про закриття провадження
17 грудня 2021 року м. Кропивницький справа №340/6392/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами
за позовомОлександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Чижевського, 1, м.Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ - 02910025) в інтересах держави
доВеликоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області (вул. Центральна, 43, с. Велика Андрусівка, Світловодський район, Кіровоградська область, 27520, код ЄДРПОУ - 04364294)
прозобов'язати вчинити певні дії, -
Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом в якому просить зобов'язати Великоандрусівську сільську раду Світловодського району Кіровоградської області вчинити дії та забезпечити виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами села Микільське Олександрійського району Кіровоградської області, площею 1,8 га, з розташованим на ній сміттєзвалищем твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Ухвалою суду від 28.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
26.11.2021 року до суду надійшов відзив за підписом Великоандрусівської сільської ради та повідомлено, що 07.09.2021 року прийнято рішення №1279 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою виконавчому комітету Великоандрусівської сільської ради». Зазначеним рішенням Великоандрусівською сільською радою надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною орієнтованою площею 4.62 га для обслуговування існуючих сміттєзвалищ за рахунок земель запасу за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, територія Великоандрусівської сільської ради (колишні Григорівська, Глинська, Іванівська, Микільська та Федірська сільські ради).
Відповідач вважає, що ним вчинено заходів щодо вчинити дії та забезпечити виготовлення документації із землеустрою. Тому, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши надані матеріали, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, приходить до наступних висновків.
Згідно з п.8 ч.1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Тобто, у разі виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі.
При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень протиправними.
Слід зазначити, що стосовно "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року N 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно незаконності оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення було реальним, а також стосувалося особистих прав або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Судом встановлено, що рішенням Великоандрусівською сільською радою №1279 від 07.09.2021 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою виконавчому комітету Великоандрусівської сільської ради» надано дозвіл па розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною орієнтованою площею 4.62 га для обслуговування існуючих сміттєзвалищ за рахунок земель запасу за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, територія Великоандрусівської сільської ради (колишні Григорівська, Глинська, Іванівська, Микільська та Федірська сільські ради).
Матеріалами справи підтверджено, що предметом спірних правовідносин є зобов'язати Великоандрусівську сільську раду Світловодського району Кіровоградської області вчинити дії та забезпечити виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами села Микільське Олександрійського району Кіровоградської області, площею 1,8 га, з розташованим на ній сміттєзвалищем твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.
Суд також вважає за доцільне звернути увагу, що правова позиція щодо закриття провадження у справі в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України викладена в ухвалі Верховного Суду від 18.03.2019 у зразковій справі № 200/865/19-а, у якій, зокрема, зазначено, що надані сторонами докази свідчать про виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, а повне відновлення законних прав та інтересів позивача після такого виправлення можливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
Таким чином суд вважає, що відпали обставини для визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити дії Світловодською міською радою. Оскільки, порушене право відновлено, шляхом самостійного виправлення суб'єктом владних повноважень та у суду не має підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
При цьому, за таких обставин слід зазначити, що фактично оскаржувана прокурором бездіяльність відповідача вже ніяких негативних правових наслідків не несе.
Щодо тверджень керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області про те, що прийняте відповідачем рішення не гарантує закінчену дію з її виготовлення документації, винесення в натурі та встановлення її меж, а також здійснення державної реєстрації права на неї, суд зазначає наступне.
Приписами Земельного кодексу України встановлено земельно-правову процедуру для отримання земельної ділянки у власність.
Дана процедура включає такі послідовні стадії: 1) подання клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення.
Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише початковим етапом тривалої процедури отримання земельної ділянки у власність.
Вищенаведене свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
Твердження прокурора про те, що дії вчинені відповідачем не гарантує закінчену дію з її виготовлення документації, винесення в натурі та встановлення її меж, а також здійснення державної реєстрації права на неї є лише припущенням. При цьому, суд не може надавати оцінку обставинам у майбутньому і які ще не мали місце.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог частини 2 статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №340/6392/21 за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про зобов'язання винити певні дії.
Суд, розглядаючи подані докази, прийшов до висновку, що на підставі п.8 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем окремого клопотання про повернення судового збору сплаченого за подання позовної заяви до суду не подавалась.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ, суд
Закрити провадження у справі №340/6392/21 за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області про зобов'язання винити певні дії.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження у справі подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук