Справа № 466/6020/21
заочне
22 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді Білінська Г.Б.
при секретарі Філевич У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», з участю третіх осіб Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни та Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», з участю третіх осіб Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни та Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування своїх вимог зазначила те, що вона 02 липня 2021 р., знайшла у своїй поштовій скриньці за домашньою адресою - АДРЕСА_1 , конверт без розбірливого штемпеля про дату відправки, в якій була постанова ВП № 65751999 від 10.06.2021 р. приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про звернення стягнення на її заробітну плату. Постанова супроводжувалась листом виконавця за № 13350 від 10.06.2021 р., в якому невірно зазначена адреса його електронної пошти як ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки при намаганні зв'язатись з нотаріусом ця адреса визначалась як недійсна, а на всі телефонні дзвінки він не відповідав.
В ній йдеться про стягнення з неї боргу на підставі виконавчого напису № 28631, який виданий 20.05.2021 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною. Проте до виконавчих документів сам нотаріальний напис або його копію не додано, лише є посилання на такий напис про стягнення з неї заборгованості в сумі 54644,30 грн. на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».
Вона не мала жодних, в тому числі кредитних або боргових відносин з цією фінансовою компанією. А тому з таким написом та відповідно самим виконавчим провадженням за цим написом я не згідна.
У судове засідання позивач не прибула, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, покликаючись на мотиви викладені в позові та просить позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач та треті особи у судове засідання не прибули, однак у встановлений законом строк та порядок належни чином повідомлялися про день та час розгляду справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст.ст.223, 280 ЦПК України, на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із такого.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, 20.05.2021 року що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №28631 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 54644,30 грн. на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».
Виконавчий напис № 28631, який виданий 20.05.2021 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, є неправомірним та таким, що не підлягає виконанню. Позивач не укладала жодних договорів, у тому числі й кредитних, з відповідачем ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», на користь якого приватним нотаріусом Грисюк О.В. вчинено напис - стягнути з позивача борг в сумі 54644,30 грн.
Самої угоди (договору) про надання кредиту та відомостей або документів про розрахунки по кредиту позивачу не надано. Окремо зазначаю, що будь-яких повідомлень від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» щодо вимог по виплаті позики, кредиту, щодо проведення розрахунків позивач не отримувала.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічна норма закріплена і у п.3.1, 3.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Однак на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, Постанову Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 постановою Київського апеляційного адміністративного суду визнано незаконною та нечинною: справа 826/20084/14. 01.11.2017 Вищим адміністративним судом України постанову Київського адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі № 201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі № 285/2975/16 (провадження № 61-31641 св 18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, суд,-
позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 28631 від 20.05.2021 приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 54644,30 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з TOB «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір в сумі 908 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцять днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 22.12.2021р.
Суддя Г. Б. Білінська