Справа № 127/33577/21
Провадження № 3/127/9966/21
23 грудня 2021 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 08.12.2021 року надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 399176 від 18.11.2021 року встановлено, що 18.11.2021 року о 19 год. 55 хв. в м. Вінниці по вул. Київській, 49А, громадянка ОСОБА_1 , працюючи продавцем магазину «ANDI», допустила порушення карантинних вимог, а саме: працювала без документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, чим порушила вимоги постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року зі змінами від 13.09.2021 року.
В судове засідання ОСОБА_1 та її адвокат Манзюк Т.Ю. не з'явилися, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та ін.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною першою статті44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов'язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 року № 559 затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, та встановлено порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок. До таких належать, зокрема, продавці підприємства продовольчої торгівлі, в тому числі дрібнороздрібної, а також ті, що розташовані на території ринків.
Також відповідно до ч. 3 та ч. 4 цієї Постанови визначено, що у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів. Перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, затверджується МОЗ.
Згідно з ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 встановлюється рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується безпосередньо на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).
В період дії «червоного» рівня епідемічної небезпеки дозволяється робота суб'єкта господарювання, який здійснює, в тому числі, продовольчу торгівлю, якщо 100% його працівників мають «зелений» COVID-сертифікат.
«Жовтий» сертифікат видається після першої дози вакцини та діє протягом 120 днів. А «зелений» видається після повного курсу вакцинації та діє 365 днів. Термін дії міжнародного COVID-сертифіката про вакцинацію становить 365 днів від моменту щеплення.
Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з 00 годин 00 хвилин 18 листопада 2021 року встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території Вінницької області. В цей період в регіоні застосовуються обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для даного рівня епідемічної небезпеки.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» до підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, застосовуються фінансові санкції.
З протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 працює продавцем магазину «ANDI», розташованого в м. Вінниці по вул. Київська, 49А, тобто відсутні докази її перебування в трудових відносинах з суб'єктом, який здійснює господарську діяльність.
Крім того, у випадку перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з суб'єктом, який здійснює господарську діяльність, роботодавець мав вчинити дії, передбачені ст. 17 Закону України «Про охорону праці», в протилежному випадку саме до роботодавця, який порушив санітарне законодавство, застосовуються фінансові санкції.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме: ст. ст. 9, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Враховуючи вищезазначене, на думку суду вина ОСОБА_1 не доведена, а в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 44-3 ч. 1, 245, 251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: