Іменем України
23 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7652/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
30.11.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач, ГУПФУ в Луганській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн від 25.10.2021 ВП № 60331369.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що постановою відповідача від 25.10.2021 ВП № 60331369 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на позивача за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/2232/19.
Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу від 25.10.2021 ВП № 60331369.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 360/2232/19 зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію минулих періодів з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 у справі № 360/2232/19 ГУ ПФУ в Луганській області здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 за періоди з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року пенсії у сумі 136061,10 грн. Зазначена сума пенсії внесена до реєстру судових рішень 25.05.2020 №с1385910. Сума пенсії за вересень 2017 року в розмірі 4297,98 грн виплачена УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області. Пенсія за жовтень 2017 року в розмірі 10740,00 грн було виплачена до негайного виконання у серпні 2019 року.
Заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 буде виплачена після надходження коштів на виконання зазначеного рішення суду.
Позивач зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки такий боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву залишено без руху (арк.спр.17-18).
Ухвалою суду від 17.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк.спр.25-26).
Від відповідача 21.12.2021 надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр.29-32), в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог з таких підстав.
16.10.2019 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 № 360/2232/19 про зобов'язання Білокуракинського об'єднаного УПФУ Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію минулих періодів з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
17.10.2019 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
З листа Білокуракинського об'єднаного УПФУ Луганської області від 29.11.2019 № 7555/03/Т встановлено, що пенсія за вересень 2017 року у сумі 4297, 98 грн виплачена Управлінням Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області. Сума пенсії за жовтень 2017 року в сумі 10740, 00 грн була виплачена до негайного виконання у серпні 2019 року. Сума пенсії за період з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року у сумі 136061, 10 грн нарахована та буде виплачена відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом інформації та копій підтверджуючих документів надано не було.
Ураховуючи вищезазначене, 25.10.2021 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн, де також було зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Відповідач вважає, що при накладенні штрафу на боржника державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому просить у задоволенні позову відмовити.
Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, просили розглядати справу без їх участі.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
Відповідно до положень статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 360/2232/19 позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 07.12.2018 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2018 року; зобов'язано Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію минулих періодів з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
20.09.2019 по справі видано виконавчий лист, який стягувачем звернутий до примусового виконання (арк.спр.37-39).
17.10.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60331369 (арк. спр.24). Зазначено про необхідність виконання рішення боржником протягом 10 робочих днів.
Листом від 29.11.2019 № 7555/03/Т Білокуракинське об'єднане УПФУ Луганської області від 29.11.2019 № 7555/03/Т повідомило державного виконавця, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 360/2232/19 встановлено, що пенсія за вересень 2017 року у сумі 4297, 98 грн виплачена Управлінням Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області. Сума пенсії за жовтень 2017 року в сумі 10740, 00 грн виплачена до негайного виконання у серпні 2019 року. Сума пенсії за період з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року у сумі 136061, 10 грн нарахована та буде виплачена відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 788 від 21 серпня 2019 року (арк.спр.49).
У виконавчому провадженні ВП № 60331369 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/2232/19, виданого Луганським окружним адміністративним судом 20 вересня 2019 року, про зобов'язання Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію минулих періодів з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, ухвалою Луганського окуржного адміністративного суду від 30.09.2021 здійснено заміну боржника з Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (арк.спр.56-57).
Постановою державного виконавця від 25.10.2021 ВП № 60331369 про накладення штрафу за невиконання боржником в повному обсязі судового рішення накладено на ГУ ПФУ в Луганській області штраф у розмірі 5100,00 грн (арк. спр.73).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення суду заборгованість по пенсії ОСОБА_1 в розмірі 136061,10 грн нарахована та обліковується в автоматизованій системі розрахунку пенсій (арк.спр.69). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду” та пункту 6 Порядку ведення обліку рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, сума заборгованості включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Однак, вжиті позивачем заходи не призвели до надходження коштів з Державного бюджету України на виплату ОСОБА_1 заборгованості в сумі136061,10 грн.
Таким чином, судом установлено, що рішення суду в цій частині не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.
Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Зважаючи на все вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що виконання рішення суду від 01.07.2019 у справі № 360/2232/19 залежить не тільки від дій боржника, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від Пенсійного фонду України) присуджених за судовим рішенням пенсійних виплат.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 25.10.2021 ВП №60331369 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн (арк. спр.22).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), структурним підрозділом якого є відповідач.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Єгорова, 22, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 25.10.2021 ВП № 60331369 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 25.10.2021 ВП № 60331369 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 61002, Харківська область, місто Харків, Київський район, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 16, код ЄДРПОУ 43315445) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Захарова