Справа № 308/16425/21
1-кп/308/1306/21
16 грудня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі перекладача ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ),
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 19.10.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021070000000085 по обвинуваченню ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України, -
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 19.10.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021070000000085 по обвинуваченню ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області від 03.12.2021 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
13.12.2021 року прокурором ОСОБА_4 подано до суду клопотання, з його перекладом на словацьку мову, про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні прокурор зазначає про те, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) реалізовуючи свій злочинний умисел, зранку 19.10.2021 перейшов на територію України через пішохідний пункт пропуску "Малі Селменці" та перебуваючи на території України, придбав у невстановленої досудовим слідством особи два скляні контейнери отруйної речовини - ртуті, маса ртуті у кожному з яких становила 1 959 грам. В подальшому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим мотивом, розуміючи, що переміщення отруйних речовин через митний кордон України без передбаченого законом дозволу є незаконним, протиправним діянням, усвідомлюючи таким чином неможливість вільного переміщення їх через митний кордон України та не бути викритим під час переміщення придбаної ртуті через митний кордон України працівниками контролюючих органів, ОСОБА_5 обмотав два придбані контейнери з ртуттю спортивними штанами чорного кольору та поклав їх до спортивної сумки синього кольору з написом «Athletic Sport Dept».
Так, ОСОБА_5 маючи при собі приховані в особистих речах два скляні опломбовані номерні контейнери отруйної речовини - ртуті, приблизно о 15 год. 00 хв. 19 жовтня 2021 року прибув на територію пішохідного пункту пропуску «Малі Селменці», де обрав смугу руху «зелений» коридор, усно задекларувавши таким чином неправдиві відомості про відсутність у нього предметів, які підлягають декларуванню та які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України, розраховуючи на спрощену форму митного контролю, що передбачений зазначеною смугою руху ділянки митного кордону України, з метою безперешкодно виїхати з території України.
Однак, під час проходження митно-прикордонного контролю ОСОБА_8 було виведено з загального потоку пасажирів співробітниками УСБУ в Закарпатській області та в подальшому, в ході огляду місця події у спортивній сумці синього кольору з написом "Athletic Sport Dept", яку переносив ОСОБА_5 при собі, виявлено два скляні опломбовані номерні контейнери отруйної речовини - ртуті, виготовлені заводським способом, загальною масою 3460 грам, які були обмотані спортивними штанами чорного кольору. При цьому на кожному з контейнерів містилась заводська етикетка, на якій містився написи «Ртуть» та «маса нетто - 1730 г».
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме, незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю отруйних речовин, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі.
19.10.2021 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 20.10.2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_9 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Останній має паспорт громадянина Словаччини для виїзду закордон та не має місця проживання в Україні, жодних стійких родинних, соціальних чи трудових зв'язків, що дасть йому змогу виїхати за межі України з метою ухилення від досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, наразі ОСОБА_10 не вказано на всіх учасників кримінального правопорушення щодо встановлення всіх фактичних обставин вчинення останнім кримінального правопорушення, оскільки не надає інформації про їх місцезнаходження, отже є наявні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурор вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на даний час ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину у сфері господарської діяльності, є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням наведеного, а також те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7-ми років, не зважаючи на докази зібрані по указаному кримінальному провадженню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити Інше кримінальне правопорушення та існує ризик його протиправної поведінки, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт обвинуваченого не будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із триманням під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала подане нею клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила таке задовольнити з підстав та мотивів викладених у клопотанні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що таке є не обґрунтованим, а ризики наведені у клопотанні є надуманими та на відповідають дійсності. Просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, пояснив, що розуміє тяжкість вичиненого ним кримінального правопорушення, свою вину визнає у вчиненому та на території України не проживав ніколи і родичів та близьких немає.
.Заслухавши думку прокурора ОСОБА_4 щодо внесеного клопотання, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) та його захисника адвоката ОСОБА_7 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2021 року відносно ОСОБА_11 ( ОСОБА_6 ) було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 був обраний з урахуванням його особи, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до семи років, не має міцних соціальних зв'язків, має непогашену судимість на території Словацької Республіки, а саме, що останньому призначено покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, з яких на даний момент відбуто приблизно 9 місяців, за вчинення хуліганських дій, та наявністю ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що зазначені у клопотанні ризики на даний час не зменшились та виправдовують тримання особи ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) під вартою, а наведені в доводах прокурора обставини перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_11 ( ОСОБА_6 ) під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_11 ( ОСОБА_6 ) запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 ( ОСОБА_6 ), суд враховує тяжкість вчиненого злочину, санкція статті за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, т те , що ОСОБА_5 вичинив новий умисний злочин, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з якими відносно останнього обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою не зменшились, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_10 покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та необхідним обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 ) покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави суд приймає до уваги ту обставину, що вартість вилученої у ОСОБА_11 ( ОСОБА_6 ) ртуті може становити 200 тис Євро, а також те, що вказана речовина є небезпечним хімічним елементом, яка у разі її витоку може спричинити техногенну катастрофу чи інші небезпечні наслідки для навколишнього середовища та людей.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_10 обов'язків, передбачених цим Кодексом становить - 475 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 1 078 250 (один мільйон сімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави обвинуваченим чи заставодавцем покласти на ОСОБА_11 ( ОСОБА_6 ) відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із м. Ужгород, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст.176-178,331,369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно до ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мартін, Словацької Республіки, громадянина Словацької Республіки, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , з середньою освітою, документований закордонним паспортом Словаччини № НОМЕР_1 , виданим 06.10.2021 року, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 11 лютого 2022 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в розмірі 475 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 078 250 (один мільйон сімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступний рахунок: UA198201720355209001000018501, Банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26213408.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21.12.2021 року о 10 год. 15 хв..
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1