22 грудня 2021 року Справа №160/19572/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудника С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прудника С.В. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Пенсійного фонду України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості з виплати пенсії та стягнення моральної шкоди,-
20 жовтня 2021 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 19 жовтня 2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Пенсійного фонду України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати відмову Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у порядку ст. ст. 7, 12, 19, 22, 56, 64, 65, 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ та ст. ст. 24, 26, 41, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплатою пенсії з 28.06.2015 р. у сумі - 419218,36 грн. та у подальшому нараховувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням пенсійного стажу - 35 років і місяць її днів та розмір заробітної плати - 7775,72 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з виплатою ОСОБА_1 пенсії з 28.06.2015 р. у сумі - 419218,36 грн.;
- стягнути відшкодування за моральну шкоду з Пенсійного фонду України у сумі 4000 грн. а з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі: 6000 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 заборгованість з виплатою пенсії з 28.06.2015 р. у сумі - 419218,36 грн. та відшкодування за моральну шкоду з ПФУ у сумі: 4000,00 грн. а з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сумі: 6000 грн. на особистий рахунок ОСОБА_1 : картка реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку, Установа банку: Філія ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОУ АТ "ОЩАДБАНК", картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривня України, МФО 305482, код отримувача 2026714208, Отримувач: Романов Валерій Петрович.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній отримує пенсію за віком, яка складає на теперішній час - 3062,44 грн. Позивач при наданні заяви про призначення пенсії сподівався, що працівники Управління ПФУ Дзержинського району м. Кривого Рогу будуть нараховувати йому пенсію згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Але цього не сталося. Спочатку позивачу нарахували - 930 грн., потім - 1400 грн., а зараз - 3062,44 грн., а позивач сподівався, що державні органи України будуть нараховувати та виплачувати йому значно вищу пенсію. Позивач з заявами про перерахунок пенсії декілька разів звертався до УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області: 31.08.2015 р., 23.11.2015 р., 11.12.2015 р., 03.07.2017 р., 03.01.2020р.; до Криворізького південного об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області: 03.07.2017 р., 21 грудня 2017 р.; до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.: 16.02.2016 р., 31.08.2020 р., 23.12.2020 р.; до ПФУ: 17.08.2016 р., 11.02.2021 р.; до Кабінету Міністрів України: 16.02.2016 р., 25.05.2021 р., де просив провести йому перерахунок пенсії з 28.06.2015 р. на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ, ст. ст. 24, 26, 41, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV, але позивачу було відмовлено з двох причин: це недостатній пенсійний стаж та це низька заробітна плата. На думку позивача, посадові особи відповідачів: ПФУ та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області нарахували позивачу у червні 2015 р. пенсійний стаж - 32 роки 2 місяці 29 днів, тобто, працівники Управління ПФУ Дзержинського району м. Кривого Рогу у червня 2015 р. вважали, що позивач повинен мати пенсійний стаж - 35 років, а так як у нього такого стажу не було, тому вони нарахували позивачу коефіцієнт страхового стажу- 0,32167, тобто найменший. Отже, позивач вважає, що такі твердження посадових осіб структурних підрозділів ПФУ не відповідали Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Означену позовну було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 6108,18 грн.; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку; позовної заяви для суду та її копій врученням іншим учасникам справи із чітко сформованими позовними вимогами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Пенсійного фонду України, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості з виплати пенсії та стягнення моральної шкоди - повернуто позивачу.
21.12.2021 року засобами поштового зв'язку до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява по відвід судді Прудника С.В.
Аргументи означеної заяви зводяться до незгоди із процесуальною процедурою, яка викладена в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року щодо залишення позовної зави без руху. Таким чином, позивачем висловлено наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудника С.В., зазначає наступне.
Перевіряючи заяву позивача про відвід, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про відвід без розгляду, з урахуванням наступного.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України.
Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
При цьому, ч. 1 ст. 40 КАС України визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Таким чином, КАС України чітко визначає, що питання відводу судді у справі може заявлятися учасниками такої справи лише протягом 10 днів після відкриття провадження у справі, а питання самовідводу судді у справі як до, так і після відкриття провадження у справі. Тобто до відкриття провадження у справі може бути заявлено лише самовідвід.
Суд зазначає, що провадження у справі №160/19572/21 за позовом ОСОБА_1 не відкрито.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Як зазначалося судом раніше, заява про відвід судді Прудника С.В. подана до відкриття провадження, що свідчить про порушення порядку звернення до суду із такою заявою.
Проте, статтями 36-41 КАС України не врегульовано процесуальні питання, пов'язані з розглядом заяв про відвід судді, поданих до відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Проаналізувавши положення КАС України, суд приходить до висновку, що у даному випадку слід застосувати за аналогією закону ч. 2 ст. 167 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №640/17351/19.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 241 КАС України).
З огляду на викладене, заяву слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 31 - 40, 167, 241, 243, 256 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Прудника С.В. у справі №160/19572/21/21 - повернути без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
Суддя С. В. Прудник