Справа № 947/24001/21
Провадження № 2/947/4045/21
23.12.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Салтан Л.В.,
при секретарі Громико В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Київського відділ державної Виконавчої служби у м. Одесі, треті особи: ОСОБА_2 , ПАТ КБ «Надра», про зняття арешту,
09 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Другого Київського відділ державної Виконавчої служби у м. Одесі, треті особи: ОСОБА_2 , ПАТ КБ «Надра» про зняття арешту та заборону здійснювати відчуження майна, квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності померлій матері позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак нотаріусом було відмовлено у заяві про прийняття спадщини, оскільки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що накладений арешт на зазначену квартиру постановою Другого ВДВС Київського РУЮ у м. Одесі, реєстраційний номер обтяження 7484910, зареєстровано 01.07.2008 17:01:29 за № 7484910 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешт майна.
Представник позивача ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Другого Київського відділ державної Виконавчої служби у м. Одесіу судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Треті особи: ОСОБА_2 , ПАТ КБ «Надра» у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) є рідною донькою ОСОБА_3 ,що підтверджується свідоцтвом про народження, довідкою про реєстрацію шлюбу та свідоцтвом про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивачки ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.03.2019 року, актовий запис № 254.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.10.1996 року серії ААА №508781, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В.,реєстр № 2846. На підставі вказаного договору купівлі-продажу квартири від 18.11.1996 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 в ОМБТІ , номер запису 336 стор.168 кн.2 допк.
Будучи спадкоємцем позивач в установлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рублі Т.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, на підставі якої була відкрита спадкова справа № 12/2019 (копія витягу із Спадкового реєстру додається). Однак, нотаріус відмовила ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження:7484910, зареєстрованого 01.07.2008 Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження АВ №983181, виданої 01.07.2008 р. Другим від ділом державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Одесі (об'єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою зняття арешту з квартири позивач звернулася до Другого Київського відділу державної виконавчої служби в м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) та отримала відповідь за № 11578 від 03.03.2021 року, де зазначено, що на примусовому виконанні у Відділі перебували ряд виконавчих проваджень боржником за якими є ОСОБА_2 . Вищевказані виконавчі провадження завершені та передані на зберігання до архіву. На виконання наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», Положень порядку з діловодства в органах державної виконавчої служби, та з метою забезпечення належного обліку передачі до архіву завершених проваджень, вищевказані виконавчі провадження були знищені через закінчення трирічного терміну їх зберігання .
Згідно з наявної інформації у Державних реєстрах України АСВП та ЄДРВП неможливо встановити в рамках якого із виконавчих проваджень було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 7484910.
Отже, з зазначеного листа вбачається, що на виконанні у Другому Київському ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебували виконавчі провадження боржником за якими був ОСОБА_2 .
З відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на момент накладення арешту боржник ОСОБА_2 зазначений власником квартири, що не відповідає дійсності. ОСОБА_2 лише зареєстрований за вказаною адресою.
Арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 від 01.07.2008 року на підставі постанови ДВС, що належала на праві власності ОСОБА_3 накладено безпідставно, оскільки вона не була боржником по виконавчих провадженнях.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини
Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У відповідності зі ст..1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Отже ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_3 .
Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Отже, право на спадкове майно належить ОСОБА_1 з моменту відкриття спадщини, тобто з 21.03.2019 року.
Однак, через наявність арешту спадкового майна, нотаріус не має можливості видати спадкоємцю свідоцтво про право на спадкування за законом.
Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з ст. 16 ЦК України у загальним способом захисту порушених цивільних прав є припинення дій, які порушують право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, державний виконавець на момент накладення арешту на майно боржника не перевірив належність боржнику вказаного майна.
Таким чином, як особа, права якої безпосередньо порушуються накладенням арешту на нерухоме майно, яка була вжита помилково та безпідставно, має право на скасування заходів накладання арешту на майно.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений трава власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, так як законні та обґрунтовані.
Керуючись ст. ст. 10-13, 76-89, 264-268, 280 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Київського відділ державної Виконавчої служби у м. Одесі, треті особи: ОСОБА_2 , ПАТ КБ «Надра», про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт та заборону здійснювати відчуження майна - квартири АДРЕСА_1 , належної на праві власності померлій - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АВ №983181 від 01.07.2008, Другого ВДВС Київського РУЮ у м. Одесі, реєстраційний номер обтяження 7484910, зареєстровано 01.07.2008 17:01:29 за № 7484910 в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлений 23 грудня 2021 року.
Суддя Салтан Л. В.