24 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/14761/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі, що не відповідає приписам частини 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій та особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8-ти мінімальних пенсій за віком, передбаченої статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, однак таку допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж передбачено законом. Позивач вказує, що звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та здійснити виплату недоплаченої частини разової грошової допомоги, однак отримав відмову. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх незаконними та протиправними.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 262 КАС України.
У запереченні на позовну заяву від 08.12.2021 №2855 відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні у зв'язку із тим, що разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у розмірі 3906,00 грн. позивачу нарахована і виплачена у повному обсязі відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” у межах бюджетних призначень, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, та відсутні підстави для здійснення перерахунку та виплати вказаної допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
У відповіді на відзив позивач просив позов задовольнити з підстав, наведених у позові.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, учасником бойових дій та військовим пенсіонером, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
На заяву позивача від 22.11.2021 щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, який передбачений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відповідач листом від 23.11.2021 №Л-1781 повідомив позивача про відсутність можливості виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у збільшеному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із преамбулою Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-ХІІ) цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком”.
Підпунктом “б” підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом “б” підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 (а саме, у додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань) установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 325.
Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не Постанову № 325, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому статтею 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
При вирішенні даної справи суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норм права (а саме Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV), викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки відповідач разову грошову допомогу позивачу виплатив у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ, чим порушив право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, та відмовив листом від 23.11.2021 № Л-1781 у перерахунку та виплати недоплаченої суми такої допомоги, відтак такі дії необхідно визнати протиправними.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зобов'язати Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (44700, Волинська область, Володимир-Волинський район, місто Володимир-Волинський, вулиця Івана Франка, 8, код ЄДРПОУ 03190768) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук