22 грудня 2021 року Справа № 160/5790/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/5790/19 за позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233,-
І. ПРОЦЕДУРА
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 205; код ЄДРПОУ 39881228), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233, задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на ФОП ОСОБА_1 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної служби з питань праці у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 205; код ЄДРПОУ 39881228) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 9605,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати такі рішення та ухвалити нове про відмову у позові.
Постановою Верховного Суду від 17.09.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року скасовано, справу №160/5790/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
06.10.2021 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на новий розгляд судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 08.10.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу №160/5790/19. Призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.10.2021 року.
21.10.2021 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву позивача. Разом із відзивом було заявлено клопотання про розгляд справи без їх участі.
26.10.2021 року відкладено розгляд справи на 16.11.2021 року.
Ухвалою суду від 16.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/5790/19 за позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233, на 30 днів.
Підготовче засідання призначено на 14.12.2021 року.
Також, ухвалою суду від 16.11.2021 року викликано у судове засідання призначене на 14.12.2021 року о 09:30 годин у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань 18, для допиту в якості свідків таких осіб: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_17 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_27 ).
Свідків попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Ухвалою суду від 13.12.2021 року заяву свідка ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №160/5790/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233, задоволено. Допущено свідка ОСОБА_4 до участі в судовому засіданні, призначеному на 14.12.2021 року о 09 год. 30 хв., у режимі відеоконференції.
14.12.2021 року закрито підготовче провадження; призначено справ до розгляду по суті на 22.12.2021 року.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Позивачем та відповідачем 1 до суду було подані клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
22.12.2021 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 дізнався про існування оскаржуваної постанови відповідача після відкриття виконавчого провадження ВП №56911909 Покровським ВДВС м Кривого Рогу від 02.08.2018 року, оскільки під час проведення інспекційного відвідування позивач присутній не був, будь-яких документів до управління Держпраці у Черкаській області не надавав.
Позивач вказує,, що у відповідача наявні копії договорів надання послуг, де вірність з оригіналом засвідчені підписом ОСОБА_1 , однак він копії цих з договорів не засвідчував та підпису на них не ставив.
Також, позивач зазначає, що з 23.04.2018 року по 07.05.2018 року ОСОБА_1 знаходився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Про існування наказу, направлення, акта та інших документів, складених відповідачем, ФОП ОСОБА_1 дізнався 23.08.2018 року під час ознайомлення представником з матеріалами інспекційного відвідування в приміщенні управління Держпраці у Черкаській області.
Таким чином, на думку позивача, інспекційне відвідування проведене відповідачем з 25.04.2018 по 02.05.2018 року є незаконним, оскаржувана постанова про накладення штрафу № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 22.05.2018 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач зазначає, що інспектор праці наділений повноваженням розпочинати проведення інспекційного відвідування без повідомлення роботодавця про свою присутність, тому початок інспекційного відвідування без представлення відвідування жодним чином не впливає на правомірність здійсненого контролюючого заходу.
За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи , яка використовує найману працю від 02.05.2018 року № ЧК-299/374/АВ, яким було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, на підставі чого прийнято припис від 02.05.2018 року № ЧК-299/374/АВ/П, які направлені на адресу позивача.
Також, відповідач вказує, що ФОП ОСОБА_1 допущено посадових осіб відповідача до проведення контролюючого заходу а саме: отримано копію направлення 20042018 року № 682, надання посадовим особам відповідача документів, необхідних для проведення контролюючого заходу, таких як цивільні договори, на підставі яких позивачем залучено до виконання робіт 28 працівників, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. При цьому допуск до проведення контролюючого заходу нівелює правові наслідки процедурних порушень, які могли мати місце при призначенні та/або проведенні контролюючого заходу.
З огляду вищенаведеного та відповідно до вимог чинного законодавства, на думку відповідача, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
У задоволенні позовних вимог просили відмовити. Розгляд справи просили здійснити без їх участі.
ІV. ДОВОДИ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
Ухвалою суду від 08.10.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу №160/5790/19. Призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.10.2021 року.
Цією ж ухвалою суду від 08.10.2021 року, ФОП ОСОБА_2 було запропоновано надати пояснення по справі №160/5790/19.
Станом на 22.12.2021 року від ФОП ОСОБА_2 письмові пояснення по справі не надані, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положеннями КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 8 грудня 2009 року, основний вид діяльності за КВЕД 93.21 Функціонування атракціонів і тематичних парків.
На підставі звернення працівника від 26.03.2018 року щодо порушення стосовно останнього законодавства про працю ухвалено наказ від 20.04.2018 року № 231-Н «Про проведення інспекційного відвідування» відповідно до Конвенцій Міжнародної організації праці 1947 року №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Положення про Управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75, Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 наказано здійснити:
- у період з 23.04.2018 до 07.05.2018 позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин з -найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ТОВ «Вертекслайн»;
- у період з 23.04.2018 до 07.05.2018 позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ФОП ОСОБА_1 ;
- у період з 23.04.2018 до 07.05.2018 позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку , оплати праці у ОСОБА_2 ;
- у період з 23.04.2018 року по 07.05.2018 року позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку , оплати праці у дитячому супермаркеті «Чудо острів».
Управлінням Держпраці у Черкаській області на підставі наказу від 20.04.2018 року №231-Н та на підставі пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 прийнято направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання або його структурного підрозділу ФОП ОСОБА_1 за адресою (фактична) АДРЕСА_28 , (дитячий розважальний комплекс «FLY KIDS») м. Черкаси, (юридична) АДРЕСА_29 .
Інспектором управління Держпраці у Черкаській області здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою (фактична) АДРЕСА_28 , (дитячий розважальний комплекс «FLY KIDS») м. Черкаси, (юридична) АДРЕСА_29 , однак інспекційне відвідування неможливо провести у зв'язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці, а саме:
- ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або інспекційного інспектування
- ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, введення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів.
У зв'язку з відсутністю документів, введення яких передбачено законодавством про працю, відповідачем складено акт від 25.04.2018 року № ЧК-299/374/НД та вимога про надання /поновлення документів від 25.04.2018 року № ЧК-299/374, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 09:00 год 02.05.2018 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування , а саме:
- свідоцтво про державну реєстрацію, код ЄДРПОУ (завірена копія);
- статут для юридичних осіб (завірена копія);
- фактичне місце(-я) здійснення господарської діяльності, його (їх) режим роботи;
- наказ на призначення керівника, повідомлення ДФС (за наявності) (завірені копії), паспортні дані та ідентифікаційний код;
- особові картки працівників за формою П-2 (завірені копії);
- штатні розписи, що діяли з 2017р. (завірені копії), 2018;
- колективний договір (завірені копії);
- правила внутрішнього трудового розпорядку (завірені копії);
- книга руху трудових книжок 2017р., 2018р. (завірені копії);
- вступні інструктажі працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, журнали 2017 (завірені копії);
- трудові договори, накази з прийняття (переведення), повідомлення ДФС про початок роботи (завірені копії);
- інші накази з руху особового складу на звільнення, відпустки працівників (в т.ч. без збереження заробітної плати) грудень2017р., березень 2018р. (завірені копії);
- табелі обліку використання робочого часу 2017р., 2018р. (завірені копії);
- посадові та/або робочі інструкції працівників (завірені копії);
- графіки роботи працівників 2017р., 2018р. (завірені копії);
- графіки відпусток працівників на 2017 рік, 2018р. (завірені копії);
- бухгалтерські та інші документи, які відображають нарахування заробітної плати за 2017р., 2018р. (завірені копії);
- бухгалтерські та інші документи, які відображають виплату заробітної плати за 2017р., 2018р. (завірені копії);
- договори цивільно-правового характеру та акти виконаних робіт (завірені копії);
- договори (накази) стажування, практики 2018 (завірені копії);
- розрахунок компенсації за невикористану відпустку при звільненні 2018 рік;
- розрахунок заробітної плати за час щорічної відпустки;
- договір цивільно-правового характеру.
Управлінням держпраці у Черкаській області 02.05.2018 року проведено іспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою (фактична) АДРЕСА_28 , (дитячий розважальний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») м. Черкаси, (юридична) АДРЕСА_29 , за результатами якої складено акт від 02.05.2018 року № ЧК-299/374/А.
Перевірка тривала з 25.04.2018 року по 02.05.2018 року.
Перевіркою встановлені порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, ст. 94 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», ст. 30 Закону України «Про оплату праці», п. 5 ч. 1 ст. 24 ст. 189, 191 КЗпП України.
За результатами проведення перевірки управлінням Держпраці у Черкаській області ухвалено припис про усунення порушень № ЧК-299/374/АВ/П від 02.05.2018 року.
Акт від 02.05.2018 року № ЧК-299/374/А та припис від 02.05.2018 року № ЧК-299/374/АВ/П направлені на адресу позивача, докази отримання позивачем акта та припису у суду відсутні, про що відповідачем складено акт від 29.05.2018 року № ЧК-299/374/А/ВП про відмову від підпису.
Листом від 07.05.2018 року № 01-24/1516/2816 повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи 15.05.2018 року о 09:00 год. з питань додержання законодавства про працю, яке направлено на адресу позивач, докази отримання позивачем якого у суду відсутні.
Листом від 21.05.2018 року № 01-24/1750/3086 повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи 31.05.2018 року о 09:00 год з питань додержання законодавства про працю. Докази направлена листа позивачу та отримання листа позивачем у суду відсутні.
22.05.2018 року управління Держпраці у Черкаській області ухвалено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233, якою, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України „Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 7 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 3 127 320,00 грн, яка і стала предметом даної справи.
31.05.2018 року управління Держпраці у Черкаській області ухвалено протоколи про адміністративне правопорушення № ЧК-299/374/П/ПТ/1 та № № ЧК-299/374/П/ПТ/2, які складені інспектором праці про те, що ФОП ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення при проведенні інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , які підпадають під ознаки ч. 1, 3 ст. 41 КУпАП, які направлені до Придніпровського суду Черкаської області.
Відповідачем до матеріалів справи надано копії договорів про надання послуг, які з однієї сторони підписані ОСОБА_1 та засвідчені ОСОБА_1 .
До матеріалів справи також були долучені пояснення свідка ОСОБА_7 , де зазначено, що остання не знайома з ФОП Головатим, жодних відносин з ним не мала та на даний час по справі нічого пояснити не може.
Так, не погодившись із вказаною вище постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на ФОП ОСОБА_1 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року, останній звернувся до суду із адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 205; код ЄДРПОУ 39881228), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233, задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на ФОП ОСОБА_1 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної служби з питань праці у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 205; код ЄДРПОУ 39881228) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 9605,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати такі рішення та ухвалити нове про відмову у позові.
Постановою Верховного Суду від 17.09.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року скасовано, справу №160/5790/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року № 5067-VI роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
Згідно зі статтею 1 КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно зі статтею 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи) держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне управління Держпраці у Львівській області.
Відповідно до статті 259 КЗпП України Державна служба України з праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 295), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення; та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Відповідно до положень підпункту 2 пункту 5 Порядку №295 інспекційне відвідування проводиться, зокрема, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
За змістом статті 265 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).
Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Управління Державної служби з питань праці у Черкаській області уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.
Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик, виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Обов'язок підрядника виконати роботу або виконавця надати послугу на свій ризик говорить про те, що він не може відмовитися від прийняття на себе певних негативних наслідків, що виникають при виконанні підрядних робіт.
За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання кінцевих результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли угоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є - предмет договору, умови, визначені законом як істотні чи необхідні для договору даного виду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з врахуванням законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями частини першої статті 854 ЦК України замовник виплачує належну підрядчику суму за результатами виконаної роботи. Щодо наданих послуг винагорода за виконану роботу (надані послуги) виплачується виконавцю в розмірі, в терміни і в порядку, який встановлений в договорі (частина перша статті 903 ЦК України).
Отже основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності; за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності, гарантії та компенсації передбачені для працівника, а також обов'язки роботодавця залишаються за його межами.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, виконавець не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17 (провадження №К/9901/15518/18), від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18 (провадження №К/9901/3195/19), у справі №1840/2507/18 (провадження №К/9901/10124/19), у справі №824/896/18-а (провадження №К/9901/10149/19) та від 3 березня 2020 року у справі №1540/3913/18 (провадження №К/9901/8967/19).
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Вказаній нормі кореспондують положення ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якою суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Пунктами 16-18 Порядку № 295 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку № 295), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (п. 18 Порядку № 295).
Враховуючи наведені вище положення, слід дійти до висновку, що посилання відповідача про здійснення перевірки разом з директором центру Тишецько О.М., яка підтримує з позивачем постійний зв'язок та уповноважена на отримання документів, є передчасними.
Доказів (довіреність, тощо) на уповноваження Тишецько О.М. представляти інтереси Головатова В.А., матеріали справи не місять.
Таким чином, враховуючи наведене, при проведенні інспекційного відвідування відповідачем не було дотримано положення Порядку №295 та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо порядку проведення такого відвідування.
Між тим, не зважаючи на викладені вище обставини, судом встановлено, що посадові особи відповідача були допущені до проведення інспекційного відвідування, у зв'язку з чим за умови такого допуску, підставами для скасування постанов про накладення штрафу може бути лише неправомірність їх прийняття по суті.
Щодо наявності підстав для накладення штрафу на позивача і стосовно правомірності винесення спірної постанови про накладення штрафу №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось вище, згідно п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Відповідно до п. 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з п. 8 Порядку № 590, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Відповідно до абз. 7 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Абзацом 6 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Дослідивши докази по справі, встановлено, що відповідачем в ході розгляду справи не було надано обґрунтованих пояснень та належних доказів, що позивач був належно повідомлений про ухвалення вимоги про надання додаткових документів, отримання вимоги, отримання повідомлень про розгляд справи про притягнення позивача до відповідальності.
Згідно матеріалів справ, підставою для притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю у вигляді штрафу у відповідності до аб. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, може слугувати лише акт про виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Встановлено, та не заперечується учасниками справи, що відповідач під час проведення інспекційного відвідування та складання акта від 02.05.2018 року № ЧК-299/374/А було враховано договори надання послуг, які були укладені між позивачем та фізичними особами.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Згідно з частиною 1-3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми, є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 23-25 Порядку № 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування. Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
Таким чином, за наслідком виявлення порушень законодавства про працю, інспектор вносить припис про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
У той же час, як передбачено п. 27 Порядку № 295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
В пункті 28 Порядку № 295 зазначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 Порядку №295).
Згідно матеріалів справи, позивачем під час розгляду справив суді першої інстанції було заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року передано експерту Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС, для проведення почеркознавчої експертизи, зупинено провадження в адміністративній справі 160/5790/19 за позовом заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 205; код ЄДРПОУ 39881228), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 - до одержання результатів експертизи, або вмотивованої відмови у її проведенні від експертної установи.
25.02.2020 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 19/104-7/7/8 від 11.02.2020 року за матеріалами адміністративної справи № 160/5790/19, в якому було зазначено, що підпис від імені ОСОБА_1 у засвідчуваних написах «копія вірна», від імені якої він зазначений, на копіях договорів про надання послуг, укладених з:
1) ОСОБА_3 (копія договору про надання послуг від 16.01.2018 року), а.с. 56-57 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
2) ОСОБА_4 (копія договору про надання послуг від 16.01.2018 року), а.с. 59-60 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
3) ОСОБА_5 (копія договору про надання послуг від 16.01.2018 року), а.с. 62-63 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
4) ОСОБА_6 (копія договору про надання послуг від 29.01.2018 року), а.с 65-66 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
5) ОСОБА_7 (копія договору про надання послуг від 29.01.2018 року), а.с 68-69 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
6) ОСОБА_8 (копія договору про надання послуг від 29.01.2018 року), а.с. 71-72 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
7) ОСОБА_9 (копія договору про надання послуг від 17.04.2018 року), а.с. 74-75 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
8) ОСОБА_10 (копія договору про надання послуг від 29.01.2018 року), а.с. 77-78 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
9) ОСОБА_11 (копія договору про надання послуг від 01.02.2018 року), а.с. 80-81 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
10) ОСОБА_29 (копія договору про надання послуг від 26.02.2018 року), а.с. 83-84 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
11) ОСОБА_13 (копія договору про надання послуг від 29.01.2018 року), а.с. 86-87 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
12) ОСОБА_14 (копія договору про надання послуг від 29.01.2018 року), а.с. 89-90 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
13) ОСОБА_15 (копія договору про надання послуг від 26.02.2018 року), а.с. 92-93 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
14) ОСОБА_18 (копія договору про надання послуг від 16.01.2018 року), а.с. 95-96 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
15) ОСОБА_30 (копія договору про надання послуг від 26.02.2018 року), а.с. 98-99 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
16) ОСОБА_17 (копія договору про надання послуг від 02.04.2018 року), а.с. 101-102 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
17) ОСОБА_19 (копія договору по надання послуг від 02.03.2018 року), а.с.104-105 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
18) ОСОБА_20 (копія договору по надання послуг від 02.03.2018 року), а.с. 107-108 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
19) ОСОБА_21 (копія договору про надання послуг від 16.01.2018 року), а.с. 110-111 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
20) ОСОБА_22 (копія договору про надання послуг від 15.01.2018 року), а.с. 113-114 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
21) ОСОБА_23 (копія договору про надання послуг від 29.01.2018 року), а.с. 116-117 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
22) ОСОБА_24 (копія договору про надання послуг від 17.01.2018 року), а.с. 119-120 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
23) ОСОБА_25 (копія договору про надання послуг від 17.01.2018 року), а.с. 122-123 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
24) ОСОБА_26 (копія договору про надання послуг від 17.01.2018 року), а.с. 125-126 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування
25) ОСОБА_27 (копія договору про надання послуг від 17.01.2018 року), а.с. 128-129 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування;
26) ОСОБА_28 (копія договору про надання послуг від 17.01.2018 року), а.с. 131-132 матеріалів з єдиної справи, сформованої за результатами інспекційного відвідування
- виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Таким чином, враховуючи висновок експерта, слід дійти до висновку, що договори надання послуг, які були укладені між позивачем та фізичними особами, які, за твердженням позивача, ним не укладались та позивач з вищезазначеними особами взагалі не знайомий, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Вважати долучені відповідачем копії договорів належними та допустимими доказами в обґрунтуванням наявності у позивача трудових відносин з вищевказаними особами та притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу, не має підстав.
Враховуючи незгоду із прийнятою відповідачем постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на ФОП ОСОБА_1 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року, позивач 21 червня 2019 року звернувся до суду із позовною заявою у якій просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на ФОП ОСОБА_1 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що висновок відповідача за результатами проведеного позапланового інспекційного відвідування позивача про порушення останнім вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є помилковим, що у свою чергу свідчить про прийняття ним постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22 травня 2018 року з порушенням вимог чинного законодавства та без належних підстав для їх прийняття, що свідчить про її необґрунтованість та у свою чергу дає можливість зробити висновок про те, що відповідач у справі під час прийняття такого рішення діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що є підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Постановою Верховного Суду від 17.09.2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року скасовано, справу №160/5790/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що під час судового розгляду спору відповідач не довів факт порушення позивачем статті 24 КЗпП України та фактичний допуск ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 до роботи без оформлення трудового договору, однак колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними такі висновки судів попередніх інстанцій, виходячи із наступного.
Так, судами попередніх інстанцій було заначено, що копії договорів про надання послуг з фізичними особами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , які були надані відповідачем суду в обґрунтування правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення (постанови про накладення штрафу) були предметом експертного дослідження, яке було призначено ухвалою суду першої інстанції від 19 грудня 2019 року у цій справі.
Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Александрова О.М. № 19/104-7/7/8 від 11 лютого 2020 року за матеріалами адміністративної справи № 160/5790/19 підпис від імені ОСОБА_1 у засвідчуваних написах «копія вірна», від імені якої він зазначений, на копіях договорів про надання послуг, укладених з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
На підставі вказаного, суди дійшли висновку, що будь-яких інших доказів стосовно укладання позивачем вищенаведених договорів відповідачем у справі суду не було надано.
Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.
Так, з відзиву на позовну заяву, вбачається, що відповідачем до суду крім копії договорів про надання послугу, укладених між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , було також подано письмові пояснення вказаних осіб.
Із зазначених письмових пояснень вбачається, що вказані особи працювали у позивача відповідно до договорів про надання послуг, які укладалися між ними та позивачем. Також заначено, що відповідно до вказаних договорів вони зобов'язувалися виконувати різноманітні роботи на замовлення позивача на території Дитячого розважального комплексу «FLY KIDS».
Так, відповідно до наявних у справі письмових поясненнях ОСОБА_3 надавала послуги касира (т.1, а.с. 83), ОСОБА_4 - касира (т.1., а.с. 86), ОСОБА_5 - адміністратора (т. 1., а.с. 89), ОСОБА_6 - прибиральниці (т.1., а.с. 92), ОСОБА_7 - прибиральниці (т.1., а.с. 95), ОСОБА_8 - гардеробника (т.1., а.с. 98), ОСОБА_9 - посудомийки (т.1., а.с. 101), ОСОБА_31 - директор ДРК «FLY KIDS» (зазначила, що ОСОБА_10 надає послуги посудомийки та перебуває у трудових відносинах з ФОМ ОСОБА_1 , (т.1., а.с. 105), ОСОБА_11 - офіціанта (т.1, а.с. 108), ОСОБА_32 - офіціанта (т.1., а.с. 111), ОСОБА_12 - офіціанта (т.1, а.с. 112), ОСОБА_13 - бармена (т.1., а.с. 115), ОСОБА_14 - бармена (т.1, а.с. 118), ОСОБА_15 - шеф-кухара (т.1., а.с. 121), ОСОБА_16 - кухара (т.1., а.с. 124), ОСОБА_17 - кухара (т.1., а.с. 127), ОСОБА_18 - адміністратора (т.1. а.с. 130), ОСОБА_19 - інструктора (т.1., а.с. 133), ОСОБА_33 - інструктора (т.1., а.с. 136), ОСОБА_20 - інструктора (т.1. а.с. 137), ОСОБА_21 - інструктора (т.1, а.с. 140), ОСОБА_22 - менеджера зі свят (т.1., а.с. 143), ОСОБА_23 - менеджера зі свят (т.1., а.с. 146), ОСОБА_24 - адміністратора (т.1., а.с. 149), ОСОБА_25 - адміністратора (т.1., а.с. 152), ОСОБА_26 - адміністратора (т.1., а.с. 155), ОСОБА_27 - адміністратора (т.1., а.с. 158) та ОСОБА_28 - адміністратора (т.1., а.с. 161).
Однак, зазначеним письмовим поясненням судами попередніх інстанцій не було надано жодної оцінки. При тому, що на вказаному наполягав відповідач під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції. Зазначає про це відповідач і в касаційній скарзі.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про те, що будь-яких інших доказів стосовно укладання позивачем вищенаведених договорів про надання послуг відповідачем у справі суду не було надано.
За вказаних обставин колегія суддів вважає обґрунтованим посилання відповідача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 листопада 2019 року у справі №484/1066/16-а щодо застосування імперативних положень статті 242 КАС України.
При цьому колегія суддів звернула увагу на те, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 8 грудня 2009 року, основний вид діяльності за КВЕД 93.21 Функціонування атракціонів і тематичних парків. Відповідно до КВЕД-2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457, цей клас включає діяльність розважальних і тематичних парків, зокрема, з організації відпочинку та розваг (діяльність парків атракціонів, таких як механізовані гірки, водні гірки, ігри, шоу, діяльність, пов'язану з організацією ярмарків і майданчиків для пікніків).
Тобто, вказаний вид діяльності може бути пов'язаний із підвищеною небезпекою для відвідувачів, зокрема дітей, а тому вимоги щодо залучення кваліфікованого персоналу, дотримання правил техніки безпеки та охорони праці є особливо суворими.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що без установлення зазначених вище обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.
Так, з огляду на викладені вище висновки Верховного Суду, та з з метою всебічного та повного з'ясування обставин у даній справі, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року було викликано судове засідання призначене на 14.12.2021 року о 09:30 годин у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань 18, для допиту в якості свідків таких осіб: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_14 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_15 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_16 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_17 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_19 ( АДРЕСА_19 ), ОСОБА_20 ( АДРЕСА_20 ), ОСОБА_21 ( АДРЕСА_18 ), ОСОБА_22 ( АДРЕСА_21 ), ОСОБА_23 ( АДРЕСА_22 ), ОСОБА_24 ( АДРЕСА_23 ), ОСОБА_25 ( АДРЕСА_24 ), ОСОБА_26 ( АДРЕСА_25 ), ОСОБА_27 ( АДРЕСА_26 ), ОСОБА_28 ( АДРЕСА_27 ).
Свідків попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Ухвалою суду від 13.12.2021 року заяву свідка ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №160/5790/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233, задоволено. Допущено свідка ОСОБА_4 до участі в судовому засіданні, призначеному на 14.12.2021 року о 09 год. 30 хв., у режимі відеоконференції.
14.12.2021 року свідка ОСОБА_4 , в судовому засіданні заявила про відмову надавати будь-які свідчення по справі №160/5790/19.
Суд зазначає, що 08.10.2021 року було призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021 року.
26.10.2021 року відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином. Разом із відзивом заявив клопотання про розгляд справи без їх участі.
26.10.2021 року відкладено розгляд справи на 16.11.2021 року.
Ухвалою суду від 16.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/5790/19 за позовом ОСОБА_1 до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233, на 30 днів.
Підготовче засідання призначено на 14.12.2021 року.
14.12.2021 року закрито підготовче провадження; призначено справ до розгляду по суті на 22.12.2021 року.
Відповідач жодного разу в засідання не прибув. Пояснення по справі, у тому числі щодо пояснень свідків, суду надано не було.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частинами першою, четвертою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, зокрема й на стадії виконання судового рішення, позаяк його реалізація слугує гарантією того, що сторони матимуть можливість забезпечити захист своїх інтересів, а саме подачі документів, які можуть вплинути на правильне вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження.
Розгляд справи, який здійснюється перший раз, за наявності клопотань про відкладення розгляду справи від учасників процесу позбавив сторони права бути заслуханими, що свідчить про невиконання судом гарантій щодо справедливого і публічного розгляду справи.
Також у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги («Клінік дез Акація та інші проти Франції» Clinique des Acacias and Others v. France, пункт 37).
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийнятого рішення. Належні докази на підтвердження зазначених вище пояснень свідків матеріали справи не місять.
Таким чином, перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, слід дійти до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року є такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягає визнання протиправною та скасуванню.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на ФОП ОСОБА_1 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно матеріалів справи, при звернені до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9605,00 грн, що підтверджується квитанцією № 5351-0750-0980-7132 від 21.06.2019 року, які підлягають поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної служби з питань праці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 року №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на ФОП ОСОБА_1 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233 від 22.05.2018 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної служби з питань праці у Черкаській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 9605,00 гривень.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління Державної служби з питань праці у Черкаській області (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 205; код ЄДРПОУ 39881228).
Третя особа: ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 22.12.2021 року.
Суддя В.В. Ільков