Справа № 947/39157/21
Провадження № 1-кс/947/18368/21
23.12.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001242 від 01.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Досудовим розслідуванням встановлено, що СУ ГУНП в Одеській області, надійшли матеріали з ВБЗПТЛ ГУНП в Одеській області, про те, що невстановлена група осіб за попередньою змовою вербують, переміщують людей через Державний кордон України до країн ЄС, з метою їх експлуатації, з використанням обману, шантажу, уразливого стану потерпілого. Вході слідства встановлено потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який звернувся із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме про те, що група раніше невідомих осіб, здійснила вербування та подальше переміщення його до однієї з країн Європейського союзу, з метою його експлуатації, шляхом примушення останнього звернутися до компетентних органів європейської держави за отримання статусу біженця та виплат, які призначаються для останніх.
17.12.2021 слідчим СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_6 було проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси. В ході проведення обшуку за вищевказаною адресою, а саме за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено: паперовий згорток із речовиною рослинного походження; речовину рослинного походження у висушеному стані яку упаковано в спеціальний сейф-пакет; мобільний телефон марки "Redmi Note 9" IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 в силіконовому чохлі із СІМ карткою мобільного оператора на номер НОМЕР_3 ; картка від СІМ картки на номер НОМЕР_4 ; банківська картка банку "Ощадбанк" № НОМЕР_5 ; банківська картка банку "Приват Банк" № НОМЕР_6 ; банківська картка банку "Украгазбанк" № НОМЕР_7 ; банківська картка банку "Укргазбанк" № НОМЕР_8 ; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_9 ; картка платника податків на імя ОСОБА_7 № НОМЕР_10 ; паспорт громадянки України на імя ОСОБА_7 № НОМЕР_11 які в подальшому було вилучено та упаковано в спеціальні сейф-пакети.
В подальшому, вищевказані предмети було вилучено та упаковано в спеціальний сейф-пакет, було визнано речовими доказами.
Підставами арешту майна є наявність розумних підозр, які свідчать про те що вказані предмети є доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вищезазначеного майна.
Метою накладення арешту згідно п. 1, п. 11 ч. 2 ст. 170 КПК України, є збереження речових доказів.
2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.
Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.
Власник мана про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, разом з тим, останній до судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
3. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
3.1.Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.2. Правова підстава та мета арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12021160000001242 від 01.10.2021 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення ймовірно має відношення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 13.12.2021 року, відповідно до протоколу обшуку від 17.12.2021 року, того ж дня, у період часу з 08:03 год. по 09:19 год., за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений обшук, в ході якого було виявлено на вилучено речі та предмети, перелік яких міститься у клопотанні.
Вилучені речі та предмети мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки мобільний телефон може містити сліди скоєного кримінального правопорушення, а банківські картки можуть містити грошові кошти набуті внаслідок здійснення кримінальних протиправних дій, тобто вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити лише шляхом ретельного дослідження за участі спеціалістів вказаного вилученого майна.
Так, слідчим суддею встановлено, що вилучені речі і предмети, відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки є достатньо підстав вважати, що вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 17.12.2021 року, відповідно до якої вилучені речі, перелік яких міститься у клопотанні, визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що в клопотанні не доведено відповідність частини вилученого майна, а саме картка платника податків на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_10 ; паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_11 , вимогам ст. 98 КПК України.
3.3. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.
При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на частину вилучених речей, з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження майна.
3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
3.5. Висновки слідчого судді.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, забезпечення проведення експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001242 від 01.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження майна, а саме на паперовий згорток із речовиною рослинного походження; речовину рослинного походження у висушеному стані яку упаковано в спеціальний сейф-пакет; мобільний телефон марки "Redmi Note 9" IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 в силіконовому чохлі із СІМ карткою мобільного оператора на номер НОМЕР_3 ; картка від СІМ картки на номер НОМЕР_4 ; банківська картка банку "Ощадбанк" № НОМЕР_5 ; банківська картка банку "Приват Банк" № НОМЕР_6 ; банківська картка банку "Украгазбанк" № НОМЕР_7 ; банківська картка банку "Укргазбанк" № НОМЕР_8 ; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_9 .
В частині накладення арешту на картку платника податків на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_10 ; паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_11 - відмовити.
Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1