Справа №504/1618/21
Провадження №1-кп/523/1226/21
23.12.2021 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 , у присутності потерпілої ОСОБА_11 , обвинувачених, розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12020160330001211 від 15.12.2020р. за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.4; 115 ч.2 п.п.6,12; 289 ч.3, 194 ч.2 КК України та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, -
Встановила:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.4; 115 ч.2 п.п.6,12; 289 ч.3, 194 ч.2 КК України.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що під час судового провадження на підставі ст.331 КПК України ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 2.11.2021р. відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_6 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали суду припиняє свою дію 1.01.2022 року.
У ході судового засідання прокурор надав письмове клопотання про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що обвинувачені скоїли тяжке та особливо тяжкі кримінальні правопорушення за попередньою змовою, вина їх підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, також посилаючись на те, що обвинувачені не працевлаштовані, що у сукупності дає підстави вважати, що ризики передбачені ст.177, 178 КПК України на сьогоднішній день продовжують існувати, та дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинувачених та запобігти ризикам, передбачених ст.177, 178 КПК України. Разом з цим просив не визначати розмір застави, оскільки злочин вчинений з заподіянням смерті людині.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачуються обвинувачені, та покарання, що загрожує у разі визнання осіб винними, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду або вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню; вислухавши думку учасників процесу:
- представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_11 , які підтримали клопотання прокурора;
- захисника ОСОБА_8 , який в захист інтересів ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначаючи, що ризики не доведені, просив врахувати, що у матері ОСОБА_6 тяжкий стан здоров'я, щодо ризику незаконного впливу на свідків вважає, що запобігти цьому ризику можливо застосуванням цілодобового домашнього арешту, який буде виключати будь-який вплив, всі докази по справі зібрані, у зв'язку з чим просив змінити відносно підзахисного запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету;
- захисника ОСОБА_9 , яка в захист інтересів ОСОБА_12 також заперечувала проти продовження відносно підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що неодноразово висловлювала свої доводи щодо можливості застосування до підзахисного більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту;
- законного представника ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , які підтримали думку своїх захисників, оцінюючи у сукупності викладені доводи, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню за наступними підставами.
За змістом ст.331 ч.3 КПК України при судовому розгляді незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по суті по справі ще триває, за змістом пред'явленого обвинувачення дії обвинувачених відносяться відповідно до положень ст.12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання, у разі визнання осіб винними, у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна; враховуючи особи обвинувачених, які відповідно до обвинувального акту свідомо вчинили умисні кримінальні правопорушення за попередньою змовою з застосуванням насильства, як вбачається не мають утриманців; не працевлаштовані, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачені, будучи обізнаними про ступінь тяжкості інкримінованих їм злочинів, можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно вливати на свідків з метою зміни ними показів під час судового засідання, необхідність дослідження яких виникла під час судового провадження, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що раніше обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих обвинуваченим діянь, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що на даній стадії судового провадження унеможливлює застосування щодо обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, крім цього будь-яких виключних обставин, які б давали підстави для зміни щодо ОСОБА_12 , ОСОБА_6 запобіжного заходу також не встановлено, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за доцільне продовжити щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор»
Статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, згідно положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого з заподіянням смерті людині, у зв'язку з чим суд вважає не визначати розмір застави.
Таким чином, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 183, 194, 196, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 21.02.2022р. включно без визначення розміру застави.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 21.02.2022р. включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 21.02.2022 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Відповідно внесених змін до ст.392 ч.2 КПК України згідно із Законом №1027-IX від 2.12.2020р. ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_1