Справа № 466/9218/21
(заочне)
14 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Білінської Г.Б.
при секретарі Філевич У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послугу з централізованого опалення, -
установив:
04 грудня 2021 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося в суд з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.06.2015р. по 31.07.2019р. у розмірі 16 625,91грн., інфляційних витрат - 849,72грн. та 3% річних - 317,59грн., а також стягнути з відповідачів на користь позивача 2270,00 грн. судового збору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 03.02.2021 року Шевченківський районний суд м.Львова видав ухвалу про скасування судового наказу по справі №466/9197/19 про солідарно стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та роз'яснив ЛМКП «Львівтеплоенерго» його право звернутися до суду із вказаними у заяві про видачу судового наказу вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки ЛМКП«Львівтеплоенерго» №15 від 01.09.2021р. отриманої з єдиного реєстру територіальної громади міста Львова вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і відповідно користуються послугами з централізованого опалення та послугами централізованого постачання гарячої води.
З 01 липня 2014 р. Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води ЛМКП«Львівтеплоенерго» був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися квитанції про нарахування вартості послуг з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води з метою їх оплати.
Проте, за період з 01.06.2015р. по 31.07.2019р у вищезазначених відповідачів утворилась заборгованість з оплати послуг за централізоване опалення в розмірі 16 625,91грн. Заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості.
На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення. Згідно наданого розрахунку від 03.09.2021р. інфляційні витрати склали - 849,72грн., а 3% річних відповідно склали 317,59 грн.
Таким чином, відповідно до Розрахунків заборгованості за період з 01.06.2015р. по 31.07.2019р. за послугу з централізованого опалення у відповідачів становить - 16 625,91грн., інфляційні нарахування складають - 849,72грн., а 3% річних складає - 317,59грн., Разом: 17 793,22грн.
Отже, неправомірні дії Відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів Позивача. Через несвоєчасність проведення розрахунків Відповідачами за надані послуги з централізованого опалення ЛМКП«Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємства.
Представник позивача - ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи у їх відсутності, представник позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст.223, 280 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що з 01 липня 2014 року вважається укладеним Договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води між Львівським міським комунальним підприємством ''Львівтеплоенерго'', що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг постачання гарячої води у м.Львові для населення згідно норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(Виконавець) та Споживачам (власником/ співвласником/балансоутримувачем будинку, квартири, житлових приміщень у багатоквартирних будинках, будинках, спорудах, які приєднані до теплових мереж ЛМКП''Львівтеплоенерго'' і в яких послуги з централізованого постачання гарячої води надаються ЛМКП''Львівтеплоенерго'', а також користувачами вищевказаних приміщень, квартир, або особами, зареєстрованими (прописаними) у таких приміщеннях, квартирах, будинках).
У відповідності до п.1.1 Договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» від 01.07.2014р., Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води (якщо конкретний будинок/приміщення фактично приєднані до мереж центрального опалення та мереж гарячого водопостачання Виконавця),а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги з централізованого постачання гарячої води за встановленими відповідними уповноваженими органами тарифами для відповідних категорій споживачів, у строки і на умовах, що передбачені цим Договором приєднання.
Відповідно до п. 2.1 згаданого договору розраховувалась плата за послуги з централізованого опалення боржнику(ам).
Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки ЛМКП«Львівтеплоенерго» №15 від 01.09.2021р. отриманої з єдиного реєстру територіальної громади міста Львова вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і відповідно користуються послугами з централізованого опалення та послугами централізованого постачання гарячої води.
З 01 липня 2014 р. відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води ЛМКП«Львівтеплоенерго» був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися квитанції про нарахування вартості послуг з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води з метою їх оплати.
Проте, за період з 01.06.2015р. по 31.07.2019р у вищезазначених відповідачів утворилась заборгованість з оплати послуг за централізоване опалення в розмірі 16 625,91грн. Заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлового комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189-VIII), індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189-VIII), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 68, та ч.1 ст. 162 ЖК України, наймач і власник житла зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплоенергію, електроенергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК України)
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Те, що між позивачем і відповідачами виникли зобов'язання підтверджують такі норми законодавства, як ст. 509 ЦК України, де зазначено «зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор вимагати від боржника виконання його обов'язку». Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК країни, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином між сторонами виникли відносини, в яких позивач надає послуги, а відповідач ними користується.
Норми цивільного права поширюються на всі види зобов'язальних відносин. Отже, з огляду на вищенаведене, між Відповідачами та Позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: Виконавець надавав послуги Відповідачам,а останні такими послугами користувалась для задоволення своїх потреб, та не відмовлялися від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, проте оплату не здійснювали в повному обсязі, чим порушили ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189-VIII), ч. 1 п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005р., а також п. 3.1 Договору де прямо вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься Споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Таким чином, всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р., ч.1 п.18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р., а також п.3.1 Договору Відповідачі не виконали свого зобов'язання щодо сплати послуг з централізованого опалення, а тому зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Це також визначено постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. № 23/466 та листом Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 р. № 62-97р. Відповідно до позиції викладеної у листі ВСУ від 03.04.1997р. № 62-97 то роз'яснення ВАСУ від 12.05.1999р. № 02-5/223, Постанови ВГСУ 06.07.2006р. № 2-14/6102-06, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Отже, закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. (Правовий висновок ВСУ по справі 6-59цс13 від 30.10.2013 р.).
Подібна позиція зазначена у правовому висновку Верховного суду України по справі 6-68цс12 від 20.06.2012 р. Так, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення. Згідно наданого розрахунку від 03.09.2021р. інфляційні витрати склали - 849,72грн., а 3% річних відповідно склали 317,59 грн.
Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачі користувались субсидією, що відображено в графі «субсидія». Періодична оплата заборгованості свідчить про вчинення особою дій, що підтверджує визнання нею свого боргу та перериває перебіг позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, відповідно до Розрахунків заборгованості за період з 01.06.2015р. по 31.07.2019р. за послугу з централізованого опалення у відповідачів становить - 16 625,91грн., інфляційні нарахування складають - 849,72грн., а 3% річних складає - 317,59грн., разом: 17 793,22грн.
Згідно зі ст. 19,25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і гарячу воду а у разі відмови споживачів оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява ЛМКП «Львівтеплоенерго» є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 89, 141, 175-177, 223, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 4, 11, 16, ч. 2 ст. 264, 360, 431, 509, 526, 530, 625, 634 Цивільного кодексу України, ст. ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, п. 3, 4 ч. 2 ст. 6, п. 5 ч. 2 ст. 7, ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р., ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , 1966 р.н., ОСОБА_2 , 1997 р.н. (зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» ЄДРПОУ 05506460 заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.06.2015р. по 31.07.2019р. у розмірі 16 625,91грн., інфляційних витрат - 849,72грн. та 3% річних - 317,59грн., судовий збір - 2270,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 14 грудня 2021р.
Суддя Г. Б. Білінська