Справа № 522/21602/21
Провадження № 2/522/9075/21
21 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Шеян І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-банк» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 дізнався, що в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. знаходиться виконавче провадження № 62521207 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "АЛЬФА-БАНК" заборгованості в сумі 16 445,11 грн. Вказане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису № 16576, що виданий 30.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про стягнення з позивача на користь Відповідача заборгованості в сумі 16445,11грн.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення таких виконавчих написів нотаріусами, а борг не є безспірним.
Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з призначенням судового засідання на 21 грудня 2021 року.
Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року по справі вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису.
У судове засідання 21 грудня 2021 року учасники справи не з'явилися. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. У позовній заяві ОСОБА_1 просить розглядати справу за її відсутності. Інші учасники процесу про причини неявки суд не повідомили.
Відзиву від відповідача та пояснень від третіх осіб по справі до суду не надходило. Доказів на спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому суд враховує пасивну процесуальну поведінку відповідача, щодо спростування доводів позивача.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дізнався, що в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. знаходиться виконавче провадження № 62521207 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "АЛЬФА-БАНК" заборгованості в сумі 16 445,11 грн. Вказане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису № 16576, що виданий 30 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з позивача на користь Відповідача заборгованості в сумі 16445,11грн.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до частин восьмої, одинадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 ;грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
У частині п'ятій статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17 звертає увагу на те, що виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.
Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи відповідача щодо зупинення ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду (01 листопада 2017 року), оскільки зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови не впливає на набрання вказаною постановою законної сили та її дію в частині визнання незаконною та нечинною постанови № 662.
Таким чином, вчиняючи спірний виконавчий напис, приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими.
Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені витрати у вигляді судового збору в сумі 1362 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76/81, 102, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №16576, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 30 квітня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість у сумі 16445,11 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-банк» (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Ю.Б. Свячена
21.12.2021