Справа № 947/38106/21
Провадження № 1-кс/947/18364/21
23.12.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021150020000183 від 15.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Як вбачається з клопотання, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за фактом зловживання службовими особами Одеської митниці своїми службовими обов'язками під час ввезення суб'єктами господарської діяльності на територію України товаро-матеріальних цінностей в порушення митного законодавства, що спричинило тяжкі наслідки.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, на підставі отриманої інформації від оперативного підрозділу ДБР, згідно якої окремими суб'єктами ЗЕД планується ввезення на митну території України товаро-матеріальних цінностей широкого вжитку з приховуванням від митного контролю, при сприянні посадових осіб Одеської митниці, слідчим на адресу Одеської митниці скеровано доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
10.09.2021 за результатами митного огляду контейнера № ZCSU6621535 (отримувач ТОВ «БУДВАЙТ») на ВМО№4 МП «Одеса-порт» встановлено повну невідповідність товарів у митній декларації IM40ДЕ № UA 500050/2021/203113 фактичним даним (кількість, номенклатура), а саме не задекларований товар - ланцюгові бензопили без маркування у кількості 3 806 штук. В ході огляду прийнято рішення щодо складання протоколу про ПМП відповідно до ч.1 ст. 483 МК України. Санкція передбачає конфіскацію всіх товарів у контейнері та штраф у розмірі 100% від їх вартості. Орієнтовна вартість товарів складає близько 181 тис. 238 доларів США. За протоколом ПМП № 3178/50000/21 від 10.09.2021 вказаний товар тимчасово вилучений до прийняття рішення по суті.
Відповідно до інформації отриманої від Одеської митниці на вимогу слідчого митне оформлення товарів, які зберігались в контейнері № ZCSU6621535 здійснено державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Одеса-порт» ОСОБА_4 , також згідно отриманої інформації зазначеним інспектором здійснювалась перевірка наявності задекларованих товарів у реєстрі товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, відповідно до форми контролю 115-7, яку згенеровано АСУР. Вказану форму контролю ОСОБА_4 було здійснено та внесено відомості про не виявлення порушень прав інтелектуальної власні.
Проте, як встановлено за результатами проведеного митного огляду товар задекларований у митній декларації IM40ДЕ № UA 500050/2021/203113 взагалі був відсутній у контейнері.
Крім того встановлено, що при наявності очевидної невідповідності у товаро-супровідній документації, врахування якої інспектором призвело б до витребування додаткової документації та формування додаткових форм контролю, у т.ч. часткового або повного огляду вантажу, інспектором ОСОБА_5 зазначені невідповідності залишені поза увагою, не внесено до АСУР та не застосовано «Перелік індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митних органів для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками» (далі - Перелік), що розроблений відповідно до пункту 1 розділу IV «Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466 (зі змінами).
Внаслідок, протиправних дій ОСОБА_4 , відповідно до декларації UA 500050/2021/203113 загальна сума митних платежів склала 97 064,64 грн. при митній вартості 13 778 доларів США.Крім того, відповідно до отриманої інформації від Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві на виконання доручення слідчого за результатами проведених заходів встановлено, що митне оформлення вантажів ТОВ «Будвайт» проводилось у відділі митного оформлення №1 митного посту «Одеса-Порт» Одеської митниці (далі - ВМО№ 1), а саме: - 06.06.2021 відповідно до митних декларацій № 500020/2021/020428, № 500020/2021/020429; - 07.06.2021 відповідно до митної декларації № 500020/2021/020599; - 08.06.2021 відповідно до митних декларацій № 500020/2021/020627, № 500020/2021/020765; - 09.06.2021 відповідно до митних декларацій № 500020/2021/020855, № 500020/2021/020890.
Згідно з отриманими даними, представники ТОВ «Будвайт» і працівники ВМО № 1 і ВМО №4 організували сталий злочинний механізм з ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі під час митного оформлення вантажів. Так, представники вказаного товариства надавали недостовірні відомості під час митного оформлення товарів щодо їх виду і кількості, зменшуючи таким чином митні платежі. При цьому, працівники ВМО № 1 і ВМО №4 отримували неправомірну винагороду в залежності від розмірів несплаченого мита.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду від 01.12.2021 в період часу з 16 год 27 хв. до 19 год 46 хв. 15.12.2021 у приміщеннях відділення митного оформлення №1 митного посту «Одеса-порт» за адресою Хаджибейська дорога, 4/1 проведено обшук під час якого виявлено та вилучено документи, пов'язані з митним оформленням товарів ТОВ «БУДВАЙТ», які поміщено до сейфпакету № В1018019. Наступного дня проведено огляд виявлених документів, а саме:
1. Лист ТОВ «БУДВАЙТ» за вих. №1601-21 від 16.07.2021 яким остання підтверджує прийняття вантажу у свою адресу, який прибув у контейнері OOLU0448374 по коносаменту OOLU2659615080 містить резолюції виконані кульковою ручкою «до опрацювання» на 1 арк.;
2. Лист ТОВ «БУДВАЙТ» за вих. №1601-21 від 16.07.2021 яким остання підтверджує прийняття вантажу у свою адресу, який прибув у контейнері OOLU0448374 по коносаменту OOLU2659615080 містить резолюції виконані кульковою ручкою «до опрацювання» на 1 арк.;
Таким чином, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладені арешту на документи, виявлені та вилучені 15.12.2021 під час проведення обшуку в приміщеннях відділення митного оформлення №1 митного посту «Одеса-порт» за адресою Хаджибейська дорога, 4/1 з метою збереження речових доказів.
2. Позиції учасників при розгляді клопотання.
Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна без його участі. Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання був повідомлений.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
3. Висновки слідчого судді.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.
Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.2. Правова підстава та мета арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
Як вбачається з клопотання, встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення можливо мають відношення службові особи відділу митного оформлення № 1 митного посту «Одеса-Порт» Одеської митниці.
Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку від 15.12.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді, проведено обшук у приміщеннях відділення митного оформлення №1 митного посту «Одеса-порт» за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4/1, під час проведення якого, були вилучені документи, перелік яких міститься у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені документи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, відомості, які стосуються оформлення митних вантажів ТОВ «Будвайт».
Як вбачається з постанови про визнання предметів речовими доказами у кримінальному провадженні від 16.12.2021 року, вилучені під час проведення обшуку документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №62021150020000183 від 15.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.
3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені документи можуть бути використані у якості речових доказів в рамках даного кримінального провадження.
При цьому, оскільки такі речі та документи можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик їх можливого знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на документи.
3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи, в порядку ст. 174 КПК України, мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
3.5. Висновки слідчого судді.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62021150020000183 від 15.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на документи, виявлені та вилучені під час проведення 15.12.2021 обшуку у приміщеннях відділення митного оформлення №1 митного посту «Одеса-порт» за адресою: м. Одеса, Хаджибейська дорога, 4/1, а саме на:
- Лист ТОВ «БУДВАЙТ» за вих. №1601-21 від 16.07.2021 яким остання підтверджує прийняття вантажу у свою адресу, який прибув у контейнері OOLU0448374 по коносаменту OOLU2659615080 містить резолюції виконні кульковою ручкою «до опрацювання» на 1 арк.;
- Лист ТОВ «БУДВАЙТ» за вих. №1601-21 від 16.07.2021 яким остання підтверджує прийняття вантажу у свою адресу, який прибув у контейнері OOLU0448374 по коносаменту OOLU2659615080 містить резолюції виконні кульковою ручкою «до опрацювання» на 1 арк.;
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1