про залишення позовної заяви без руху
24 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/7916/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить:
1. Відкрити адміністративне провадження;
2. Оскільки предметом спору є захист соціальних прав "пенсійне забезпечення" - відтермінувати сплату судового збору п. 3 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" до прийняття рішення;
3. Взяти до уваги мою особисту заяву/підтвердження, що позовну заяву з тим самим позовом до тих самих осіб із тих самих підстав я не подавала;
4. Оскільки від дати дізнання про порушення свої прав я не пропустила одномісячного терміну на подачу позовної заяви - поновити мені термін на подачу позовної заяви № Х;
5. Визнати протиправними дії відповідача у нерозгляді 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. та спонукати відповідача розглянути моє звернення 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. по суті, або скерувати його за належністю для розгляду по суті;
6. Розгляд провести з обов'язковою моєю участю;
7. Забезпечити мені право на присутність особи під час надання мною пояснень відповідно до Рішення ВСУ від 29.10.2009р;
8. Судові витрати віднести на рахунок відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України - до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Прохальною частиною позовної заяви позивач просить відтермінувати сплату судового збору п. 3 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" до прийняття рішення.
З приводу наведеного, суд констатує, що питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивачем не наведено підстав для відстрочення сплати судового збору, які визначені зазначеним вище Законом (зі змісту позовної заяви неможливо встановити суть спірних правовідносин та чи спрямовані вони на захист соціальних прав позивача, зазначено виключно про те, що в судовому засіданні 16.12.2021 року позивачу стало відомо про те, що її заява від 04.08.2020р. не взята до уваги 1881/П-0700-20 від 06.08.20р у відповідача, що порушує її право на (далі не можливо встановити слово, очевидно "звернення")).
При цьому, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, крім вимог процесуального характеру, позивачем заявлено одну позовну вимогу, а саме:
"Визнати протиправними дії відповідача у нерозгляді 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. та спонукати відповідача розглянути моє звернення 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. по суті, або скерувати його за належністю для розгляду по суті".
Положеннями частини 1 та 2 статті 4 Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, для звернення до суду із вказаною позовом, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ____________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), _____________ (назва суду, де розглядається справа), _______________ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред'явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, як визначено ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абз.1 ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії відповідача у нерозгляді 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. та спонукати відповідача розглянути її звернення 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. по суті, або скерувати його за належністю для розгляду по суті.
При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що про вказаний факт позивач дізналася в судовому засіданні 16.12.2021 року під час розгляду адміністративної справи № 260/3727/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання дій відповідача щодо ненадання належного бланку 03.08.2020 протиправним та зобов'язати надати належний бланк "заяви за призначенням пенсії" від 03.08.2020 року та взяти її до розгляду 03.08.2020 року.
Як встановлено судом з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Закарпатського окружного адміністративного суду, судове засідання 16.12.2021 року по справі № 260/3727/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії призначене на 16.12.2021 року об 13:30 год. не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гебеш С.А. в нарадчій кімнаті по розгляду справи 260/1822/21, про що свідчить відповідна довідка секретаря судових засідань Романець Е.М.
Отже судом встановлено безпідставність зазначених позивачем тверджень.
З огляду на викладене, позивачем не надано суду докази поважності причин пропуску звернення до суду із даним позовом.
Більше того, суд наголошує, що відповідно до ст. 44 КАС України, за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, суд констатує, що позивачем оскаржено дії відповідача у нерозгляді 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. та спонукання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 1881/П-0700-20 від 06.08.20 р. по суті, або скерувати його за належністю для розгляду по суті.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надано копію "Оскарження рішення № 15 від 24.07.2019 р оголошено 03.08.2020р відділу з питань призначення пенсій № 1 сервісного центру Берегівського відділу обслуговування громадян", зі змісту якого вбачається, що останнє адресоване Управлінню застосування Пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Закарпатській області від ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
За результатом аналізу адміністративного позову суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
При цьому обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.
Тобто, обов'язковою ознакою дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Слід зазначити, що відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
За результатом аналізу позовної заяви суд приходить до висновку, що зі змісту позовних вимог не можливо встановити за захистом якого порушеного права звернувся позивач до суду із вказаним позовом.
Згідно зі змістом ч. 2 статті 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Відповідно до ч. 1 статті 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Позивачем не надані докази, які обгрунтовують позовні вимоги.
Відтак, у позовній заяві позивач має одночасно зазначати вимоги про визнання конкретного рішення (дій, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання вчинення певних дії, які безпосередньо пов'язані із конкретним рішенням (дією, бездіяльністю), оскільки згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити доказ сплати судового збору у розмірі 908,00 грн., заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, а також, докази порушених прав за захистом яких Покурдбанич Т.М. звернулася до суду із даним позовом.
Керуючись ст. ст. 44, 79, 106, 122, 123, 160, 161, 169, 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення дій - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті