15 грудня 2021 року Справа 160/25216/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій позивач просить:
- визнати дії Відповідача щодо видання оскаржуваного наказу протиправними; зобов'язати Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), скасувати наказ від 10 вересня 2021 року № 953/7 «Про усунення порушень і помилок приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвим Віктором Олексійовичем».
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено частинами 1 та 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано копії паспорта громадянина України, що не дає можливості суду встановити наявність у позивача адміністративної процесуальної дієздатності.
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При перевірці матеріалів справи, судом встановлено, що не всі копії документів, доданих до матеріалів позову, засвідчені відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.
Статтею 160 КАС України визначені вимоги до позовної заяви. Так, ч.5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, докази, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги. Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Проте, в порушення даних норм, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви доказів, а саме: копію оскаржуваного наказу від 10.09.2021 №953/7.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи викладене та додане позивачем до матеріалів позовної заяви пенсійне посвідчення, що підтверджує статус особи з інвалідністю II групи, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Щодо клопотання про витребування доказів.
Відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч.2 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
До матеріалів клопотання надано лист позивача від 09.12.2021 про витребування доказів від відповідача.
Суд зазначає, що оскільки позивачем подано запит одночасно з позовною заявою, тому строк його розгляду, на момент звернення до суду з даною позовною заявою, ще не сплинув. Крім того, позивачем не надано доказів направлення даного листа на адресу відповідача.
Таким чином, суд зазначає, що в порушення ч.2 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не було надано доказів щодо вжиття заходів, яких особа, що подає заяву, вжила для отримання цього доказу самостійно.
Позивачем не доведено, що ним було вжито всіх можливих заходів для отримання даних доказів, що заявлені у клопотанні про їх витребування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- належним чином оформленого адміністративного позову, відповідно до вимог частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до кількості учасників справи;
-належним чином завірених копій документів, доданих до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи;
- належним чином завіреної копії паспорта ОСОБА_1 ;
- доказів в обгрунтування позовних вимог, а саме: копію оскаржуваного наказу від 10.09.2021 №953/7.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська