Справа № 138/2927/21
Провадження №:1-кс/138/702/21
Іменем України
24 грудня 2021 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, яка подала клопотання ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021020160000386 від 04.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
16.12.2021 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане клопотання, яке мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 06.10.2021 накладено арешт на автомобіль марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , та відео реєстратор марки Globex Ge-112, власником яких є ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою накладення арешту стало збереження даного транспортного засобу як речового доказу з метою проведення в подальшому ряду відповідних експертиз, а також недопущення його втрати чи знищення або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. На даний час у кримінальному провадженні слідчим вже більше двох місяців розслідуються обставини скоєння кримінального правопорушення, підозра на даний час органом досудового розслідування нікому не пред'явлена. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не являється ні підозрюваною, ні потерпілою, а є лише власником вказаного вище майна. Крім того, по кримінальному провадженню були проведені всі експертизи, а тому необхідність перебування належного ОСОБА_4 майна під арештом на сьогоднішній день відпала. За таких підстав ОСОБА_4 просить повністю скасувати арешт на автомобіль марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 та відео реєстратор марки Globex Ge-112.
В судовому засіданні ОСОБА_4 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання. Слідчий пояснив, що на даний час в кримінальному провадженні автомобіль належний ОСОБА_4 оглянуто, щодо нього проведена необхідна експертиза та отримано висновок експерта. Також відео реєстратор оглянутий, відеозапис з місця події скопійовано на диск, який приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу. Крім того, слідчий додав, що під час досудового розслідування в діях ОСОБА_4 порушення Правил дорожнього руху не встановлено та на даний час матеріали кримінального провадження знаходяться на експертизі, яка призначена щодо іншого транспортного засобу марки «Nissan Maxima».
Заслухавши думку учасників, дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи слідчий суддя приходить до такого висновку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Зокрема, абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля марки ««Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , якій також належить відео реєстратор марки Globex Ge-112.
Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06.10.2021 встановлено, що слідчий довів, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню. Тому з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у кримінальному провадженні на вказане майно накладений арешт.
Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.
Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність: належних підстав для арешту майна; доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку власника майна ОСОБА_4 , разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, а з пояснень слідчого та прокурора наданих в судовому засіданні вбачається, що останні не заперечують щодо задоволення клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту.
Також слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що на даний час в межах досудового розслідування кримінального провадження отримано висновок експерта за призначеною слідчим експертизою щодо транспортного засобу, який належить ОСОБА_4 , відеозапис з відео реєстратора вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу, проте жодній особі не повідомлено про підозру.
Разом з тим, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні ще триває, належне ОСОБА_4 майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заборони відчуження арештованого майна, проте не вбачає підстав для подальшої заборони законному власнику користуватися ним.
За таких підстав клопотання слід задовольнити частково, повернувши транспортний засіб та відео реєстратор законному власнику без права їх відчуження.
Керуючись ст.ст. 98, 170, 174, 369-372 КПК України слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021020160000386 від 04.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України задовольнити частково.
Повернути автомобіль марки «Opel Omega», державний номерний знак НОМЕР_1 , та відео реєстратор марки Globex Ge-112 власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , з правом користування, без права відчуження.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1