Провадження № 3/470/294/21
Справа № 470/655/21
23 грудня 2021 року смт. Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А., за участю захисника Терлецької Т.О., секретаря Обуховської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, яка надійшла від відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Березнегувате Миколаївської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого на утриманні одну малолітню дитину,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу (серії ОБ № 030963) 13 листопада 2021 року о 14 годині 35 хвилин на ґрунтовій дорозі в смт.Березнегувате Баштанського (Березнегуватського) району Миколаївської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 111740", державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , з причіпом, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови, координації рухів, звужені зіниці очей, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Терлецька Т.О., діюча на підставі договору про надання правничої допомоги № 333 від 02 грудня 2021 року, пояснила, що на даний час ОСОБА_1 перебуває на заробітках в Чехії. Вину у вчиненні правопорушення не визнає, транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння він не керував, взагалі наркотичних засобів не вживає. Доказів відмови від проходження медичного огляду до протоколу працівниками патрульної поліції не долучено, а наданий відеодиск є недопустимим доказом, оксильки відеозйомка проводилася на мобільний телефон. Протокол ОСОБА_1 підписав, оскільки причіп був не його, а тому він хвилювався, що працівники поліції заберуть його на штрафний майданчик. Крім того у нього хвора мати і він не хотів, щоб вона з цього приводу хвилювалася.
Дослідивши докази у справі, суддя доходить наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так диспозицією статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід також зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаментом патрульної поліції Національної поліції України від 03 лютого 2016 року № 100 (далі за текстом Інструкція №100) нагрудною відеокамерою забезпечується кожен працівник патрульної поліції, який заступає на зміну, в будь-якому випадку хоча б однією нагрудною відеокамерою забезпечується екіпаж.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції №100 нагрудна відеокамера повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відео зйомки при будь-якому контакті з особами.
Відповідно до статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
П. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Проте, надане поліцейським відео здійснене не з нагрудної відеокамери працівника патрульної поліції, на ньому відсутні необхідні дані про час і дату зафіксованої на ньому інформації, воно не є безперервним, а особу не було повідомлено про його проведення.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтвердив, що працівники поліції проводили зйомку з мобільного телефона, а не з нагрудної камери, оскільки він був присутнім, коли його брата зупинили працівники поліції. Крім того пояснив, що зйомка велася частково, а не безперервно, при цьому свідків взагалі не було.
Працівник патрульної поліції сержант поліції Карриєва К.Р. в судовому засіданні пояснила, що того дня дійсно з технічних причин вони не могли проводити зйомку з нагрудної камери, а тому зйомку проводили з її мобільного телефону, в якому відсутня функція щодо дати та часу відеофіксації. Свідків правопорушення не було задіяно, оскільки подія відбувалася на польовій дорозі між селами і в той час нікого не було на шляху.
За такого, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками патрульної поліції відеодиск не можна вважати належним та допустими доказом у справі.
Крім того, зі змісту пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення не вбачається відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в медичному закладі на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З огляду на викладене, враховуючи, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками патрульної поліції було порушено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, до нього не додано належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, суддя доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доказів іншого суду не надано, а відтак провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяС. А. Луста