13 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/13860/21
категорія 108000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Головата А.О., Горбова, І.О. ,
за участю: представника позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Олевінської Т.В.
представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом - Телічка Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 68000 грн., накладений постановою Головного Держпродспоживслужби в Житомирській області від 02.04.2021 року №7 штраф у розмірі 34 000 грн., накладений постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 02.04.2021 №8 та штраф у розмірі 68000 грн., накладений постановою Головного Держпродспоживслужби в Житомирській області від 02.04.2021 №9.
Позов мотивований тим, що 26 березня 2021 року на підставі акту перевірки №024 від 17.09.2020 складено протокол №3 про виявлені порушення вимог "Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ЗУ "Про загальну безпечність нехарчової продукції", а саме фізична особа-підприємець ОСОБА_2 будучи розповсюджувачем продукції (іграшка "LOL SURPRISE!, артикул ОСОБА_3 поні "Му lucky Horse", артикул N0.1270) у встановлений строк 30.03.2021 не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності від 17.09.2020 внесеними змінами 16.11.2020 №090, від 16.01.2021р. №8 та приведення продукції до встановлених вимог від 17.09.2020р.№ 104, №107 із змінами від 16.11.2020 №89, №92, від 16.01.2021 №7, №10 внаслідок чого порушено вимоги п.п.2,3 ч.4 ст.44 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". На підставі зазначених матеріалів винесені постанови про накладення штрафних санкцій.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.08.2021 ОСОБА_2 подала зустрічний позов, в якому просить:
Визнати протиправною та скасувати постанову Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладення штрафних санкцій №7 від 02.04.2021 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладення штрафних санкцій №8 від 02.04.2021 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладення штрафних санкцій №9 від 02.04.2021 .
В обґрунтування позову зазначила, що зі змісту акту перевірки від 17.09.2020 вбачається, що продукція не відповідає вимогам Технічному регламенту безпечності іграшок, а саме: відсутня супроводжувальна інформація стосовно найменування та адресних даних виробника, імпортера; не нанесено позначення типу, номер партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента; не зазначено торгівельну марку, відсутнє супроводження інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування норм. В ході проведення перевірки був підтверджений факт того, що фізична особа- підприємець ОСОБА_2 є виключно розповсюджувачем товар предметом перевірки, а тому не в змозі усунути формальні невідповідності шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог Технічного безпечності іграшок. 28.09.2020 позивач звернулась з листами до постачальників іграшок, в яких повідомила останніх про суть встановлених в ході проведення перевірки порушень та з проханням співпраці для приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; товар, який був предметом перевірки повернутий постачальникам - ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 . Відтак, всі залежні від неї дії, на виконання вимог припису, виконано. Накладення штрафу не є пропорційним встановленим порушенням. Крім того, вказує, що перевіряючими проведено перевірку поза межами встановленого строку.
Також ФОП ОСОБА_2 у своїй зустрічній позовній заяві наголошує про те що при визначені виду стягнення органами контролю не враховані характер порушення, його системність, сукупність з іншими порушеннями, мала кількість виявленої продукції що не відповідала вимогам Технічного регламенту (виявлено всього 4 одиниці) тобто є малочисельною.
16.08.2021 відповідач за первісним позовом подав відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що перевіряючі вийшли за межі встановленого строку проведення перевірки. Крім того, вказує, що всі залежні дії від неї на виконання вимог припису виконано. Відтак, накладення штрафу є неправомірним.
Ухвалою від 30.08.2021 прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов з первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу.
Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Суд перейшов до розгляду справи №240/13860/21 за правилами загального позовного провадження і призначив підготовче судове засідання на 11:30 29.09.2021.
Відповідач за зустрічним позов подав відзив на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 помилково вважає що згідно актів здачі приймання робіт за договором №17-03099/20 та №17-03100/20 від 7 вересня 2020 року були отримані результати експертизи (випробувань), таке твердження є помилковим так як вищезазначені акти є не що інше як плата за послуги які будуть надані з проведення експертизи (випробувань) продукції. Відтак, проведення перевірки відбулося в строки. Порушення встановлені перевірки ОСОБА_6 не усунуто.
Ухвалою від 09.11.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом первісний позов підтримав, у зустрічному позові просив відмовити.
Відповідач та представник відповідача за первісним позовом та позивач і представник позивача за зустрічним позовом просили у первісному позові відмовити, а зустрічним позов задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
10 серпня 2020 року наказом №1634-ОД Головне Держпродспоживслужби у Житомирській області "Про проведення планового заходу зі здійснення державного ринкового нагляду щодо перевірки характеристик продукції" на виконання Законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та на підставі затвердженого Держпродспоживслужбою секторального плану державного ринкового нагляду на 2020рік, призначено проведення планової перевірки характеристик продукції за адресою: АДРЕСА_1 , термін проведення перевірки з 11 серпня по 14 серпня 2020 року.
На підставі наказу №1634-ОД від 10.08.2020 року видано направлення №235 від 10.08.2020 року на проведення перевірки щодо дотримання вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
В період з 11 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року посадовими особами позивача проведено перевірку характеристик продукції. Предмет перевірки: іграшки.
11 серпня 2020 року винесено рішення про відбір зразків продукції №06- 02/П-102, згідно якого була відібрана наступна продукція:
-Іграшка: Герої поні "Му lucky Horse", ТМ-не зазначене, артикул № 1270, дата виготовлення: серпень 2018року, виготовлено в Китаї, імпортер не зазначається;
-Іграшка "LOL SURPRISE!", ТМ- не зазначається, дата виготовлення, виробник, імпортер - не зазначається, виготовлено в Китаї.
11 серпня 2020 року Головним управлінням винесено рішення про призначення експертизи (випробувань) № 06-02/П-103.
11 серпня 2020 року складено акт відбору зразків продукції, з яким ФОП ОСОБА_2 ознайомилась .
За результатами перевірки винесено наступні рішення:
-рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12 серпня 2020 року №81, а саме тимчасова заборона надання продукції на ринку;
-рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 12 серпня 2020 року №82, а саме тимчасова заборона надання продукції на ринку.
16 вересня 2020 року на адресу Головного управління надійшли протоколи випробувань іграшок №7361/20-і, №7362/20-і від 03.09.2020, наданих згідно акту відбору зразків від 11.08.2020 ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ".
Керуючись ст. Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" 16 вересня 2020 року Головним управлінням видано наказ "Про внесення змін до списку посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 " № 1953-ОД. На підставі наказу № 1953-ОД від 16 вересня 2020 року видано направлення №273 від 16 вересня 2020 року.
17 вересня 2020 року за результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції №024, в якому зафіксовано, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 порушила наступне:
п.п.9,10,11,19,20,27,44,45,48 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 року №151- на продукції, а саме іграшка "LOL SURPRISE!", артикул NO. ВВ260, іграшка Герої поні "Му lucky Horse", артикул N0.1270 на етикетці (ярлику) та пакування яких не нанесено знак відповідності технічних регламентам (іграшка "LOL SURPRISE!"); відсутня супроводжувальна інформація стосовно найменування та адресних даних виробника, імпортера, не нанесено позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, не зазначено торгівельну марку, відсутнє супроводження інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Окрім того, в ході проведення планового заходу було здійснено відбір зразків продукції. За результатами проведених досліджень ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" згідно протоколів випробувань встановило:
-іграшка "LOL SURPRISE!" артикул NO. ВВ260 містить наступні дефекти: найменування та адреси виробника, імпортера чи зареєстрованої торгівельної марки, відсутні, інструкції щодо безпечності та наведене попередження на пакуванні, не відповідає вимогам закону про порядок застосування мов, іграшка не має зображення знаку відповідності технічним регламентам, пакет з гнучкої, тонколистової пластмаси, що використовують для зовнішнього пакування іграшки, після випробувань згідно з 8.25.1, має середню товщину плавкого матеріалу (0,019±0,002)мм., полімерний матеріал голови ляльки має сторонній невизначений запах 2, при нормі не більше 1. Тобто, порушені вимоги п.п. 10,11,19,38,44 та п.п. 55,35 додатка 2 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 року № 151 Критерії гігієнічних небезпек встановлені вимогами п.3.6 ДСанПін 5.5.6.012-98 "Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей"; п.6 ДСТУ EN 71-1:2018 (EN 71- 1:2014+А1:2018 IDT) "Безпечність іграшок. Частина1. Механічні та фізичні властивості".
Іграшка Герої поні "Му lucky Horse", артикул N0.1270, містить наступні дефекти: найменування та адреси виробника, імпортера чи зареєстрованої торгівельної марки, відсутні, слово "Увага" не передує попередженій інформації щодо вікового призначення, нанесеній на етикетку, прикріплену до пакування іграшки, слово "Увага" не передує попереджувальній інформації щодо вікового призначення, інструкція щодо безпечності та наведене попередження на пакуванні, не відповідає закону про порядок застосування мов чим було порушено вимоги п.п. 10,11,19,37, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 року №151, п.п.7.1, 7.2 ДСТУ EN 71-1:2018 (EN 71- 1:2014+А1:2018 IDT) "Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості".
На підставі проведеної перевірки характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесено наступні рішення:
рішення № 104 від 17.09.2020 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог;
рішення №105 від 17.09.2020 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності;
рішення №106 від 17.09.2020 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку;
-рішення №107 від 17.09.2020 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог ;
рішення № 108 від 17.09.2020 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вручено відповідачу особисто 17.09.2020.
16.11.2020 на підставі статей 33,34 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою КМУ від 05 жовтня 2011 року № 1017 винесено:
рішення №89 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020 №104;
рішення №90 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020 №105;
рішення №91 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020р. №106;
рішення №92 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020р. №107;
рішення №93 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020р. №108.
16.01.2021 на підставі статей 33,34 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою КМУ від 05 жовтня 2011 року № 1017 та за клопотанням відповідача було винесено наступні рішення:
рішення №7 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №104;
рішення №8 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №105;
рішення №9 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №106;
рішення №10 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №107;
рішення №11 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №108
26.03.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області винесено:
рішення №31 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020 №104;
рішення №32 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №105;
рішення №33 про скасування рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020 №106;
рішення №34 про внесення змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020 №107;
рішення №35 про скасування змін до рішення Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2020 №108.
26.03.2021 на підставі акту перевірки №024 від 17.09.2020 складено протокол №3 про виявлені порушення вимог "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ЗУ "Про загальну безпечність нехарчової продукції", а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , будучи розповсюджувачем продукції (іграшка "LOL SURPRISE!", артикул NO.BB260, Іграшка Герої поні "Му lucky Horse", артикул N0.1270) у встановлений строк до 30.03.2021 не виконала рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності від 17.09.2020 №105 із внесеними змінами 16.11.2020 №090, від 16.01.2021 №8 та приведення продукції до встановлених вимог від 17.09.2020 № 104, №107 із внесеними змінами від 16.11.2020 №89, №92, від 16.01.2021 №7, №10 внаслідок чого порушено вимоги п.п.2,3 4.4 ст.44 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
На підставі зазначених матеріалів 02.04.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області винесені:
постанова про накладення штрафних санкцій №7 в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68 000 грн. Постанова винесена за порушення п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №104 із внесеними змінами від 16.11.2020 №89, від 16.01.2021 №7 у термін до 30.03.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (іграшка "LOL SURPRISE!", артикул NO.BB260).
постанова про накладення штрафних санкцій №8 в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн. Постанова винесена за порушення п.3 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №105 із внесеними змінами від 16.11.2020 №90, від 16.01.2021 №8 у термін до 30.03.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (іграшка "LOL SURPRISE!", артикул NO.BB260)
постанова про накладення штрафних санкцій №9 в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68 000 грн. Постанова винесена за порушення п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №107 із внесеними змінами від 16.11.2020 №92, від 16.01.2021 №10 у термін до 30.03.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (Іграшка "Герої поні "Му lucky Horse", артикул N0.1270).
У зв"язку з несплатою штрафу відповідачем за первісним позовом, позивач звернувся до суду.
В той же час позивач за зустрічним позовом вважає постанови, яким накладено штраф протиправними, тому просить їх скасувати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України від 02.12.2010 № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон № 2735-VI).
Статтею 3 Закону №2735-VІ встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно із статтею 4 Закону №2735-VІ метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Відповідно до пунктів 3, 17 частини 1 статті 5 Закону №2735-VІ основними принципами ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення.
Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 33 Закону №2735-VІ рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.
Частиною 5 статті 33 Закону №2735-VІ встановлено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
Відповідно до частин 11, 15 статті 33 Закону №2735-VІ до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.
Пунктом 17 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1407, передбачено, що у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30-31 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником та/або розповсюджувачем заходи є недостатніми для усунення невідповідності продукції встановленим вимогам.
Частиною 2 статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб'єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб'єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ).
Частиною 1 статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Пунктом 2 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI передбачено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що метою здійснення контролю продукції та вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. За невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом державного ринкового нагляду застосовуються до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції.
Судом встановлено, що постановою №7 на позивача накладено штрафну санкцію в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68 000 грн. Постанова винесена за порушення п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №104 із внесеними змінами від 16.11.2020 №89, від 16.01.2021 №7 у термін до 30.03.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (іграшка "LOL SURPRISE!", артикул NO.BB260).
Постановою №8 на позивача накладено штрафну санкцію в розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн. Постанова винесена за порушення п.3 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №105 із внесеними змінами від 16.11.2020 №90, від 16.01.2021 №8 у термін до 30.03.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (іграшка "LOL SURPRISE!", артикул NO.BB260)
Постановою №9 на позивача накладено штрафну санкцію в розмірі 4 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 68 000 грн. Постанова винесена за порушення п.2 ч.4 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів від 17.09.2020 №107 із внесеними змінами від 16.11.2020 №92, від 16.01.2021 №10 у термін до 30.03.2021 щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, будучи розповсюджувачем продукції (Іграшка "Герої поні "Му lucky Horse", артикул N0.1270).
Виршуючи питання щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій, суд виходить з наступного.
Слід зазначити, що обов'язки виробників, імпортерів та розповсюджувачів щодо безпечності іграшок та їх обігу на території України чітко передбачені Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №151 (далі - Технічний регламент).
Згідно з пунктами 11, 19, 20 Технічного регламенту виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку.
Імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Відповідно до пункту 27 Технічного регламенту перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.
Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.
Пунктом 29 Технічного регламенту встановлено, що розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що іграшка, яку вони надали на ринку України, не відповідає вимогам усіх технічних регламентів, які застосовуються до такої іграшки, пересвідчуються у здійсненні коригувальних заходів, необхідних для приведення такої іграшки у відповідність із зазначеними вимогами, вилучення її з обігу та/або її відкликання (з урахуванням обставин). Крім того, якщо така іграшка становить ризик, розповсюджувачі негайно повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому детальну інформацію, зокрема про невідповідність такої іграшки вимогам усіх технічних регламентів, які застосовуються до неї, та вжиті коригувальні заходи.
Згідно з пунктом 30 Технічного регламенту безпечності іграшок розповсюджувачі на обґрунтований запит органу державного ринкового нагляду подають йому всю інформацію та документацію, необхідні для демонстрування відповідності іграшки. На вимогу зазначеного органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі співпрацюють з ним для усунення ризиків, які становлять надані ними на ринку іграшки.
Натомість, до обов'язків виробника належить забезпечення, щоб на іграшках, які вони ввели в обіг, було нанесено позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, а у разі, коли розмір або характер іграшки не дає змоги виконати нанесення відповідного позначення, необхідна інформація зазначається на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку; зазначення на іграшці своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли це не є можливим, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує іграшку; забезпечення супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов (пункти 9-11 Технічного регламенту).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_2 не відноситься до категорії осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до вимог Закону №2735-VI вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, не є виробником чи імпортером, а є розповсюджувачем продукції.
17.09.2020 за результатами перевірки характеристик нехарчової продукції - іграшок, за місцем господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 складено акт характеристик продукції № 024, в якому зафіксовано, що ФОП ОСОБА_2 допущено порушення пунктів 9, 10,11, 19, 20, 27, 44, 45, 48 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ № 151 від 28.02.2018, а саме:
на продукції - іграшка "LOL SURPRISE!", артикул NO. ВВ260, іграшка Герої Horse", артикул NO. ВВ1270:
-на етикетці (ярлику) та пакуванні яких не нанесено знак відповідності регламентам (іграшка "LOL SURPRISE!");
-відсутня супроводжувальна інформація стосовно найменування та адреси виробника, імпортера;
-не нанесено позначення типу, номер партії, серійного номера чи мод елемента;
-не зазначено торгівельну марку, відсутнє супроводження інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
В ході проведення планового заходу було здійснено відбір зразків продукції. За результатами проведених досліджень ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" згідно протоколів випробувань встановило:
-іграшка "LOL SURPRISE!" артикул NO.ВВ260 містить наступні дефекти: найменування та адреси виробника, імпортера чи зареєстрованої торгівельної марки, відсутні, інструкції щодо безпечності та наведене попередження на пакуванні, не відповідає вимогам закону про порядок застосування мов, іграшка не має зображення знаку відповідності технічним регламентам, пакет з гнучкої, тонколистової пластмаси, що використовують для зовнішнього пакування іграшки, після випробувань згідно з 8.25.1, має середню товщину плавкого матеріалу (0,019±0,002)мм., полімерний матеріал голови ляльки має сторонній невизначений запах 2, при нормі не більше 1. Тобто порушені вимоги п.п. 10,11,19,38,44 та п.п. 55,35 додатка 2 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 року № 151. Критерії гігієнічних небезпек встановлені вимогами п.3.6 ДСанПін 5.5.6.012-98 "Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей"; п.6 ДСТУ EN 71-1:2018 (EN 71- 1:2014+А1:2018 IDT) "Безпечність іграшок. Частина1. Механічні та фізичні властивості".
Іграшка Герої поні "Му lucky Horse", артикул N0.1270, містить наступні дефекти: найменування та адреси виробника, імпортера чи зареєстрованої торгівельної марки, відсутні, слово "Увага" не передує попередженій інформації щодо вікового призначення, нанесеній на етикетку, прикріплену до пакування іграшки, слово "Увага" не передує попереджувальній інформації щодо вікового призначення, інструкція щодо безпечності та наведене попередження на пакуванні, не відповідає закону про порядок застосування мов чим було порушено вимоги п.п. 10,11,19,37, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2018 року №151, п.п.7.1, 7.2 ДСТУ EN 71-1:2018 (EN 71- 1:2014+А1:2018 IDT) "Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості".
В подальшому, рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів 104, 105, 106, 107, 108 від 17.09.2020 зобов'язано ФОП ОСОБА_1 :
-здійснити необхідні дії для приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та стосовно тимчасової заборони надання продукції на ринку, шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання в ланцюгу постачання відповідно до вимог пунктів 9, 10, 11, 19, 20, 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ № 151 від 28.02.2018 року;
-спільно з розповсюджувачами/постачальниками вжити заходів щодо відповідної продукції у ланцюгу постачання для подальшого усунення формальної невідповідності згідно вимог п.44,45,48 Технічного регламенту.
Частиною другою статті 34 Закону №2735-УІ передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до видаткової накладної №2652 від 26.11.2019 іграшка "LOL SURPRISE!" придбана у ФОП ОСОБА_5 .
Відповідно до видаткової накладної №9495 від 22.07.2019 іграшка Герої Horse", артикул NO. ВВ1270 придбана у ФОП ОСОБА_7 .
З метою виконання приписів органу ринкового контролю та нагляду щодо приведення продукції у відповідність вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 28.09.2020 та в подальшому неодноразово направляла на адресу постачальників іграшок листи у яких просила провести домаркування продукції разом з виробником, імпортером або уповноваженою особою та повідомити в найкоротший термін про вчинені дії та надати підтверджуючі документи. Разом з тим, жодної відповіді на свої листи не отримала. Протилежного матеріали справи не містять.
У зв"язку з цим, ОСОБА_2 повернула товар постачальникам, що підтверджується накладною на повернення товару №1 від 29.09.2020 на ім"я ФОВ ОСОБА_5 та копією листа менеджера ФОП ОСОБА_7 про отримання повернутого товару. (а.с.168,179).
16.01.2021 та 26.03.2021 ОСОБА_2 направила начальнику ГУ Держпродсоживслужби повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних заходів, в якому проінформувала про всі вжиті заходи та про те, що товар, що був предметом перевірки повернутий.(а.с.183,18)
В зазначених поясненнях позивачка наголошувала, що вжила всіх необхідних заходів на виконання відповідних рішень контролюючого органу, зокрема зазначала, що:
-вона, як фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не є імпортером та не в змозі виконати вимоги пунктів 9, 10, 11, 19, 20, 27, 44, 45, 48 Технічного регламенту, які передбачають обов'язки імпортерів, оскільки не має важелів впливу на постачальників товару;
-нею припинено реалізацію товару, що був предметом перевірки.
У практиці Суду закріплено принцип, за яким норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації (справа "Сеїдзаде проти Азербайджану", рішення від 3 грудня 2009 року).
У справі "Новік проти України" (18 грудня 2008 року) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".
Суд зазначає, що встановивши обов'язок суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами законом, законом чи підзаконним актом не встановлено способу та порядку такої співпраці, що сприяло б юридичній визначеності у спірних відносинах.
Відтак, суд вважає, що всі залежні від ОСОБА_1 дії на виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів вона вчинила, в тому числі, вжила заходи для приведення у відповідність продукції із встановленими вимогами шляхом звернення до постачальників та зняла з реалізації такий товар.
В судовому засіданні представник Головного управління Держпроспоживслужби не зміг суду пояснити у який інший спосіб, ніж це було зроблено ОСОБА_6 , необхідно було виконати рішення про вжиття обмежувальних заходів.
Суд звертає увагу, що в ході проведення перевірки був підтверджений факт того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є виключно розповсюджувачем товару, який був предметом перевірки, а тому не в змозі самостійно усунути формальні невідповідності шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог Технічного регламенту безпечності іграшок.
Вказані невідповідності маркування іграшок не могли бути усунуті ФОП ОСОБА_6 самостійно, оскільки відповідна інформація не була та не могла бути відома розповсюджувачу товару, зокрема щодо технічних характеристик продукції, а виконання припису залежало виключно від добропорядності імпортера та виробника продукції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як розповсюджувачем, було вжило всі можливі дії з метою приведення продукції у відповідність до встановлених вимог.
Незважаючи на вжиті заходи постачальниками продукції прохання та вимоги ФОП ОСОБА_1 були проігноровані, що об'єктивно позбавило можливість виконати вимоги органу ринкового контролю та нагляду. Суд вважає, що контролюючий орган зобов"язаний був врахувати зазначені обставини при прийняття рішень.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_6 було самостійно та добровільно відшкодовано витрати пов'язані з проведенням експертного дослідження іграшок у розмірі 8784 грн., що визначено у акті здачі-прийняття робіт згідно з договором послуг з технічного огляду та випробувань.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" , метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Ринковий нагляд та контроль ґрунтується, зокрема, на наступних принципах:
-пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;
-об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції;
-додержання прав і захист інтересів суб'єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
-результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень.
Принципами права визнаються об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів.
Правозастосовча діяльність, особливо в частині накладення штрафних санкцій, повинна базуватись на чітко визначених принципах законності, обґрунтованості, доцільності, які забезпечують її правомірність, справедливість та ефективність.
Принци адекватності адміністративно-господарських санкцій, який включає в себе такі поняття як пропорційність, співмірність, доцільність передбачає, що індивідуальний тягар санкцій може покладатись на особу правовим актом держави лише тією мірою, яка необхідна для досягнення певної легітимної мети.
Вимога доцільності передбачає зіставлення обраних засобів із метою обґрунтування їх відповідності саме вказаній меті, їх ефективності з огляду на ієрархію цілей.
Правові засоби мають бути адекватними, відповідними головній меті права, а також цілям інституту права.
Для визначення доцільності будь-якого засобу повинні враховуватись, з одного боку розмір та інтенсивність втручання в основне право, а з іншого важливість мети.
Загалом принцип пропорційності грунтується на конституційних принципах правової держави й верховенства права та може визначатись як основоположний принцип права, спрямований на забезпечення в правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими й мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
З огляду на наведене, застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Це означає, що визначаючи вид стягнення органи контролю повинні врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків.
При цьому, відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду", рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
В даній справі суд вважає, що під поняттям "майно" слід розуміти власні грошові кошти позивача, які йому необхідно сплатити згідно оскаржуваного рішення.
Основною метою ст.1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном.
Принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов'язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.
У рішенні ЄСПЛ "Україна-Тюмень проти України" (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) dsl 22.11.007 року в п. 55. Суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, Series A. 52, p. 26, § 69). Зокрема, Суд вважає, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення у справі "Прессос Компанія Нав'єра С. А. та інші проти Бельгії" (Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium), від 20 листопада 1995 року, Series A. 332, p. 23, § 38).
У рішенні, вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, Суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на "мирне володіння [його] майном" в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу (рішення у справі "Звольски та Звольська проти Республіки Чехія" (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic), № 46129/99, § 69, ECHR 2002-IX).
Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.
У справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (1986 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
У справі "Трегубенко проти України" Суд дійшов висновку, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Будь-яке втручання у право власності обов'язково має відповідати принципу пропорційності.
Органом ринкового нагляду та контролю під час проведення перевірки встановлено порушення вимог Технічного регламенту безпечності іграшок лише двох видів продукції (іграшок) в кількості 4 одиниць загальною вартістю всього 846, 00 грн.
Суд звертає увагу, що порушення стосувались виключно неналежного маркування іграшок.
Перевіркою встановлено відповідність іграшок органолептичним, фізико-хімічним, радіологічним показникам.
В постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року по справі № 820/5458/17 висловлено правову позицію, що суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.
Разом з тим, постанови прийняті відповідачем без оцінки наявності/відсутності ризиків та рівню загрози суспільним інтересам.
Натомість, притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді накладення штрафу в загальній сумі 170000,00 грн. є непропорційною сумі їх вартості, рівню загрози суспільним інтересам (внаслідок зняття іграшок з реалізації та повернення їх постачальнику), безпідставною та суперечить меті, визначеній Законом №2735-VІ, а також основним принципам ринкового нагляду і контролю продукції, встановленим Законом №2735-VІ.
З огляду на викладене, постанови про застосування максимально можливого штрафу в сумі 170 000, 00 грн. за порушення маркування 4-х іграшок, без наявності будь-яких загроз здоров'ю та життю споживача в розрізі відповідності іграшок всім гігієнічним, санітарним, пожежним та радіоактивним показникам продукції, є неправомірною з огляду на непропорційність застосованого штрафу вчиненому правопорушенню, невідповідності загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, адекватності (пропорційності).
При цьому, недобросовісність виробника та постачальника не може бути підставою для притягнення до відповідальності розповсюджувача продукції з огляду на вжиття всіх можливих та залежних від нього заходів для приведення продукції, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту у відповідність встановленим стандартам.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 у встановлений строк усунуто виявлені відповідачем порушення у об'єктивно можливий спосіб, який відповідає меті Закону №2735-VІ, оскільки продукція, а саме чотири іграшки, які становили ризик для суспільства, були вилучені з обігу та внаслідок чого досягнута мета, визначена Законом №2735-VІ.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
В обґрунтування відзиву на первісний позов та позовних вимог у зустрічному позові, ОСОБА_2 вказує на те, що перевіряючі вийшли за межі встановленого строку проведення перевірки.
Проте представник Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області стверджує, що протоколи випробування іграшок, надані згідно акту відбору зразків, надійшли на адресу управління 16.09.2020, після чого одразу був виданий наказ на відновлення призупиненої перевірки.
Суд такі доводи представника Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області оцінює критично.
Так, за приписами частини 1 статті 17 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" , посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, поміж іншим, зобов'язані додержуватися вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та виданих відповідно до них нормативно-правових актів; дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону.
За приписами частини 10 даної норми Закону строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати v розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів,
У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування.
Продовження строку проведення перевірки не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу ГУ Держпродспоживслужби у Житомирській області № 1634-ОД від 10.08.2020 термін проведення перевірки визначено з 11.08.2020 по 14.08.2020. На підставі наказу видано направлення на проведення перевірки № 235 від 10.08.2020 року.
Посадовими особами контролюючого органу 11 серпня 2020 року:
-на підставі рішення про відбір зразків продукції № 06-02/П-102 було відібрано наступну продукція: іграшки "Герої поні "Му lucky Horse" та "LOL SURPRISE!";
-винесено рішення № 06-02/П-103 від 11.08.2020 року про призначення експертизи (випробувань) відібраних зразків продукції та в подальшому направлено до ДП "Укрметртестстандарт" для проведення досліджень.
11.08.2020 складено акт відбору зразків продукції та винесено рішення про вжиття обмежувальних заходів №81,82.
11.08.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області винесено рішення про призначення експертизи №06-02/П-103.
В матеріалах справи містяться акти здачі приймання робіт № 17-03099/20 та № 17-03100/20 від 07.09.2021 за договором №17-01354/20 від 09.04.2020.
Згідно актів здачі приймання робіт за договором № 17-03099/20 та № 17-03100/20 протоколи випробувань відібраних зразків продукції ГУ Держпродспоживслужби у Житомирській області було отримано 07.09.2020 .
Зокрема, у актах зазначено, що Виконавець передав, а Заявник одержав протоколи випробувань. Договірна ціна: Всього 4392 грн.+4392грн. (а.с.149-150)
Відтак, доводи представника ГУ Держпродспоживслужби протоколи випробування іграшок, надані згідно акту відбору зразків, надійшли на адресу управління 16.09.2020 спростовані дослідженими доказами відтак є безпідставними.
За наведених обставин перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції повинен був відновився з 08.09.2021 , а кінцевою датою проведення перевірки є 10.09.2020 .
Суд вважає, що в порушення вимог Закону, поза межами строків проведення перевірки, контролюючим органом 16.09.2020, видано наказ № 1953-ОД, яким внесено зміни до списку посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки характеристик продукції" ФОП ОСОБА_1 ; 16.09.2020 видано направлення № 273, яким визначено термін проведення перевірки 17.09.2020 року; 17.09.2020 року за результатами проведеної перевірки складено акт № 024.
Наказ на проведення перевірки є визначеною законодавством юридичною підставою, якою підтверджується наявність у посадових осіб контролюючого органу повноважень для здійснення дій з проведення перевірки у межах конкретно вказаного у наказі строку.
Отже, вчинення перевіряючими особами дій з проведення перевірки поза межами строку, вказаного у наказі, є свідченням того, що такі дії вчинені за відсутності у цих осіб відповідних повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу, явно суперечать закону щодо порушення законодавчо визначених строків проведення перевірки.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №7,8,9 від 02.04.2021 прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а отже, необґрунтовано, та не на підставі, що визначені Конституцією України та Законом №2735-VІ, відтак є протиправними.
Таким чином, зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів частини 6 статті 44 Закону №2735-VІ суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Фізичною особою-підприємцем оскаржено постанови про накладення штрафу до суду.
У зв'язку з визнанням протиправними та скасуванням постанов Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області про накладення штрафу, якими до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у загальному розмірі 170000,00 грн., стягнення якого, у свою чергу, є предметом первісного позову Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в загальній сумі 170000,00 грн., у задоволенні первісного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій слід відмовити за необґрунтованістю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700 грн.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні первісного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул.Гагаріна, 55, м.Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 40346926) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу відмовити.
Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №7 від 02.04.2021.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №8 від 02.04.2021.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області №9 від 02.04.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул.Гагаріна, 55, м.Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 40346926) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 23 грудня 2021 року