Справа № 308/17045/21
14 грудня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Бенца К.К.,
при секретарі - Курбатова Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 подану в особі представника заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа : Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
ОСОБА_1 в особі представника заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заяву мотивує тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються батьками ОСОБА_1 . Батьками ОСОБА_4 є батько ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Таким чином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється бабусею заявника, ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2 бабуся заявника ОСОБА_6 померла на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк. Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, яке на даний час не підконтрольне українській владі та на якій не діють державні установи та органи влади України.
Єдиними наявними документами, що підтверджують факт смерті бабусі заявника на території, непідконтрольній державній владі України, що відповідно до Постанови ВРУ від 17.03.2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» є: довідка про причину смерті № 5290 від 16.11.2020 року, свідоцтво про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 від 16.11.2020 року.
09.11.2021 року мати заявника ОСОБА_3 , як законний представник заявника, звернулася із заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про державну реєстрацію смерті ОСОБА_6 .
Проте, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відмовив в реєстрації смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, у зв'язку із тим, що документ підтверджуючий факт смерті, виданий на території, де орган державної влади України тимчасово не здійснює свої повноваження.
Відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», затверджених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р, тимчасово окупованою територією визначається зокрема м. Донецьк у Донецькій області. Таким чином, отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», у зв'язку з чим заявник вимушений встановлювати факт смерті в судовому порядку. Встановлення факту смерті ОСОБА_6 заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть та в подальшому оформлення спадкових прав. З посиланням на викладене, заявник просить задовольнити заяву.
Заявник ОСОБА_1 та його представник в судове заясідання не звявилися, будучи належним чином повідомлені про дату час і місце розгляду справи.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не зявився. Надав суду заяву відповідно до якої просив суд провести розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представник заінтересованої особи - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті його бабусі у зв'язку з тим, що офіційні документи, що посвідчують даний факт видані органами, які розміщені на тимчасово окупованій території України.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , є онуком ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.05.2004 року, та свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 10.10.1966 року, копія яких приєднана до матеріалів справи.
Факт смерті ОСОБА_6 зареєстрований Кировським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної республіки - свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , актовий запис № 2061 від 16 листопада 2020 року.
Документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_6 є:довідка про причину смерті № 5290 від 16.11.2020 року, свідоцтво про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 від 16.11.2020 року.
Згідно наданої заявником довідки про смерть № 5290 від 16.11.2020 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті - набряк легенів.
Оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_6 було видано державним органом, який знаходиться на тимчасово окупованій території, відомості про смерть не внесені до єдиної бази, тому вказане свідоцтво не вважається документом, виданим державним органом України.
Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», затверджених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р, тимчасово окупованою територією визначаються зокрема м. Донецьк.
В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:
1. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
2. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено: «1.Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 2. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. 3. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків».
На сьогоднішній час свідоцтво про смерть видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України.
Пунктом 1 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа, встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Пунктом 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті фізичної особи проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до Правил Державної реєстрації актів цивільного стану в України у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника
За приписами розділу 5 ч.1 п. а Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024.
Пунктом 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами , їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь - якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Оскільки заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті своєї бабусі на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_6 в м. Донецьк підтверджується наданими суду доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України та оформлення спадкових прав після смерті бабусі .
Щодо права заявника на звернення до суду.
Відповідно до ст. 47 ч.2 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відповідно до ст. 152 ч.4 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Виходячи з наведених вище норм суд вважає, що заявник ОСОБА_1 мав право на звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до правил ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», ст.ст. 12 ,81, 315, 317, 354, 355ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_1 подану в особі представника заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа : Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України- задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк, Донецька область.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) ;
Заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) ( місце знаходження 88000, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні 5 );
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца