Справа № 471/908/21
Провадження №2/471/300/21
Номер рядка звіту 68
"24" грудня 2021 р.
Братський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Кравченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське цивільну справу за № 471/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
02.11.2021 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що 07.04.2001 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останнім часом між сторонами виникали сварки, непорозуміння, тому подальше перебування у шлюбі недоцільне, збереження сім'ї неможливе, оскільки подружні стосунки припинено. Шлюб носить формальний порядок, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом, оскільки через ДРАЦС шлюб розірвати не має можливості.
У судове засідання позивач не з'явилась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явився, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд встановив.
07.04.2001 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 9.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя між подружжям не склалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Стаття 55 СК України встановлює обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Крім того, за ст. 56 СК України, дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання, мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.
Але кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Та як слідує із позовної заяви, сторони шлюбні відносини фактично припинили, а тому у суду є підстави вважати, що вони про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби і взаємодопомоги не піклуються, шлюбні стосунки не підтримують, внаслідок чого їх шлюб носить формальний характер.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому, за правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
За таких фактичних обставин, враховуючи відносини між позивачем та відповідачем, суд вважає, що подальше сумісне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їхнім же інтересам, а тому такий шлюб, згідно вимог ч. 3 ст. 105, ст. 110, ст. 112 СК України підлягає розірванню, а позов - задоволенню.
У відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави ставку судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, що укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 07.04.2001 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 9, - розірвати.
Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, ставку судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів.
СуддяІ.Б. Гукова