Справа № 466/4238/21
06 грудня 2021 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Білінська Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серії ААБ №199066, 04.05.2021 року о 09.30 годині по вул. Незалежності України, 37 у м. Львів-Брюховичі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210990», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest №6820, прилад ARJL -0248, що підтверджується тестом №1146 від 04.05.2021 року, результат позитивний, 0,44 ‰ та фіксацією з бодікамер №1557. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
При розгляді матеріалів в суді представник правопорушника - адвокат Мельничук І.А. підтримав подане ним письмове заперечення, одержане Шевченківським районним судом м.Львова від 18.10.2021 року за вх. № 25751. Вину ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні заперечував та пояснив, що 04.05.2021 року останній дійсно рухався на автомобілі «ВАЗ 210990», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Незалежності України, 37 у м. Львів-Брюховичі та був зупинений працівниками патрульної поліції. Причину зупинки ОСОБА_1 пояснено не було. Просив закрити адміністративне провадження у справі №466/4238/21 за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП.
Так, диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окремої оцінки потребує також причина зупинки інспектором поліції водія ОСОБА_1 .
Як слідує з пояснень адвоката Мельничука І.А. у судовому засіданні, працівники поліції зупинили транспортний засіб «ВАЗ 210990», д.н.з. НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_2 але причину зупинки йому не пояснили.
На розгляд матеріалів адміністративної справи в суді неодноразово викликався працівник патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, однак останній не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду матеріалів в суді, що стверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про відправку на електронну адресу УПП у Львівській області ДПП вкладеннями. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду та причин неявки не надходило.
Разом з тим, свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст. 33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про національну поліцію» та ПДР України.
Вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний в ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Наведений вище перелік підстав зупинки транспортного засобу є вичерпним. Інші підстави є незаконними.
Тобто, під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.
З огляду на те, що підстав для зупинки транспортного засобу марки «ВАЗ 210990», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 поліцейським не зазначено, то саме зупинку транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
В матеріалах справи відсутні жодні докази порушення водієм правил дорожнього руху. Тобто, відсутні докази наявності причин для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Відсутня задокументована або збережена на матеріальних носіях чи відображена в електронному вигляді будь-яка інформація про наявність підстав для зупинки транспортного засобу.
Отже, зупинка 04.05.2021 року працівниками поліції транспортного засобу марки «ВАЗ 210990», д.н.з. НОМЕР_1 , була незаконною, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували наявність підстав, передбачених ст. 35 Закону № 580-VIII.
З досліджених судом доказів встановлено обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, у зв'язку із порушенням поліцейськими визначеного Законом порядку збору доказів та сумнівах у достовірності обставин, викладених в них, про які зазначено раніше.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах "Malofeyeva v. Russia" та "Karelin v. Russia" суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.130, ст.ст. 247, 266, 284 КУпАП,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №199066 від 04.05.2021 року закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя Г. Б. Білінська