про відмову в ухваленні додаткового рішення
23 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1774/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Білківської сільської ради (далі - відповідач) в якому просить:1. в порядку досудової підготовки розгляду даної справи витребувати у відповідача передавальний акт та всі відомості по нарахуванню та виплаті мені заробітних плат за період з листопада 2015 -го по 01 грудня 2020 року.; 2.відмову Білківської сільської ради у проведенні зі мною повного розрахунку по заробітній платі у зв'язку із звільненням мене з роботи- з посади Луківського сільського голови визнати протиправною та стягнути з Білківської сільської ради на мою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 37 707 грн. 27 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати такої на день винесення рішення у справі.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року збільшений адміністративний позов ОСОБА_1 до Білківської сільської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні. Зобов'язано Білківську сільську раду Хустського району Закарпатської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за період з 03 листопада 2015 року по 01 грудня 2020 року. У задоволенні решти позовних - відмовлено.
14 грудня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення від 06.12.2021 року, в якій просить стягнути з відповідача Білківської сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 8679,07 грн.
Судове засідання здійснювалося в порядку, встановленому ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Розглянувши подану представником ОСОБА_1 заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. ч.1-3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в розумінні ч. 3 зазначеної статті належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
14 грудня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення від 06.12.2021 року, в якій просить стягнути з відповідача Білківської сільської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 8679,07 грн. Представник позивача надав суду наступні документи: копія додаткової угоди № 41 про надання адвокатських послуг від 25.05.2021 p., опис робіт - наданих послуг від 06.12.2021 року, квитанцію № 5 від 06.12.2022 року, взірці бухгалтерської довідки, чек на оплату палива.
З аналізу доданих суду документів, судом встановлено ряд суперечливих обставин, які не дають визначити подані документи як належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Суд вказує, що квитанція № 5, як доказ оплати понесених витрат на професійну правничу допомогу, датована - 06.12.2022 року - датою, яка ще не настала. Разом з тим, у квитанції вказано, що така надана за отримання коштів за представництво в Закарпатському окружному адміністративному суді у справі № 260/77/19, тоді як таку квитанцію надано як доказ по справі № 260/1774/21. Разом з тим, суд вказує, що дана квитанція не є документом, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оскільки не оформлений у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), та є інформацією про вартість послуг, та про отримання квитанції позивачем.
Окрім того, додаткова угода № 41 датована 25.05.2021 року, де зазначено, що у зв'язку з винесенням 22.10.2021 року Закарпатським окружним адміністративним судом ухвали про перехід до загального позовного провадження сторони домовилися про проведення додаткової плати за участь адвоката у судових засіданнях.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.12.2020 року справа №640/18402/19 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд констатує, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження оплати гонорару адвокату (квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), а надана квитанція № 5 від 06.12.2022 року не є належним підтверджуючим доказом такого.
З огляду на вище викладене та враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.12.2020 року справа №640/18402/19, суд приходить висновку, що у зв'язку з відсутністю належним чином документально підтвердженої оплати витрат на правову допомогу у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає, що представником позивача не надано належних підтверджуючих доказів на підтвердження оплати гонорару адвокату, а тому підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення належить відмовити.
Керуючись ст. 241, 248, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за ОСОБА_1 до Білківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.Ю.Дору