справа №380/1821/21
провадження № П/380/1858/21
13 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,
представника позивачки Василькевича В.М.,
представника відповідача-1 Кожухара І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до п. “б” ст. 36 Закону № 2262 як непрацездатному члену сім'ї особи, яка померла внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, в той час, коли існували законні підстави для призначення їй пенсії відповідно до п. “а” ст. 36 Закону № 2262 як непрацездатному члену сімї загиблого на фронті (зниклого безвісти в період бойових дій під час виконання службових обов'язків);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. “а” ст. 36 Закону № 2262 як непрацездатному члену сім'ї загиблого на фронті (зниклого безвісти в період бойових дій під час виконання службових обов'язків), здійснивши виплату недоплаченої їй пенсії за попередній період, починаючи з травня 2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не встановлення з 01 серпня 2020 року ОСОБА_3 адресної допомоги до пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови № 674;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області встановити та виплачувати ОСОБА_3 адресну допомогу до пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови № 674 за період з 01 серпня 2020 року по 31 травня 2021 року включно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що батько неповнолітньої ОСОБА_1 - ОСОБА_4 з 01.07.2014 по 29.08.2014 за розпорядженнями та наказами командирів (начальників) знаходився в зоні проведення антитерористичної операції, безпосередньо брав участь у цій операції, брав участь у бойових діях, під час яких 29 серпня 2014 року зник безвісти. В грудні 2014 року командуванням військової частини 3-027 НГУ проведено службове розслідування по факту відсутності особового складу частини, за результатом якого складено Висновок, затверджений командиром частини 15 грудня 2014 року. Згідно з Висновком в ході бойових дій поблизу м. Артемівська, за м. Іловайськ під час перебування особового складу в оточенні та при виході з нього зникли 50 військовослужбовців резерву згідно зі списком, до якого включено ОСОБА_5 . Вказані документи були в наявності при вирішенні питання про призначення на ОСОБА_6 пенсії в разі втрати годувальника. Зважаючи на зміст цих документів, на думку представника позивачки, у відповідного територіального управління Пенсійного фонду України в травні 2016 року були достатні підстави для призначення цієї пенсії відповідно до п. «а» Закону № 2262, втім Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області призначено ОСОБА_3 з 06.05.20216 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. “б” ст. 36 Закону № 2262 як непрацездатному члену сім'ї особи, яка померла внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків. Також представник позивачки зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не встановило ОСОБА_3 адресної допомоги відповідно до Постанови № 674, попри наявність у неї такого права. Перерахунок пенсії позивачки відповідно до п. «а» ст. 36 Закону № 2262 (як члену сім'ї загиблого на фронті (зниклого безвісти в період бойових дій) та нарахування адресної допомоги відповідно до Постанови № 674 здійснено відповідачем лише з 01.06.2021 на підставі Постанови № 7, складеної медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» в якій зазначено наступне формулювання причинного зв'язку поранення ОСОБА_5 з виконанням військового обов'язку: «Поранення (29.08.2014), що призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , так, пов'язане з захистом Батьківщини».
Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зазначає, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_7 з 06.05.2016 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. “б” ст. 36 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262) на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за померлого ОСОБА_5 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області в розмірі 30% сум грошового забезпечення на підставі документів для призначення пенсії, скерованих Головним управлінням Національної гвардії України. Розмір пенсії з 01.08.2020 по 31 травня 2021 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» не перераховувався, оскільки в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 у цей період був відсутній висновок про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
У відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо покликання відповідача на відсутність в матеріалах пенсійної справи висновку про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення чи контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) стосовно ОСОБА_5 , представник позивачки звертає увагу на те, що такий документ стосується лише випадку загибелі або смерті особи і не охоплює випадку зникнення безвісти. Таким чином, покликання на відсутність згаданого документу як на підставу, яка унеможливлює призначення ОСОБА_3 пенсій в разі втрати годувальника відповідно до п. «а» ст. 36 Закону № 2262 та виплату адресної допомоги відповідно до Постанови № 674, за твердженням представника позивачки, є помилковим.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 22.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 05.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 05.04.2021 задоволено клопотання представника позивачки про залучення до участі у справі співвідповідача; залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області до участі у справі як співвідповідача.
Після відкриття провадження у справі суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 161 КАС України.
Відтак, ухвалою судді від 08.06.2021 позовну заяву залишено без руху відповідно до вимог частини 13 статті 171 КАС України. Особі, що звернулася із позовною заявою встановлено в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Київській області щодо призначення ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до п. “б” ст. 36 Закону № 2262 як непрацездатному члену сім'ї особи, яка померла внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, в той час, коли існували законні підстави для призначення їй пенсії відповідно до п. “а” ст. 36 Закону № 2262; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. “а” ст. 36 Закону № 2262, здійснивши виплату недоплаченої їй пенсії за попередній період, починаючи з травня 2016 року, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
У встановлений судом строк законний представник позивачки на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2021 подала клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою від 21.07.2021 суд продовжив розгляд справи, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання, витребував у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області матеріали пенсійної справи ОСОБА_7 № 1314016630; клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду вирішив розглянути у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 16.08.2021 у задоволенні заяви законного представника позивачки про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовлено; позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Київській області щодо призначення ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до п. “б” ст. 36 Закону № 2262 як непрацездатному члену сім'ї особи, яка померла внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, в той час, коли існували законні підстави для призначення їй пенсії відповідно до п. “а” ст. 36 Закону № 2262; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. “а” ст. 36 Закону № 2262, здійснивши виплату недоплаченої їй пенсії за попередній період, починаючи з травня 2016 року.
Ухвалою суду від 16.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Батько неповнолітньої ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , уклав контракт про проходження служби у військовому резерві з командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зарахований до списків особового складу частини та призначений на посаду стрільця-санітара 6-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 1-ої роти спеціального призначення 2-го батальйону спеціальною призначення (а.с. 16, 17).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх військ України від 02.07.2014 № 132дск на підставі розпорядження ГУ НГ України від 01.07.2014 та розпорядження начальника Північного територіального управління від 02.07.2014 - з 01 липня 2014 року ОСОБА_4 вибув до м. Ізюм Харківської області для виконання завдань в Східному регіоні держави в ході проведення антитерористичної операції (а.с. 18).
Як підтверджується довідками військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 31.07.2014 № 93 (а.с. 19) та від 18.12.2015 № 3524 (а.с. 25) з 01.07.2014 ОСОБА_4 знаходився в службовому відрядженні на Сході України у розпорядженні керівника антитерористичної операції СБ України та по 29.08.2014 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Харківської та Донецької області (в містах Ізюм, Слов'янськ, Курахово, Іловайськ).
Висновком службового розслідування по факту відсутності особового складу частини від 15 грудня 2014 року встановлено факт зникнення безвісти особового складу військової частини НОМЕР_1 частини під час виконання завдань антитерористичної операції (а.с. 20-22).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2015 у справі № 357/14027/15-ц визнано ОСОБА_5 безвісно відсутнім (а.с. 24).
На підставі вказаного рішення суду наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2016 № 14 (по стройовій частині) солдата резерву ОСОБА_5 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та зазначено, що початком безвісної відсутності вважається 29 серпня 2014 року за останнім відомим місцем знаходження місто Іловайськ Донецької області; зобов'язано направити до Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату (далі - ОМВК) сповіщення про смерть, а також витяг з наказу про виключення зі списків особового складу частини (а.с. 26).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2017 у справі № 357/7333/17 ОСОБА_5 оголошено померлим (а.с. 27-29).
На підставі цього рішення комісією, призначеною наказом начальника Північного Київського територіального управління Національної гвардії України від 27.10.2017 № 413 у період з 27.10.2017 по 31.10.2017 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку по факту загибелі ОСОБА_5 , за результатами якого 31.10.2017 складено Акт розслідування нещасного випадку, що стався 29 серпня 2014 року за формою Н-5 (а.с. 31-38) та Акт № 12/17 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1 (а.с. 39-43), відповідно до яких встановлено, що під час бойових дій в період з 28 по 29 серпня 2014 року поблизу міста Іловайськ Донецької області солдат ОСОБА_4 перебував в оточеній та при виході з нього зник безвісти і до теперішнього часу його місце перебування не встановлено, зроблено висновок, що нещасний випадок з солдатом резерву ОСОБА_4 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Згідно з протоколом за пенсійною справою № 1014016348 від 06.05.2016 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_7 з 06.05.2016 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. «б» ст. 36 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за померлого ОСОБА_5 , у розмірі 30% грошового забезпечення (а.с. 101).
Відповідно до Атестату про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання ОСОБА_7 знято з обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області з 01.12.2017 та передано на облік у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (а.с. 102).
Згідно з протоколом за пенсійною справою № 1314016630 від 01.12.2017 загальний розмір пенсії, призначеної на ОСОБА_6 , з 06.05.2016 складав 2904,00 грн (а.с. 45).
01.12.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням пенсії як члену сім'ї загиблого ветерана війни відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551 -XII (далі - Закон № 3551), розмір пенсії складає 4 102, 31 грн (а.с. 46).
У грудні 2020 року законний представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , покликаючись на те, що її дочка має право на отримання адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 03.08.2020 № 674, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з письмовою заявою, в якій просила пояснити причини, з яких її доньці не виплачується така допомога.
У відповідь на вказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 31.12.2020 повідомило, що оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутній висновок про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції - підстав для встановлення ОСОБА_3 адресної допомоги до пенсії немає (а.с. 44).
05.04.2021 Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» прийнято постанову № 7, згідно з якою встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії) колишнього солдата резерву ОСОБА_5 : «Поранення (29.08.2014), що призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , Так, пов'язане з захистом Батьківщини». Підстава: Протокол М(ВЛ)К № 7 від 05.04.2021, Висновок службового розслідування по факту відсутності особового складу частини від 15.12.2014, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київського суду від 16.10.2015 та від 01.08.2017, Акт форма Н-1 від 31.10.2017 № 12/17; Акт форма Н-5 від 31.10.2017, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 (а.с. 180).
Відповідно до довідки про перерахунок пенсії від 18.10.2021 ОСОБА_3 з 01.07.2021 перерахована пенсія в разі втрати годувальника у зв'язку з уточненням причини смерті годувальника та нарахована адресна допомога згідно з Постановою № 674.
ОСОБА_2 стверджуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області допущена протиправна бездіяльність щодо не встановлення її доньці ОСОБА_3 адресної допомоги до пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови № 674 за період з 01 серпня 2020 року по 31 травня 2021 року, звернулася з цим позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262).
Згідно з ст. 4 Закону № 2262-ХІІ пенсійне забезпечення членів сімей осіб, які загинули чи померли внаслідок виконання обов'язків служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснюється у порядку, встановленому цим Законом для військовослужбовців відповідних прирівняних посад та членів їх сімей.
Відповідно до ст. 29 Закону № 2262 пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно зі ст. 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Статтею 36 Закону № 2262 визначено розмір пенсії в разі втрати годувальника залежно від підстав, за яким вони призначаються, а саме:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 (1522-2006-п) "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно з п. 10 Порядку для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються такі документи: заява; копія свідоцтва про смерть годувальника; витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю; висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби); довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні; документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев'ятим пункту 7 цього Порядку.
Згідно з п. 12 Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Суд зазначає, що визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу належить до основних завдань медичних (військово-лікарських) комісій МВС (далі - ВЛК) - спеціальних підрозділів, що утворюються в закладах охорони здоров'я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Згідно з п. 1 Розділу VIII Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.04.2017 № 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 р. за № 559/30427 (далі - Положення) за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).
Згідно з п. 19 Розділу VIII Положення установлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового чи начальницького складу, проводиться штатними ВЛК з урахуванням раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень (за її наявності), висновку патолого-анатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Лікарська довідка про причину смерті (без проведення патолого-анатомічного дослідження) може бути врахована ВЛК, як виняток, у разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя цієї особи.
В серпні 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 03.08.2020 № 674 (далі - Постанова № 674), згідно з якою установлено, що з 1 серпня 2020 р., якщо розмір пенсії в разі втрати годувальника (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) у членів сім'ї осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або смерть яких пов'язана із захистом Батьківщини, не досягає 7800 гривень, а також якщо розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством) у дитини, якій відповідно до абзаців шостого або сьомого пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, не досягає зазначеного розміру, таким особам встановлюється адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги в сумі, що не вистачає до цього розміру.
Підставою для не встановлення у період з 01 серпня 2020 року по 31 травня 2021 року ОСОБА_3 адресної допомоги відповідно до Постанови № 674, за твердженням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, слугувало те, що в матеріалах пенсійної справи позивачки у спірний період був відсутній висновок про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Натомість законний представник позивачки стверджує, що наявних у матеріалах справи документів було достатньо для встановлення адресної допомоги у період з 01 серпня 2020 року по 31 травня 2021 року.
Надаючи оцінку таких доводам сторін, суд враховує наступне.
Зі змісту п. 1 Постанови № 674 вбачається, що адресна допомога встановлюється особам, яким призначено пенсію в разі втрати годувальника як членам сім'ї осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або смерть яких пов'язана із захистом Батьківщини, право на яку, у свою чергу, встановлюється, зокрема, на підставі висновку про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби).
Так, саме у зв'язку з відсутністю в матеріалах пенсійної справи такого висновку відповідач з 06.05.2016 призначив позивачці пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. «б» ст. 36 Закону № 2262-ХІІ (сім'ї військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби), а не на підставі п. «а» ст. 36 Закону № 2262-ХІІ (члени сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини)
У період з 01 серпня 2020 року по 31 травня 2021 року законний представник позивачки не подавала до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області висновку про обставини загибелі чи смерті ОСОБА_5 внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби).
Як підтверджується матеріалами справи, причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії) ОСОБА_5 встановлено 05.04.2021 постановою Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» № 7, а саме: «Поранення (29.08.2014), що призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, пов'язане з захистом Батьківщини» (а.с. 180).
Вказана постанова подана законним представником позивачки Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області 27.05.2021 згідно з відповідною заявою (а. 181).
Відтак, у зв'язку з уточненням причини смерті годувальника на підставі постанови Медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» № 7 від 05.04.2021 відповідач з 01.07.2021 перерахував ОСОБА_3 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 36 Закону № 2262.
Встановлення права позивачки на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 36 Закону № 2262 у свою чергу зумовило й обов'язок відповідача нарахувати такій адресну допомогу згідно з Постановою № 674, що, як підтверджується матеріалами пенсійної справи № 1314016630 (а.с. 182), здійснено відповідачем.
До одержання висновку уповноваженого органу про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби), на підставі якого можна було б констатувати, що смерть годувальника настала внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, підстав для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 36 Закону № 2262-ХІІ, а відтак, і встановлення адресної допомоги до пенсії відповідно до Постанови № 674, у відповідача не було.
За такого правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи відсутність у матеріалах пенсійної справи позивачки за період з 01 серпня 2020 року по 31 травня 2021 року висновку про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби), суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не встановлення з 01 серпня 2020 року ОСОБА_3 адресної допомоги до пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови № 674 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області встановити та виплачувати ОСОБА_3 таку адресну допомогу за вказаний період.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку доказування, відповідач правомірності своїх дій в контексті спірних правовідносин не довів. Натомість, факт наявності у позивачки порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтею 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення”, пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивачку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачка - ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885)
Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2021.
Суддя Сидор Н.Т.