справа № 380/10617/21
провадження № П/380/10772/21
про відмову в ухваленні додаткового рішення
22 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ТОВ «Радехівський цукор» від 17.12.2021 року про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 380/10617/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 4233000701 від 26 березня 2021 року;
- судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 березня 2021 року № 4233000701.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» 2270,00 грн. сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 3500 від 22 липня 2021 року.
Повний текст рішення складено 22 грудня 2021 року.
20.12.2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою від 17.12.2021 року про ухвалення додаткового судового рішення.
Свою заяву мотивує тим, що Рішенням у справі №380/10617/21 суд вирішив задовольнити позов ТОВ «Радехівський цукор» повністю. В пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивача - ТОВ «Радехівський цукор» просило суд: Судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача вказує, що в рішенні №380/10617/21 суд частково вирішив питання щодо судових витрат в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь ТОВ «Радехівський цукор» судового збору, сплаченого за подання позову. В частині витрат на професійну правничу допомогу судом рішення не приймалось.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача покликається на ч. 3 ст. 132, ч. ч. 1, 7 ст. 139 та ч. ч. 1, 2 ст. 252 КАС України.
Також до заяви від 17.12.2021 року представник позивача долучив докази, що підтверджують надання професійної (правничої) допомоги: копію Договору про надання правової допомоги №317ПН/20 від 01.01.2021 року, копію Протоколу доручення №5/21 від 15.07.2021 року, копію Додаткової Угоди № 1 від 15.07.2021 року; рахунок на оплату №357 від 30.11.2021 року, копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №402 від 30.11.2021 року, копію платіжного доручення №1С11453 від 03.12.2021 року, рахунок про оплату №406 від 16.12.2021 року, копію Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №454 від 16.12.2021 року, копію платіжного доручення №4605 від 17.12.2021 року. Зазначив, що участь в судових засіданнях підтверджується протоколами судових засідань.
Представник позивача підсумовує, що ТОВ «Радехівський цукор» оплатило ОА «Галицька правнича група» кошти за надання правової допомоги у справі №380/10617/21 в сумі 5103,00 грн., що відповідно до ст. 132 КАС України відноситься до судових витрат, а тому просить суд винести додаткове рішення у справі №380/10617/21, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» витрати на професійну правову допомогу в сумі 5103,00 грн.
З приводу даної заяви про винесення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5103,00 грн., суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України.
При цьому, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
Частинами другою-п'ятою статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Такі підстави чітко встановлені Кодексом адміністративного судочинства та не підлягають розширеному тлумаченню.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або якщо відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 29 вересня 2021 року у справі №640/9272/20.
У відповідності до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, процесуальним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
При цьому, додаткове рішення може бути винесене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Аналізуючи приписи ст. ст. 139, 143 КАС України, суд зазначає, що розгляд заяви про стягнення судових витрат можливий виключно за умов обов'язкового виконання заявником двох вимог: подання відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі та надання доказів на підтвердження суми понесених витрат у п'ятиденний строк після ухвалення рішення при наявності поважних причин для цього.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.09.2020 року у справі №820/4281/17.
Водночас, всупереч положень наведених процесуальних норм КАС України, позивач до закінчення визначеного процесуальним законом строку розгляду справи (14.12.2021 року) не звертався до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу та не подавав жодних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу та заяви про неможливість їх подання з поважних причин. Крім того, протягом всього часу розгляду справи, у тому числі і у той період, коли справа розглядалась судом по суті, позивачем або його представником не було зазначено про подання такої заяви, а також про те, що відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Констатація у пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивача - ТОВ «Радехівський цукор»: «Судові витрати покласти на відповідача», не є такою заявою у розумінні ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 143 КАС України.
Доводи представника позивача, що в рішенні №380/10617/21 суд частково вирішив питання щодо судових витрат в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь ТОВ «Радехівський цукор» судового збору, сплаченого за подання позову, а в частині витрат на професійну правничу допомогу судом рішення не приймалось, суд оцінює критично.
Позаяк, при ухваленні рішення від 14.12.2021 року судом вирішено питання стосовно розподілу судових витрат та стягнення сплаченого судового збору відповідно до задоволеного позову.
Так, в мотивувальній частині рішення від 14.12.2021 року, суд зазначив: «Відповідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до платіжного доручення № 3500 від 22 липня 2021 року позивачем сплачено 2270,00 грн. судового збору. Отже, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» слід 2270,00 грн. сплаченого судового збору.
Водночас, станом на дату прийняття рішення у даній справі позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому підстави для їх розподілу у даній справі у суду відсутні».
В резолютивній частині рішення суду, абзацом 3 вирішено: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (пр. Юності, 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250, код ЄДРПОУ 36153189) 2270,00 грн. сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 3500 від 22 липня 2021 року».
Таким чином, суд констатує, що при прийнятті рішення по суті позовних вимог судом вирішено питання про судові витрати у справі № 380/10617/21.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення в порядку статті 252 КАС України додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цій справі.
Також суд додатково уважає за необхідне зазначити, що у разі незгоди із прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат чи порушення судом, на думку представника позивача, норм процесуального права щодо прийняття та розгляду поданої заяви в порядку статей 139, 143 КАС України, учасник справи не позбавлений можливості оскаржити його в цій частині в апеляційному порядку, адже доводи позивача щодо наявності правових підстав для відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу можуть бути ним викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті позовних вимог у цій справі.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви представника позивача від 17.12.2021 року про ухвалення додаткового рішення у справі №380/10617/21, яким просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» витрати на професійну правову допомогу в сумі 5103,00 грн., слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 132, 139, 143, 241-243, 252, 256, 294, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника ТОВ «Радехівський цукор» від 17.12.2021 року про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 380/10617/21 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 22 грудня 2021 року.
Суддя Клименко О.М.