14 грудня 2021 року м. Львів
справа № 380/10617/21
провадження №П/380/10772/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Давид О.Ю., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник - Сміхура В.Р.
відповідача: представник - Іванський В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 4233000701 від 26 березня 2021 року;
- судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Радехівський цукор» податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, за результатами якого складено акт від 17.02.2021 року №33/33-00-07-01-01/36153189.
На підставі висновків даного акта, було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 26.03.2021 року, яким нараховано штрафні санкції в сумі 7310,00 грн. на підставі п.п. 54.3.1. п. 54.3. ст. 54 та п. 120.3 ст. 120 Податкового Кодексу України за порушення п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України.
Із висновками, викладеними в акті перевірки від 17.02.2021 №33/33-00-07-01-01/36153189 щодо порушення норм податкового законодавства, які призвели до нарахування відповідачем штрафів за неподання додатків ПН до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, що отримали доходи із джерелом їх походження з України, за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, позивач не погоджується.
Зазначає, що не був зобов'язаний подавати додатки ПН до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, що отримали доходи із джерелом їх походження з України, за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, а саме по нерезидентах: Stord International A. S. (Норвегія), GRAND CERT (Польща), FRISTANA (Литва), PROMILL S. A. S. (Франція), IPRO industrieprojekt Gmbh (Німеччина), ЗАО «АМЕСТАНА» (Литва), Silver Weibull Sweden AB (Швеція), GAMTECH (Польща), ЗАО «ЛВ Транс» (Литва), Dr. JurgenBruhns (Німеччина), OMAG S.r.l. (Італія), ZPK MOSTOSTAL ROPCZYCE Sp.z.o.o. (Польща), Пфайфер енд Ланген Інвестиції Сп.з.о.о. (Польща), Sp.z.o.o. POLIMEX-CEKOP-MODER (Польща), GLOBAL QUALITY Sp.z.o.o. (Польща), оскільки це доходи нерезидентів у вигляді виручки за виконані позивачу роботи або надані позивачу послуги цими нерезидентами, і відповідно до підпункту «й» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України такі доходи нерезидентів не підпадають під перелік доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 141 Податкового Кодексу України, і до яких відповідно не застосовуються норми пункту 103.9 статті 103 Податкового Кодексу України про декларування виплат нерезидентам.
Таким чином, на думку позивача, висновки акту перевірки є необґрунтованими і безпідставними, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення № 4233000701 від 26 березня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки, за наслідками якої складено акт від 17.02.2021 року №33/33-00-07-01-01/36153189 відповідачем встановлено, що позивачем в порушення пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України не подано додатки ПН до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, а саме: Stord International A. S. (Норвегія), GRAND CERT (Польща), FRISTANA (Литва), PROMILL S.A.S. (Франція), IPRO industrieprojekt Gmbh (Німеччина), ЗАО «АМЕСТАНА» (Литва), Silver Weibull Sweden AB (Швеція), GAMTECH (Польща), ЗАО «ЛВ Транс» (Литва), Dr. Jurgen Bruhns (Німеччина), OMAG S.r.l. (Італія), ZPK MOSTOSTAL ROPCZYCE Sp.z.o.o. (Польща), Пфайфер енд Ланген Інвестиції Сп.з.о.о. (Польща), Sp.z.o.o. POLIMEX-CEKOP-MODER (Польща), GLOBAL QUALITY Sp.z.o.o. (Польща).
Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 103.9 статті 103 Податкового Кодексу України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відтак неподання позивачем додатків ПН до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства по кожному нерезиденту в кожному періоді, згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання по кожному нерезиденту в кожному періоді.
На переконання відповідача, не зрозуміло зі змісту позовної заяви позивача чому у разі виплати доходів нерезиденту, які він сам підтверджує і відповідно до вимог Податкового кодексу України є доходами нерезидента, не мають ним декларуватись.
Отже, у контролюючого органу були підстави для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, саме тому відповідач вважає вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 06 липня 2021 року було залишено позовну заяву ТОВ «Радехівський цукор» без руху.
Ухвалою судді 30 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
В судовому засіданні 30.09.2021 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розгляд справ неодноразово відкладався за клопотаннями сторін, в тому числі у зв'язку із запровадженням карантину та з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID - 19.
Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський Цукор» податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 17.02.2021 р. №33/33-00-07-01-01/36153189 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський Цукор» податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2019, іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019», у якому, серед іншого, зроблено висновок про порушення позивачем: пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України не подано додатки ПН до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, а саме: Stord International A. S. (Норвегія), GRAND CERT (Польща), FRISTANA (Литва), PROMILL S.A.S. (Франція), IPRO industrieprojekt Gmbh (Німеччина), ЗАО «АМЕСТАНА» (Литва), Silver Weibull Sweden AB (Швеція), GAMTECH (Польща), ЗАО «ЛВ Транс» (Литва), Dr. Jurgen Bruhns (Німеччина), OMAG S.r.l. (Італія), ZPK MOSTOSTAL ROPCZYCE Sp.z.o.o. (Польща), Пфайфер енд Ланген Інвестиції Сп.з.о.о. (Польща), Sp.z.o.o. POLIMEX-CEKOP-MODER (Польща), GLOBAL QUALITY Sp.z.o.o. (Польща).
Такий висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що відповідно до пункту 103.9 статті 103 Податкового Кодексу України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відтак неподання додатків ПН до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства по кожному нерезиденту в кожному періоді до неподання податкової звітності позивачем, що згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання по кожному нерезиденту в кожному періоді. Такі самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке порушення або несвоєчасне подання.
Також, відповідач покликається на лист ДФС України від 17.06.2016 р. № 13557/6/99-99-15-02-01-16, зі змісту якого слідує: «Під час подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1415/27860 (далі - Декларація), платникам податку на прибуток підприємств необхідно заповнити всі графи додатка ПН до Декларації, при цьому у разі виплати доходів нерезиденту, які відповідно до правил міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидентів, у графу 5 «Ставка податку (%) згідно з міжнародним договором» рекомендуємо вказати 0.
Кодексом не передбачено звільнення від декларування сум доходів нерезидентів, які відповідно до правил міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидентів.»
На підставі вказаного акту перевірки від 17.02.2021 р. Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 року № 4233000701, яким позивачу нараховано штрафні санкції в сумі 7310,00 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарги ДПС України прийняла рішення №13700/6/99-00-06-01-02-06 від 17.06.2021, яким залишено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 року № 4233000701 без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності, винесеного Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 року № 4233000701.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платників податків зобов'язано подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 46.5. статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Форма податкової декларації в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, була затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467).
Порядок складення податкової декларації регулюється пунктом 48.1. статті 48 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. А саме, згідно з підпунктом 48.5.1. пункту 48.5. статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.
Згідно із п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
В силу вимог пункту 103.9. статті 103 Податкового кодексу України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суд звертає увагу, що центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, не встановлено окремої форми звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів. Сума податків, що утримуються при виплаті доходів (прибутків) при виплаті нерезидентам, що нараховані за звітний податковий період відображається у окремому рядку податкової декларації з податку на прибуток, а саме у рядку 23 податкової декларації з податку на прибуток. Розрахунок податку проводиться по кожному нерезиденту окремо в додатках ПН, як розшифрування рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток.
В пункті 120.1. статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом встановлено, що підставою для нарахування відповідачем позивачу штрафних санкцій у сумі 7310,00 грн. є п.п. 54.3.1. п. 54.3. ст. 54 та п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України за порушення п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, а саме не подано додатки ПН до Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, а саме: Stord International A. S. (Норвегія), GRAND CERT (Польща), FRISTANA (Литва), PROMILL S.A.S. (Франція), IPRO industrieprojekt Gmbh (Німеччина), ЗАО «АМЕСТАНА» (Литва), Silver Weibull Sweden AB (Швеція), GAMTECH (Польща), ЗАО «ЛВ Транс» (Литва), Dr. Jurgen Bruhns (Німеччина), OMAG S.r.l. (Італія), ZPK MOSTOSTAL ROPCZYCE Sp.z.o.o. (Польща), Пфайфер енд Ланген Інвестиції Сп.з.о.о. (Польща), Sp.z.o.o. POLIMEX-CEKOP-MODER (Польща), GLOBAL QUALITY Sp.z.o.o. (Польща).
На підтвердження своєї позиції відповідач покликається на лист ДФС України від 17.06.2016 р. № 13557/6/99-99-15-02-01-16, зі змісту якого слідує: «Під час подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1415/27860 (далі - Декларація), платникам податку на прибуток підприємств необхідно заповнити всі графи додатка ПН до Декларації, при цьому у разі виплати доходів нерезиденту, які відповідно до правил міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидентів, у графу 5 «Ставка податку (%) згідно з міжнародним договором» рекомендуємо вказати 0.
Кодексом не передбачено звільнення від декларування сум доходів нерезидентів, які відповідно до правил міжнародного договору звільнені від оподаткування та з яких не утримується та не перераховується податок на доходи нерезидентів.»
Під час розгляду справи відповідачем не заперечувалась та обставина, що позивачем за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, а саме: Stord International A. S. (Норвегія), GRAND CERT (Польща), FRISTANA (Литва), PROMILL S.A.S. (Франція), IPRO industrieprojekt Gmbh (Німеччина), ЗАО «АМЕСТАНА» (Литва), Silver Weibull Sweden AB (Швеція), GAMTECH (Польща), ЗАО «ЛВ Транс» (Литва), Dr. Jurgen Bruhns (Німеччина), OMAG S.r.l. (Італія), ZPK MOSTOSTAL ROPCZYCE Sp.z.o.o. (Польща), Пфайфер енд Ланген Інвестиції Сп.з.о.о. (Польща), Sp.z.o.o. POLIMEX-CEKOP-MODER (Польща), GLOBAL QUALITY Sp.z.o.o. (Польща).
Наведене також відображено відповідачем в акті перевірки від 17.02.2021 р. №33/33-00-07-01-01/36153189 (а.с. 204-205 т. 2).
Також відповідачем під час проведення перевірки та розгляду справи не заперечувався та не спростовувався факт вчасного подання позивачем з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року податкових декларацій з податку на прибуток підприємств.
Суд, досліджуючи п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України встановив, що дійсно абз. 3 зазначеного пункту містить норму, згідно якої зазначено, що додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Водночас, абзац 4 пункту 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України вказує на те, що вимоги статей 46-50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб'єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.
На переконання суду, позивачем правильно визначено, що вказані додатки носять інформаційний характер та не впливають на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та, відповідно, на нарахування податку на прибуток.
Отже, подавати додатки, які не мають показників, немає необхідності, адже сума податків, що утримуються при виплаті доходів (прибутків) при виплаті нерезидентам, що нараховані за звітний податковий період відображається у окремому рядку податкової декларації з податку на прибуток, які були подані позивачем за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, і як повторно наголошує суд, не заперечується відповідачем.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 808/3837/16, яку суд враховує в силу імперативної норми ч. 5 ст. 242 КАС України.
Покликання відповідача на лист ДФС України від 17.06.2016 р. № 13557/6/99-99-15-02-01-16, суд не враховує, оскільки листи - роз'яснення не мають будь-якого юридичного значення та носять виключно інформаційний характер.
Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи та, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що у ТОВ «Радехівський цукор» відсутній обов'язок подання додатків ПН до податкових декларацій з податку на прибуток підприємства по нерезидентах Stord International A. S. (Норвегія), GRAND CERT (Польща), FRISTANA (Литва), PROMILL S. A. S. (Франція), IPRO industrieprojekt Gmbh (Німеччина), ЗАО «АМЕСТАНА» (Литва), Silver Weibull Sweden AB (Швеція), GAMTECH (Польща), ЗАО «ЛВ Транс» (Литва), Dr. Jurgen Bruhns (Німеччина), OMAG S.r.l. (Італія), ZPK MOSTOSTAL ROPCZYCE Sp.z.o.o. (Польща), Пфайфер енд Ланген Інвестиції Сп.з.о.о. (Польща), POLIMEX-CEKOP-MODER Sp.z.o.o. (Польща), GLOBAL QUALITY Sp.z.o.o. (Польща) за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року.
Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Ураховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи позивача, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано належних доказів на обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2021 року № 4233000701.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами, а доводи відповідача ґрунтуються на помилковому трактуванні норм податкового законодавства.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 26 березня 2021 року № 4233000701 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до платіжного доручення № 3500 від 22 липня 2021 року позивачем сплачено 2270,00 грн. судового збору. Отже, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» слід 2270,00 грн. сплаченого судового збору.
Водночас, станом на дату прийняття рішення у даній справі позивачем не додано до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому підстави для їх розподілу у даній справі у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (пр. Юності, 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 березня 2021 року № 4233000701.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (пр. Юності, 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250, код ЄДРПОУ 36153189) 2270,00 грн. сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 3500 від 22 липня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повне рішення складено 22 грудня 2021 року.
Суддя Клименко О.М.