Єдиний унікальний № 946/7345/21
Провадження № 1-кп/946/562/21
Іменем України
24 грудня 2021 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020165150000031, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працюючого за наймом, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше судимого:
26.10.2006 Кілійським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк чотири роки, звільнений 18.08.2009 за відбуттям строку покарання;
13.12.2013 Шевченківським районним судом м. Київ за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на два роки;
11.09.2014 Татарбунарським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк чотири роки, звільнений 15.05.2018 за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
інші учасники судового провадження: потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 представниця персоналу органу пробації ОСОБА_8 .
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих з'ясувати всі обставини провадження, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку про проведення судового засідання без їх участі.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.05 липня 2020 року приблизно о 15:50 годині, ОСОБА_3 , знаходячись біля будівлі офісу ФОП « ОСОБА_9 », розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи вільний доступ, таємно викрав мережеву відеокамеру марки EZ-ІP моделі IPC-В1В40Р вартістю 2 083,33 грн, яка належить ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши шкоду потерпілому на вказану суму.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
2.Крім того, 29 вересня 2020 року приблизно о 17:00 годині, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в автомобілі таксі «Максим» марки «Toyota Carina E» державний номер НОМЕР_1 , який рухався в м. Ізмаїл Одеської області по вул. Бендерська під керуванням водія ОСОБА_7 , побачив на панелі коробки передач мобільний телефон торгової марки «Honor» моделі DIG-L21HN у корпусі сірого кольору та, скориставшись тим, що водій зазначеного транспортного засобу стежив за дорожньою обстановкою, маючи вільний доступ, таємно викрав зазначений телефон вартістю 1 266,66 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст.185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений
«Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
…
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
3.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
4.Під час судового розгляду ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. У ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, спосіб викрадення, характеристику та вартість майна, яким він заволодів. Так, обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що у 2020 році, точної дати він не пам'ятає, у денний час, він, проходячи повз так званого «Будинку піонерів» у м. Ізмаїл, точна адреса йому не відома, побачив камеру відеоспостереження, і оскільки у нього було скрутне матеріальне становище вирішив викрасти її, яку продав за 250 грн, яку згодом було повернуто потерпілому. Після цього восени 2020 р. він, перебуваючи у автомобілі таксі у м. Ізмаїлі викрав старий мобільний телефон з відділу біля коробки передач, який наступного дня видав поліцейським. На даний час йому дуже соромно за свої вчинки, дуже шкодує про них, він вживав заходи щодо зміни своєї поведінки та запевнив суд, що більше так вчиняти не буде, зробив для себе необхідні висновки, у зв'язку з чим та, враховуючи його тяжкі хвороби, просив суд надати йому додаткову можливість виправитися без позбавлення волі.
5.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінальних правопорушень, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
6.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
7.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання
8.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
9.Ступінь тяжкості злочину, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
10.Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі № 207/5011/14-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
11.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції частини статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нетяжкі злочини.
12.Хоча ОСОБА_3 дільничним офіцером поліції характеризується негативно, але відомості про його особу у характеристиці наведені виключно на підставі того, що ОСОБА_3 раніше судимий.
13.Відповідно до довідок ГО «Православний Душопіклувальний Центр імені Георгія Побідоносця» від 13.01.2021 та від 27.08.2021 (а.п. 28, 29), ОСОБА_3 з 09.01.2021 по 12.06.2021 знаходився в Київській філії зазначеної громадської організації, де проходив курс психосоціальної реабілітації в стаціонарі закритого типу, що свідчить про те, що ОСОБА_3 після вчинення злочинів за цим вироком добровільно вживав активних заходів, спрямованих на зміну своєї поведінки з метою виправлення, що значно знижує рівень його суспільної небезпеки.
14.Крім того, з виписок з медичної карти хворого №270 та №4139 вбачається, що ОСОБА_3 хворіє на тяжкі хвороби, у зв'язку з чим проходив лікування (а.п. 26, 27).
15.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якої ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як дуже високі.
16.Таким чином, хоча обвинувачений ОСОБА_3 раніше і судимий та знов вчинив тотожні кримінальні правопорушення за цим вироком, але йому має бути призначене справедливе й достатнє покарання не тільки заради його кари, а й задля досягнення інших цілей його призначення, таких як виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. При цьому мають бути враховані ступень тяжкості вчинених злочинів, данні про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання, конкретні обставин справи. Обраний вид та міра покарання та порядок його відбування мають бути достатніми для виправлення винного.
17.Тому з урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що після вчинення кримінальних правопорушень за цим вироком вживав активних заходів, спрямованих на зміну своєї поведінки з метою виправлення, добровільно пройшовши тривалий курс психосоціальної реабілітації в стаціонарі закритого типу, а також щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, активно сприяв їх розкриттю, того, що відсутні обставини, що обтяжують його покарання, того, що матеріальна шкода потерпілим відшкодована, а також того, що обвинувачений хворіє на тяжкі хвороби, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК. Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання зі звільненням від його відбування буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання зі звільненням від його відбування повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
18.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.08.2021 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплив 11.09.2021, у зв'язку з чим продовженню не підлягає.
19.Згідно ч. 4 ст. 174 КПК з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді від 31.07.2020 арешт, та майно, що було предметом кримінального правопорушення, в силу п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК, слід повернути власнику, поновивши його право розпоряджатися цим майном, а арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 20.10.2020 слід залишити без змін, та CD-R диск з відеозаписом в силу п. 7 ч. 1 ст. 100 КПК слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
20.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових товарознавчих експертиз №9-СІ від 10.11.2020 у сумі 653,80 грн та №38-СІ від 02.12.2020 у сумі 653,80 грн., в загальній сумі 1 307,60 грн.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
2.На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням строком на два роки шість місяців.
3.У силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 1 ст.76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
4.Згідно ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 24 грудня 2021 року.
5.З набранням вироком законної сили скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 31.07.2020, та добровільно видану ОСОБА_3 камеру зовнішнього нагляду повернути законному володільцю - потерпілому ОСОБА_6 , поновивши його право розпорядження.
6.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 20.10.2020 залишити без змін, та CD-R диск з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
7.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у загальній сумі 1 307,60 грн (одна тисяча триста сім гривень шістдесят копійок).
8.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
9.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
10.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
11.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1