Справа № 947/28306/21
Провадження № 2/947/4572/21
23.12.2021 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДОЛІЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада, Відділ Держгеокадастру у м Одесі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, витребування майна із чужого володіння та зобов'язання відновити земельну ділянку у попередній стан ,-
21.09.2021 року представник позивача звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада, Відділ Держгеокадастру у м Одесі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, витребування майна із чужого володіння та зобов'язання відновити земельну ділянку у попередній стан.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 27.09.2021 року вказаний позов було залишено без руху.
16.11.2021 року та 19.11.2021 року до суду надійшли заяви на виконання ували суду від 27.09.2021 року.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 23.11.2021 року вказаний позов знову було залишено без руху.
17.12.2021 року до суду надійшла заява про зменшення судового збору та надано звіт про оцінку спірних земельних ділянок.
Дослідивши клопотання, суд доходить висновку про відсутність підстав для зменшення судового збору, виходячи з наступного.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналізуючи застосування до спірних правовідносин приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особиза наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи викладене, суд встановив, що предметом позову, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому підстав для від зменшення позивачу судового збору у суду немає.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи надану позивачем оцінку майна та наявність двох позовних вимог немайнового характеру, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 14463,90 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Саме тому, що при подачі позовної заяви позивачем порушені вимоги ст. 175, 177 ЦПК України вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 352, 353 ЦПК України,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОДОЛІЙ» у задоволенні клопотання про зменшення судового збору.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДОЛІЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада, Відділ Держгеокадастру у м Одесі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, витребування майна із чужого володіння та зобов'язання відновити земельну ділянку у попередній стан - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Маломуж А. І.