17 грудня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/7332/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до таГоловного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (пр. Богдана Хмельницького, 116а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ - 21910427)
провизнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по віку на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 період праці з 25.09.1990 по 23.05.1993 у “Шахта імені О.Ф. Засядька” до загального страхового стажу і до стажу роботи на підземних роботах (пільгового стажу) за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , податковий номер - НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п.1 п.2 ст.114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 05.05.2021 року.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.05.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області прийнято рішення про результати розгляду його заяви про підтвердження стажу роботи №33, яким відмовлено в підтвердженні стажу роботи по Списку 2 за період роботи з 01.02.1989 р. по 04.09.1996 р. у зв'язку з відсутністю підтвердження первинними документами роботи на посаді газоелектрозварника. З даним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Представником відповідача 1 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за № 339/35961.
За принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була розглянута заява та прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач 2 у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву не надали. Копію ухвали від 17.11.2021 року отримано відповідачем на офіційну електрону адресу 03.12.2021 року.
Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою суду від 18.10.2021 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.10.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.11.2021 року залучено до участі у справі №340/7332/21 у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (пр. Богдана Хмельницького, 116а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ - 21910427). Розгляд адміністративної справи почати спочатку.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Листом від 28.05.2021 року №1100-0302-8/22589 відповідач повідомив про відмову в призначені пенсії, в зв'язку з відсутності необхідного страхового та пільгового стажу, тому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1.ч.2.сттаті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Позивач не має.
Також, вказаним листом відповідач повідомив, що страховий стаж позивача становить 22 роки 3 місяці 14 днів, в тому числі робота в особливо шкідливих і особливо важких умовах за списком №1 4 роки 9 місяців 5 днів.
Згодом відповідач листом від 01.07.2021 року повідомив про те, що в зв'язку допущеною помилкою в листі від 28.05.2021 року за №1100-0302-8/22589 та пільговий стаж позивача складає 2 роки 10 місяців.
14.07.2021 року позивач оскаржив дії відповідача щодо не призначення йому пенсії за віком до організації вищого рівні - Пенсійного фонду України.
Листом від 11.08.2021 року Пенсійний фонд України повідомив позивача, що останньому було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, в зв'язку з тим, що надана довідка про пільговий характер роботи від 15.10.2018 року, видана ДП «Шахта імені О.Ф. Засядька». Видана установою яка знаходиться на тимчасово окупованій території у Донецькій області, є недійсною і не створює правових наслідків, тому не може бути врахована при призначені пенсії.
Вважаючи оскаржуване рішення в частині протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Предметом спору переданого на вирішення суду є правомірність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача за період роботи з 25.09.1990 року по 23.05.1993 рік.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженийпостановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення виплати пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Згідно п. 3 цього розділу для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) сформульовано правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, проаналізував положення ст. 19 Конституції України, ст. ст.3,4,9,17,18 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії», в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН) Суд зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) згідно з якими: «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Отже, право особи на отримання пенсійних виплат у належному розмірі не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження щодо перевірки обґрунтованості їх видачі.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
З огляду на «намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.
Так, згідно з довідкою ПАТ «Шахта імені О.Ф.Засядька» від 15.10.2018 р. про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 з 27.09.1990р. по 23.05.1993р. працював на шахті за професією підземний гірськоробочим очисного забою з повним робочим днем у шахті, яка передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1 (а.с.20).
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті спірних правовідносин, зокрема, оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій українською владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Крім того, суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з не призначенням пенсії за віком на пільгових умовах.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 16.01.1987р.:
08.08.1989 - 16.09.1990 на посаді підземний гірноробочий очисного забою з повним робочим днем в шахті Шахтоуправління «Куйбишевське»;
25.09.1990 - 23.05.1993 на посаді підземний гірноробочий очисного забою з повним робочим днем в шахті імені О.Ф.Засядька.
Позивач як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави.
Поряд з цим, суд дійшов переконання, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
При цьому держава в особі своїх органів не може відмовляти у виконанні своїх позитивних зобов'язань, в даному випадку у наданні соціального захисту, з формальних підстав.
Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на належне пенсійне забезпечення.
До того ж ПАТ «Шахта імені О.Ф.Засядька» є державним підприємством, що створено за законодавством України, про що свідчать відомості ЄДР. Той факт, що підприємство не перереєструвалось на підконтрольній українській владі території, не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих ним документів.
При цьому, в оскарженому рішенні:
- взагалі не зазначено фактичні підстави прийняття рішення, зокрема в частині визначення пільгового стажу роботи, з яким не згоден позивач, та
- не надано оцінку / не проаналізовано враховані відповідачем фактичні обставини щодо їх відповідності вимогам законодавства, яке регулює питання, щодо якого звернувся позивач, в тому числі наведеному відповідачем у рішенні.
При цьому, по-перше, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відсутність у рішенні суб'єкта владних повноважень конкретизації підстав (фактичних і юридичних) призводить до необґрунтованого обмеження права позивача бути повідомленим про підстави настання для нього негативних наслідків за законодавчо встановленими вимогами, а не будь-яких на власний розсуд.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведена позиція суду щодо вимог до рішення суб'єкта владних повноважень узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18) та від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19) тощо.
Дослідивши матеріали справи, обставини спірних правовідносин, доводи сторін, надавши оцінку наданих доказів, суд дійшов висновку, що записами трудової в повній мірі підтверджується трудовий стаж позивача в спірні періоди, натомість відповідачем не надано доказів та не заявлено доводів щодо вжиття ним будь-яких заходів для витребування у підприємств-роботодавців документів на підтвердження стажу роботи позивача.
Поряд з цим, суд вбачає, що правову оцінку не зарахованим періодам відповідач в оскаржуваному рішенні не надав, крім того відповідачем не досліджувались документи на підтвердження спірних періодів та пільгового характеру роботи, які були зібрані позивачем самостійно до та після прийняття оскаржуваного рішення, тож страховий та пільговий стаж підлягають повторному розрахунку.
Таким чином, суд вважає, що саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.05.2021 року «Рішення про відмову у призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено підлягає визнанню протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача 2 провести призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи з встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків суду, зокрема про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення тощо, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача провести призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, певних періодів, - є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню у заявлений позивачем спосіб.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Також, відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні, відповідно суд дійшов висновків, що:
- виходячи з встановлених судом обставин щодо підстав (фактичних і юридичних) прийняття оскарженого рішення та здійснених на їх підставі висновків щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості рішення, висновків суду про визнання його протиправним та скасування, на підставі ч. 2 ст. 9 та абз.2 ч. 4 ст. 245 КАС України, права та інтереси позивача підлягають захисту в даному випадку шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.05.2021 року про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
VI. Судові витрати.
Відповідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З вищенаведених висновків суду щодо заявлених позовних вимог вбачається, що судом задоволено основну вимогу позивача немайнового характеру повністю, а саме в іншій ніж заявлено позивачем спосіб. При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн., а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області.
Керуючись ст. ст. 139, 246, 255, 260-263, 292-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.05.2021 року «Рішення про відмову у призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021 року про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук