрівською селищною радою Вознесенського району Миколаївської області, актовий запис №09, розірвати.
Після набрання рішення суду законної сили присвоюються прізвища: позивачці - ОСОБА_3 , відповідачу - ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В.Лузан