23 грудня 2021 року Справа № 280/9671/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: судді Стрельнікової Н. В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.06.2021 № 19217 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;
- постановити окрему ухвалу, яку направити до Офісу Генерального прокурора для порушення кримінального провадження стосовно посадових осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області, винних в повторному внесенню з тих самих підстав інформації стосовно віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Лідер Груп» до підприємств з ознаками ризикованості.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що оскаржуване рішення від 16.06.2021 № 19217 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Крім того вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/3235/20 від 24.06.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.05.2020 №18072 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення вступило в законну силу 31.03.2021. Отже, відповідач повторно з тих саме підстав вніс до баз даних інформацію щодо віднесення позивача до категорії ризикованих. Вважає, що дії конкретного працівника відповідача з повторного внесення до категорії ризикованих Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» з тих саме підстав є посадовим злочином. Просить позов задовільнити.
Ухвалою від 28.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі. Судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» включено до переліку ризикових платників за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Також, представник відповідача вказував і на відсутність підстав для задоволення позовної вимог про зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників не порушує прав та законних інтересів платника податків, а є лише службовою інформацією, яка розміщується в автоматизованих системах контролюючого органу. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
16.06.2020 рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №19217 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» включено до переліку ризикових платників податків. У вказаному рішенні було зазначено, що Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, з посиланням з посиланням на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та те, що: «платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних (а.с. 7).
Не погодившись з вищезазначеними рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області, позивач звернулось до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку - ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд встановив, що за формою та змістом оскаржуване рішення відповідає формі рішення, викладеній в Додатку № 4 до Порядку № 1165.
У рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, також вказано про те, що «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Разом з тим, формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток № 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку) та деталізовано, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку "розшифровується, яка саме податкова інформація".
З цього приводу суд відзначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19.
Перевіривши оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.06.2021 №19217 про відповідність платника податку ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку, суд встановив, що таке рішення не містить розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикового платника податку.
Однак, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку № 1165), то така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з цією податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.
Не зазначення у рішенні розшифрування податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.
Проте, як уже було зазначено вище, в оскаржуваних рішеннях у відповідному полі вказаний лише пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не наведено розшифрування, яка ж саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, що у свою чергу суперечить вимогам Порядку № 1165.
Отже, приймаючи оскаржуване Рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.
Недотримання ж податковим органом вимог пункту 6 Порядку № 1165 в частині мотивування оскаржуваного рішення, суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання таких рішень протиправними та їх скасування.
В відзиві представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, покликалась на інформацію, яка відображена у витязі з протоколу засідання, на якому прийнято оскаржуване рішення, зазначивши, що така інформація стала підставою прийняття спірного рішення, при цьому суд зауважує, що наведене обґрунтування не спростовує факту не відображення у спірному рішенні податкової інформації.
Судом досліджено витяг з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якого на порядку денному розглядалося питання щодо відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ», згідно якого заначено, що від Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків отримано інформацію з яких можливе включення до реєстру ризикових за критерієм: «у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
З цього приводу, суд зазначає, що наведена інформація також є неконкретизованою.
Крім того, суду не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.
Крім того, суд звертає увагу, що на адвокатський запит відповідачем також надано відповідь, з якою конкретно не вбачається яка саме інформація слугувала підставою віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.
Відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям.
Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.
У відзиві відповідач зазначив , що на засіданні 16.06.2021 Комісією була розглянута інформація від Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 16.06.2021 №7480/08-01-18-07, згідно якої за результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період 08.04.2020-10.06.2021 встановлено, що ТОВ «Украспеціндустрія-Інвест» здійснює придбання товарів (робіт/послуг) у контрагентів-постачальників, придбання, яких по ланцюгу постачання не встановлено, а саме придбає вапно для флюсування ВФЄ-1 у ТОВ «ОПТДЕТАЛЬ ДНІПРО», який придбає аналогічний товар у ТОВ «ДЮЛАЙН», який придбає зазначений товар у ТОВ «ОРТІС КОМПАНІ», який придбає даний товар у ТОВ «КОРСАР АКТИВ», який в свою чергу придбає сигарети, автомобілі, блоки віконні металопластикові, блок дверний металопластиковий з скляними фрамугами, лікеро-горілчані напої. Крім того, за результатами наявних баз даних ДПС України встановлено, що рішеннями Комісії від 08.04.2020 №34989 встановлено відповідність ТОВ «КОРСАР АКТИВ» критеріям ризиковості платника податку; від 16.03.2020 №30833 встановлено відповідність ТОВ «ОРТІС КОМПАНІ» критеріям ризиковості платника податку; від 01.04.2020 №26024 встановлено відповідність ТОВ «ДЮЛАЙН» критеріям ризиковості платника податку. Також, ТОВ «УКРСПЕІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» придбає вапно для флюсування ВФС-1 у ТОВ «АЛЬМЕК», у якого відсутнє придбання зазначеного товару (придбає запасні частини до автотранспортних засобів, шини, пневматичні, легкові автомобілі). У зв'язку з виявленими ризиками, ТОВ «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» вбачається використання/розповсюдження «схемного» податкового кредиту та як, наслідок, ухилення від сплати податків до бюджету.
При цьому суд зауважує, що відповідно правової позиції Верховного Суду, викладеної зокрема в постанові від 10.04.2020 у справі №440/1082/19, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема і в постанові від 20 березня 2020 року у справі №813/5407/15, тощо.
Обачність позивача при виборі постачальників, отримання права на податковий кредит від останніх через проведення реєстрації ПН від постачальника, свідчать про те, що позивач був обізнаний про законність походження товару, законність податкового кредиту з ПДВ, належність постачальників до реального сектору економіки.
Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Наявність зауважень від відповідача при реєстрації податкових накладних покупцям у вигляді того, що якусь частину товару (можливо і не того, який придбавався позивачем) було придбано у четвертого в ланцюгу постачальника і придбання частини даного товару з ПДВ за ЄРПН не підтверджується, свідчить про відсутність обізнаності Позивача щодо поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
За таких умов позивач не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, позбавлення можливості реєстрації податкових накладних для своїх постачальників, віднесення Позивача до підприємств з ознаками ризикованості.
Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій саме позивачем з його контрагентами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним», у зв'язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.06.2021 №1919217 є протиправним та підлягає скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Також, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків, оскільки за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
Стосовно постановлення окремої ухвали та направлення до Офісу Генерального прокурора України для порушення кримінального провадження стосовно посадових осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області, винних в повторному внесенню з тих самих підстав інформації стосовно віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» до підприємств з ознаками ризикованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Із аналізу наведених норм права вбачається, що окрема ухвала може бути постановлена під час розгляду справи, а у разі необхідності, піднімати питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб.
Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.
З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов'язок суду, а право.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали.
У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2ст.77КАС України).
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2270,00 гривень підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.06.2021 №19217 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦІНДУСТРІЯ-ІНВЕСТ» (69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські Пороги, буд. 15-3, кв. 3, код ЄДРПОУ 40423612) 2270 (двіисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова