Справа № 930/2245/19
Провадження № 2/930/29/21
01.12.2021 року Немирівський районний суд
Вінницької області
у складі: головуючого судці - Науменка С.М.
за участю: секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.
учасників справи: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивача - ОСОБА_3 , відповідача - ОСОБА_4 , представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просили, стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_6 кошти в сумі 50 437,66 відшкодування матеріальної шкоди, франшизу в сумі 2000 грн., 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди; та стягнути на користь з ОСОБА_2 з ОСОБА_6 кошти в сумі 1356,30грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також 20 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Мотивуючи позов тим, що позивачка ОСОБА_1 , на підставі довіреності від 24.03.2019 має право користуватися, у тому числі транспортувати (знаходитись за кермом), автомобіля марки ВАЗ 21114, 2008 року випуску, червоного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 0541 14.03.2019.
Відповідач по справі, ОСОБА_6 21.05.2019 року о 07 год. 20 хв., а/д М-12 Стрій-Тернопіль-Кронивницький-Знамянка 443 км +710 м., керував автомобілем марки «ВАЗ - 21063» д/н НОМЕР_3 , рухаючись по своїй смузі руху, виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення із т/з ВАЗ 21114 д.н.з. НОМЕР_4 , за кермом якого в той момент перебував ОСОБА_2 , в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. п. 10.1 ПДР України.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 14.06.2019, ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та вирішено: піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до висновку авто-товарознавчої експертизи № 21/Д/19 від 16 серпня 2019 року вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику легкового автомобіля марки ВАЗ 21114, 2008 року випуску, червоного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, згідно розрахунків складає 87977,84 грн.
Страховою групою ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»», ОСОБА_1 , відшкодовано завданий матеріальний збиток лише у розмірі 37540,18 грн. Франшиза, згідно Полісу становить 2000,00 грн.
Тому, відповідач ОСОБА_4 має відшкодувати кошти у розмірі 50437,66 грн.
Крім матеріального збитку ОСОБА_1 внаслідок ДТП, було завдано і моральну шкоду, яка полягає в наступному: внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона пережила страх, сильні душевні хвилювання, стресовий стан.
В наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а саме: струс головного мозку з вегетативним порушенням, забій грудної клітки, у зв'язку з чим з 23.05.2019 по 31.05.2019 перебував на стаціонарному лікуванні в Немирівській ЦРЛ, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 31.05.2019.
В наслідок завданих ОСОБА_2 травм, ним було здійснено витрати на медичне лікування, в сумі 1356,30 грн.
Окрім того, ОСОБА_2 , зазнав і моральної шкоди, яка полягає в наступному: внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він пережив страх, фізичний біль, порушились його робочі та життєві плани, змушений був вживати додаткових заходів для організації свого життя.
Відповідач добровільно не бажає відшкодувати завдані збитки та моральну шкоду. В зв'язку з такими обставинами позивачі змушені звернутись із даним позовом до суду.
У судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі, просили суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавчи учасників справи, дослідивши матеріали позову приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі довіреності від 24.03.2019 ОСОБА_1 , має право користуватися, у тому числі транспортувати (знаходитись за кермом), автомобіля марки ВАЗ 21114, 2008 року випуску, червоного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 0541 14.03.2019 (а.с. 14).
Відповідно до постанови Немирівського районного суду Вінницької області від 14.06.2019 у справі 140/1428/19, ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 грн., з вказаної постанови вбачається, що 21.05.2019 року о 07 год. 20 хв., а/д М-12 Стрій-Тернопіль-Кропивницький-Знамянка 443 км +710 м., водій ОСОБА_6 , керував автомобілем марки «ВАЗ - 21063» д/н НОМЕР_3 , рухаючись по своїй смузі руху, виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення з т/з ВАЗ - 21114 д/н НОМЕР_4 в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. п. 10.1 ПДР України (а.с. 16).
Так, Страховою групою ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»», ОСОБА_1 , відшкодовано завданий матеріальний збиток у розмірі 37 540,18 грн. (а.с. 47-48).
Відповідно, до висновку експерта (наданого позивачами в порядку ч. 3 ст. 102 ЦПК України) № 21/Д/19 від 16.08.2019, експерт зазначає, що проводити відновлюваний ремонт з економічної точки зору автомобілю недоцільно, тому матеріальний збиток завданий власнику автомобіля дорівнює вартості комплектного технічно справного автомобіля з аналогічним роком виготовлення на ринках України. Матеріальний збиток, завданий власнику легкового автомобілю ВАЗ 21114 д/н НОМЕР_4 , 2008 року виготовлення пошкодження при ДТП, згідно розрахунків складає - 87 977, 84 грн. (а.с. 21-46).
Відповідно до висновку експерта від 12.01.2021 № 2021 за результатами судової автотоварознавчої експертизи, проведеної на підставі ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 07.09.2020, у вказаній справі, фактичний розмір шкоди, заподіяний майну автомобілю ВАЗ - 21114 д/н НОМЕР_4 , 2008 року виготовлення, в результаті пошкодження дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.05.2019, станом на 21.05.2019 становив - 36 494,70 грн.
Так, суд критично ставиться та не бере до уваги, наданий позивачами висновок експерта № 21/Д/19 від 16.08.2019, з наступних підстав, так у висновку автотоварознавчої експертизи №21/Д/19 від 16.08.2019 експерт зазначає, що проводити відновлюваний ремонт з економічної точки зору автомобілю недоцільно, тому матеріальний збиток завданий власнику автомобіля дорівнює вартості комплектного технічно справного автомобіля аналогічним роком виготовлення на ринках України, однак, вказане суперечить пояснення самої позивачки в судовому засіданні та матеріалам справи, а саме пояснення ОСОБА_1 на клопотання експерта від 22.10.2020., відповідно до якого позивачка повідомила, що проведено ремонтно-відновлюванні роботи автомобіля ВАЗ 21114, реєстраційний номер « НОМЕР_4 » після ДТП, але автомобіль проданий.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.
Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України)
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»)
Згідно п.1 ч.1 ст.. 1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Пунктом 16 Постанови передбачено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 1192 ЦК України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ДТП відбулось з вини відповідача ОСОБА_6 , який на правовій підставі керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали є безпосередній причинний зв'язок, що встановлено постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 14.06.2019 у справі № 140/1428/19, та враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», згідно полісу обов'язкового старування цивільно-правової відповідності власників наземних транспортних засобів АК-9085067, та позивачка отримала страхове відшкодування у сумі - 37 540,18 грн., враховуючи, що відповідно до висновку експерта від 12.01.2021 № 2021, фактичний розмір шкоди, заподіяний майну автомобілю ВАЗ - 21114 д/н НОМЕР_4 , 2008 року виготовлення, в результаті пошкодження дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.05.2019, станом на 21.05.2019 становив - 36 494,70 грн., отже, страхове відшкодування, сплачене позивачці повністю покрило витрати у зв'язку з ДТП.
Щодо вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 20 000 грн. суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що позивачу ОСОБА_8 були спричинені моральні страждання, душевних страждань перенесених під час ДТП. Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідача заподіяло позивачу моральні страждання, однак суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. оцінені ним суб'єктивно і є завищеними, у зв'язку з чим вважає за необхідним задовольнити їх на суму 5 000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Також, суд вважає на необхідне, стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_9 1 356,30 грн., документально підтверджених витрат, понесених на лікування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригорою, яка сталася 21.05.2019.
Щодо вимоги позивачки ОСОБА_1 , про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 10 000 грн. суд зазначає наступне, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги за недоведеністю.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового засідання, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_6 , кошти в сумі 1 356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 30 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також 5 000 (п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складення повного судового рішення - 06.12.2021.
Суддя: С.М. Науменко