про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
24 грудня 2021 року №320/17185/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою ОСОБА_1 до Боярської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Боярської міської ради з вимогами:
- визнати протиправними дії Боярської міської ради Фастівського району Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, приблизною площею 2,0 га, що розташована на території Малютянської сільської ради, Фастівського району, Київської області;
- зобов'язати Боярську міську раду Фастівського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 03.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, приблизною площею 2,0 га, що розташована на території Малютянської сільської ради, Фастівського району, Київської області;
- зобов'язати Боярську міську раду Фастівського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, приблизною площею 2,0 га, що розташована на території Малютянської сільської ради, Фастівського району, Київської області.
Також, до суду 21.12.2021 позивач подав заяву про забезпечення позову.
Згідно з акту Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2021, зазначена заява зареєстрована у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду 21.12.2021 та передана судді Щавінському для розгляду 23.12.2021.
Дана заява мотивована тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №320/8197/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Боярської міської ради Київської області щодо неприйняття рішення за клопотаннями ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, приблизною площею 2,0 га, що розташована на території Малютянської сільської ради Фастівського району Київської області. Також зобов'язано Боярську міську раду Фастівського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, приблизною площею 2,0 га, що розташована на території Малютянської сільської ради, Фастівського району, Київської області.
Зауважив, що у подальшому ним отримано рішення Боярської міської ради №14/1049 від 28.10.2021, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Малютянської сільської ради, Фастівського району, Київської області, у зв'язку з тим, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. Стверджує, що жодного документу, що підтверджує обставини наведені у вказаному рішенні відповідачем не додано.
На думку позивача, вказані дії та рішення відповідача порушують законні права та інтереси позивача, оскільки перешкоджають у реалізації його законного права на отримання земельної ділянки, гарантоване державою першочергово як учаснику бойових дій.
В обґрунтування необхідності застосовування забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач не дивлячись на рішення суду, фактично ігнорує клопотання позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, приблизною площею 2,0 га, що розташована на території Малютянської сільської ради. Фастівського району. Київської області.
Стверджує, що на сьогоднішній день існує ймовірність того, що відповідачем можуть бути в подальшому вчинені дії для передачі у власність вказаної земельної ділянки третім особам, що істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На думку позивача, у зв'язку із забезпеченням ефективного захисту та в подальшому поновлення порушених прав та інтеречв, існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали, суд приходить до висновку, що у задоволені даної заяви слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Станом на момент подання заяви про забезпечення позову до суду позивачем не представлено переконливих доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення, оскільки відсутні очевидні ознаки протиправності дій відповідача.
Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії із зазначеною вище земельною ділянкою до набрання законної сили рішення суду по справі є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інститут забезпечення позову.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.