Справа №127/2822/18
Провадження №1-кп/127/163/18
23 грудня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
колегія в складі: судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілого ОСОБА_12 ,
представника потерпілого ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вінниці, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,9 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, відомості про яке внесені 19 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000415,-
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,9 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання в якому просив суд провести уточнюючу судово-медичну експертизу, оскільки попередні заключення висновків експертів №773 та №774, особисто він ставить під сумнів, посилаючись на мотиви викладені в письмовому клопотанні, яке долучив до матеріалів справи.
Захисник ОСОБА_10 в судовому засіданні з приводу розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 поклався на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 відмовити .
Представник потерпілого ОСОБА_13 та потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні просили суд у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 відмовити.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні просили суд клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Захисник ОСОБА_11 в судовому засіданні у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 просила суд відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_14 в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Зі змісту частини першої статті 242 КПК України випливає, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно висновків експертів №773 та №774 було проведено судово-медичну експертизи трупів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з висвітленням питань, що підлягали їх вирішенню. Зокрема, питання щодо трупних плям на тілі трупа ОСОБА_15 , через обгорання, про що обвинувачений ОСОБА_7 зазначає в своєму клопотанні, експертом досліджувалось на ділянках збереженої шкіри, про що останній зазначає у висновку №773 «Зовнішнє дослідження» (том №2 а.с. 201). Крім того, питання трупних плям трупа ОСОБА_16 експертом також досліджувалось, відомості про що зазначено у висновку №774 «Зовнішнє дослідження» (том №2 а.с. 208). Таким чином, зазначені в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_7 питання були предметом дослідження експертами Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, відомості щодо проведення яких висвітленні у вищевказаних висновках.
З наведеного вище слідує, що у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_7 про проведення уточнюючої судово-медичної експертизи ставиться на розгляд суду питання, які вже вирішені експертами. Окрім того, діючими нормами КПК України не передбачено проведення такого виду експертизи, як «уточнююча». Тому, суд приходить до переконання, що правові підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 з цих підстав відсутні.
Суд враховує, що частиною другою статті 332 КПК визначено, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності. Про наявність жодної з наведених підстав в судовому засіданні доведено не було.
Суд також враховує, що за клопотанням сторони захисту в судове засідання було здійснено виклик експерта ОСОБА_17 , який проводив судово-медичну експертизу №773 та №774. Однак, в судовому засіданні, в яке з'явився зазначений експерт, сторона захисту зазначених в клопотанні питань не ставила.
Отже, аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, суд приходить до переконання, що правові підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення уточнюючої судово-медичної експертизи - відсутні.
Крім того, судом встановлено, що до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_18 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 03.01.2022 року.
У зв'язку з цим, у відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, головуючим в судовому засіданні було поставлено на розгляд учасникам судового розгляду питання про доцільність продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, мотивуючи зазначене тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, судовий розгляду кримінального провадження на даний час ще не завершено, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Представник потерпілого ОСОБА_13 та потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримав думку прокурора.
Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні з приводу продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, оскільки ризики, на які посилається прокурор не підтвердженні жодними доказами.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника ОСОБА_9 .
Захисник ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання прокурора з підстав його необґрунтованості та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні щодо розгляду клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримали думку прокурора.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
З наявних в матеріалах провадження документів вбачається, що ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою цього ж суду від 05.11.2021 року до 03.01.2022 року включно.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався в суді з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 немає, судовий розгляд ще не завершено, тому на даний час підстав для зміни запобіжних заходів обвинуваченим суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, їх належну поведінку.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за який, в разі доведення їх винуватості, обвинуваченому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі. Є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть продовжити вчиняти інші злочини, переховуватися від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Таким чином, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачені вчинили дії, що ставляться їм в провину, відтак наявний ризик їх можливого впливу на інших учасників кримінального провадження.
Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачені, зможуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). З наведеного вище слідує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
При цьому суд враховує й позицію ЄСПЛ, зокрема, у справі «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що: «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
З урахування вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з метою забезпечення їх належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 242, 331, 332, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення уточнюючої судово-медичної експертизи, відмовити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, починаючи з 23.12.2021року до 20.02.2022 року включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 діб, починаючи з 23.12.2021 року до 20.02.2022 року включно.
Строк дії ухвали суду 60 діб, тобто до 20.02.2022 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала в частині продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя-доповідач:
Суддя:
Суддя: