Справа № 521/15771/21
Провадження № 2/521/1033/21
01 грудня 2021 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
секретаря судового засідання - Шлапак А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
В обґрунтування своїх вимог, позивач вказала, що 12 травня 1995 року між нею та ОСОБА_2 , яка діяла від свого ім'я та в інтересах свого неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , 1978 року народження, був укладений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1
Позивач вказала, що договір був зареєстрований на Одеській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстраційним номером № 7160.
Крім того, як вказала позивач, 16.05.1995 року договір був зареєстрований в КП «ОМБТІ » під №120 пр.стр.180 реєстр 139.
Позивач стверджує, що Договір купівлі-продажу вищевказаної квартири не був посвідчений нотаріусом у відповідності до вимог ст. 227 ЦК України 1963 р.
Проте, на думку позивача, не зважаючи на те, що договір не був посвідчений нотаріусом, кожна із сторін виконала обов'язки щодо договору купівлі-продажу квартири, а саме: позивачем були передані гроші відповідачу за квартиру, а відповідачем квартира була передана позивачу. Договором був встановлений строк виселення відповідачів з квартири - до 26.05.1995 року.
Позивач вказує, що 17.07.1995 року вона зареєструвала своє місце проживання та місце проживання доньки у зазначеній квартирі. Також, позивач уклала договір для отримання комунальних послуг у вказаній квартирі та сплачує їх. У березні 2008 року за заявою позивача квартира відключена від системи гарячого водопостачання.
Позивач стверджує, що угода нею була виконана в повному обсязі, а продавець ухилилася від нотаріального посвідчення договору, у зв'язку з чим вона звернулася з позовом до суду позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним.
Позивач в судове засідання не з'явилась, до канцелярії суду її представник подала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а. с. 18, 37, 38, 52, 53, 57, 58, 62, 64, 75, 76, 77, 78), будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи від них не надійшло.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що
12 травня 1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла від свого ім'я та в інтересах свого неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , 1978 року народження, був укладений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 (а. с. 3 - 4)
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, від 07.10.2021 року, встановлено факт того, що договір купівлі-продажу від 12.05.1995р., укладений між ОСОБА_1 (російською мовою ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 (російською мовою - ОСОБА_2 ), яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 (російською мовою - ОСОБА_3 ), 1978 року народження, який зареєстрований на Одеській товарній біржі в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю», реєстраційний номер 7160 та зареєстрований 16.05.1995р. в ОМБТІ (запис у реєстровій книзі: 120 пр, стор. 180, р. №139) укладено щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому суд, при винесенні рішення не з'ясовує обставини, встановлені заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, від 07.10.2021 року.
Договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 був зареєстрований на Одеській товарній біржі в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю» за реєстраційним номером № 7160 (а. с. 4).
16.05.1995 року договір зареєстрований в КП «ОМБТІ » за №120 пр.стр.180 реєстр 139 (а.с. 4, з. б.).
Згідно довідки з будинкової книги № 467, від 27.06.2006 року, за адресою: АДРЕСА_3 , з 17.07.1995 року зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (а. с. 12)
Відповідно до договору про користування електричною енергією, від 31.07.2007 року ОСОБА_1 уклала договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 8).
20.03.2008 року за заявою ОСОБА_1 квартира відключена від системи гарячого водопостачання (а. с. 11).
Згідно договору № 2023265/20201203/М2, від 03.12.2020 року, ОСОБА_1 уклала договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення (а. с. 45)
Зі змісту квитанцій, долучених ОСОБА_1 , вбачається факт оплати нею комунальних послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 13 - 14).
У відповідності до відповіді КП «БТІ» Одеської міської ради, від 27.11.2020 року, станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_4 , в комунальному підприємстві зареєстроване за « ОСОБА_4 » на підставі договору № 7160 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Одеською товарною біржею 12.05.1995 року, реєстрація від 16.05.1995 року (запис у реєстровій книзі: 120 пр, стор. 180, р. № 139) (а. с. 42).
Відповідно до довідки ДНАП ОМР № С5-277709-ф/л, від 17.12.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 43).
Судом встановлено, що на даний час позивач не може в повній мірі реалізовувати своє право власності на нерухоме майно, оскільки у діючих на час укладання зазначеного договору у 1995 році та діючих правових нормах на даний час, є протиріччя щодо необхідності нотаріального посвідчення вказаного договору.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» №1957 ХІІ від 10.12.91 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, встановлених законом. Суд, за позовом сторони, яка виконала усі умови угоди, може визнати таку угоду дійсною.
Згідно з п. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне, або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, зі змінами №15 від 15.05.1998 року «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними, з підстав недодержання нотаріальної форми», визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі - продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Суд вважає, що сторони домовилися про усі істотні умови договору купівлі - продажу квартири, виконання договору відбулося.
Статтею 41 Конституції України, встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту посвідчення договору, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним, якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Керуючись ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» №1957 ХІІ від 10.12.91 року, ст. ст. 16, 220, 334, 638, 658 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 280 - 284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним, задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 7160, від 12.05.1995 року, квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з одного боку та ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та в інтересах свого неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , 1978 року народження, з другого боку на Одеській товарній біржі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: Н.В. Мирончук