09 грудня 2021 року Справа №160/13410/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла заява позивача, в якій заявник просить застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі № 160/13410/20, а саме: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області по виконанню рішення суду від 11.01.2021 року у справі №160/13410/20 по перерахунку пенсії позивача з 11.01.2021 року у розмірі 70% від суми грошового утримання згідно довідки Управління СБУ в Дніпропетровській області 28.07.2020 року №55/11/202-188; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області по невиплаті позивачу без обмеження максимального розміру перерахованої пенсії згідно довідки Управління СБУ в Дніпропетровській області 28.07.2020 року №55/11/202-188; - здійснити судовий контроль за виконанням рішення суду по перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у розмірі 90% від суми грошового утримання згідно довідки Управління СБУ в Дніпропетровській області 28.07.2020 року №55/11/202-188 без обмеження її максимального розміру.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021р. зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду протягом одного місяця з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. в адміністративній справі №160/13410/20.
18.10.2021р. засобами електронного зв'язку, а 21.10.2021р. поштою до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов лист "Про виконання рішення суду", що фактично є звітом про виконання рішення суду, що Головним управлінням 25.03.2021р. проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188 з урахуванням раніше виплачених сум. Нараховано доплату за рішенням суду за період з лютого 2021 по березень 2021 року включно, у розмірі 3577,65 грн. Проте що стосується доплати за рішенням суду за період з лютого 2021 по березень 201 включно, у розмірі 3577,65 грн., то пенсійний орган повідомляє, що бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021р. відмовлено у прийнятті звіту Головного управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021р. по справі №160/13410/20. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду протягом тридцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. в адміністративній справі №160/13410/20.
На адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов звіт про виконання рішення суду за вих №0400-010901-7/159960, зі змісту якого слідує, що пенсійним органом 25.03.2021р. проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188 з урахуванням раніше виплачених сум. Нараховано доплату за рішенням суду за період з лютого 2021 по березень 2021 року включно, у розмірі 3577,65 грн. Відповідач повідомив, що обсяги асигнувань з Державного бюджету визначені Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік" та «Про Державний бюджет України на 2021 рік", по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", бюджетні асигнування на виконання Рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 в окремий напрямок розписом Державного бюджету України не виділялися. Грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить позивачу не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету. Невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Доплата до пенсії за рішенням суду з лютого 2021 по березень 2021 року включно, у розмірі 3577,65 грн буде виплачена ОСОБА_1 за окремою бюджетною програмою. Одночасно повідомлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Пенсійного фонду України з проханням розглянути питання щодо проведення фінансування виплати ОСОБА_1 нарахованої за рішенням суду доплати у розмірі 3577,65 грн. для виконання рішення суду в повному обсязі. Також просить продовжити строк для подання звіту про виконання рішення суду.
Оцінюючи повноту та належність виконання рішення суду по вказаному звіту, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. по справі №160/13410/20, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28 липня 2020 року за №55/11/202-188 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 28.07.2020р. №55/11/202-188 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 11.02.2021р.
Виконавчий лист у справі №160/13410/20 видано Дніпропетровським окружним адміністративним судом 16.03.2021 року.
Так, як вбачається з доданих до звіту доказів, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на підставі рішення суду було нараховано позивачу пенсію, призначену відповідно до Закону №2262 за період з лютого 2021р. по березень 2021р. у розмірі 3577,65грн., однак, доказів виплати позивачеві нарахованої суми пенсії відповідачем суду не надано, що підтверджується змістом копії Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A3815 від 25.03.2021р.
При цьому, у звіті відповідач вказує на те, що доплата за період з лютого 2021р. по березень 2021р. у розмірі 3577,65грн. буде виплачена позивачеві в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету в порядку черговості надходження рішення суду до Головного управління, оскільки виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету та невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 р. №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20 липня 2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 р., заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 р., заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи встановлено та не спростовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. у справі №160/13410/20 в частині виплати ОСОБА_1 коштів за період з лютого 2021 по березень 2021 року у розмірі 3577,65 грн. станом на 09.12.2021 виконано не було.
Під час розгляду звіту судом встановлено, що відповідна сума пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду лише перерахована позивачу, однак її виплату не здійснено.
Зважаючи на це, доводи відповідача щодо відсутності фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення.
На думку суду, невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У справі «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі «Півень проти України» Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку щодо поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. у справі №160/13410/20 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого звіту повної виплати перерахованої суми пенсії в розмірі позивачу здійснено не було.
Судове рішення є обов'язковим до виконання для всіх, і в тому числі для Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
При цьому, суд зазначає, що звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з листом від 12.10.2021р. №0400-010508-5/134856 до Пенсійного фонду України з проханням порушити питання про фінансування виплати нарахованої доплати в сумі 3577,65 грн. для виконання рішення суду в повному обсязі, не свідчить про виконання судового рішення у повному обсязі, тому у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення слід відмовити.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту.
Згідно з ч.2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У розглядаємому звіті пенсійний орган просив: «у разі відмови у затверджені звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. по адміністративній справі № 160/13410/20, продовжити строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. по адміністративній справі № 160/13410/20».
Суд вважає за можливе надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, здійснивши виплату суми заборгованості пенсії за період з лютого 2021 по березень 2021 року у розмірі 3577,65 грн.
Тому, з урахуванням вимог ч.2 ст.382 КАС України, суд вважає за необхідне у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення від 11.01.2021 у справі №160/13410/20 в частині виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 з лютого 2021 по березень 2021 року у розмірі 3577,65 грн. - відмовити та з урахуванням ч.2 ст.382 КАС встановити новий строк для виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Відмовити у прийнятті звіту Головного управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021р. по справі №160/13410/20.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення суду від 11.01.2021р. по справі №160/13410/20, який становить три місяці, з дати отримання копії цієї ухвали, із підтверджуючими доказами щодо виплати пенсії.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова