Справа № 135/1437/21
Провадження № 1-кс/135/224/21
іменем України
16.12.2021 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020240000056 від 07.12.2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
08.12.2021 до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020240000056 від 07.12.2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає про те, що 06.12.2021 до чергової частини ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернулася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , в якій просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статі, яка в період часу з 19 год 30 хв по 21 год 00 хв 06.12.2021 шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами, повідомивши в телефонній розмові, що її донька потрапила в аварію та на лікування терміново потрібні кошти, які вона передала невідомому.
07.12.2021 відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000056 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене у великих розмірах.
В ході досудового розслідування встановлено, що особа, яка може мати причетність до вчинення злочину пересувається на автомобілі марки «OPEL» моделі «OMEGA», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . У подальшому, даний автомобіль був зупинений на ділянці дороги А/ДМ-05 Київ-Одеса 210 км. м. Умань Черкаської області.
Надалі встановлено осіб, що знаходились в автомобілі, а саме: за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 . Пасажиром автомобіля являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 . Дані особи являється раніше судимими за вчинення злочинів. В ході досудового розслідування обох осіб затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході проведення обшуку виявлено та в подальшому вилучено:
посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Opel» моделі «Omega» реєстраційний номер НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 , яке вилучено до спеціального пакету «Національна поліція України» SUD2097644;
мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A5» сірого кольору із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» із абонентським номером НОМЕР_4 , який вилучено до спеціального пакету «Національна поліція України» №SUD2097647;
грошові кошти (гривні) купюрами номіналом 200 грн: серії ТЕ8145694, ТЗ7007251, УХ6016784, УФ4223695, УЕ5187001, ТГ0679852, СБ8270550, ЕН3703455, номіналом 100 грн: УС9231183, номіналом 20 грн ЮД5541717, номіналом 10 грн УА3236871, номіналом 2 грн АЄ2076294, номіналом 1 грн металева, які вилучено до паперового конверту коричневого кольору.
Вказані вище вилучені речі мають істотне значення для кримінального провадження.
Так, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підтверджують факти керування транспортним засобом ОСОБА_5 і використання автомобіля для вчинення кримінального правопорушення. Мобільний телефон із вставленою в нього сім картою може бути використаний для проведення експертиз, слідчих (розшукових) дій з метою встановлення причетності ОСОБА_5 до вчиненого злочину, оскільки останній міг зв'язуватись з ОСОБА_6 з метою планування дати, часу та місця вчинення злочину, а також з іншими учасниками злочину, які на даний час не встановлені. Грошові кошти є об'єктами злочину, оскільки відповідно до показів ОСОБА_5 за дану поїздку ОСОБА_6 повинен був йому заплатити грошові кошти.
Тимчасово вилучені речі постановою слідчого від 07.12.2021 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №1202102024000056.
З огляду на це просив накласти арешт на вказане вище майно, яке було вилучено в ході проведеного 07.12.2021 обшуку ОСОБА_5 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в які просив клопотання розглянути в його відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Розглянувши дане клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з таких підстав.
Встановлено, що в провадженні СВ ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020240000056 від 07.12.2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 07.12.2021 слідчим ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , в порядку ст. 208 КПК України, було затримано підозрюваного у вчиненні злочину - ОСОБА_5 та проведено його обшук, в ході якого вилучено: посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Opel» моделі «Omega» реєстраційний номер НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A5» із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» та грошові кошти купюрами різних номіналів у гривні.
Постановою слідчого від 07.12.2021 вилучені грошові кошти, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, мобільний телефон із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» та сім-картку мобільного оператора «Київстар» визнано речовими доказами. Посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу поміщені до спеціального пакету «Національна поліція України» SUD2097644, мобільний телефон із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України» №SUD2097647, грошові кошти поміщено до паперового конверту коричневого кольору.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Перелік видів мети, із якою допускається застосування арешту майна, визначений у ч. 2 ст. 170 КПК України, є вичерпним. Обов'язок сторони обвинувачення зазначати у клопотання про арешт майна мету цього арешту, зазначений у п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України. Із зазначенням у клопотанні мети накладення арешту законодавець пов'язує перелік обставин, які підлягають доказуванню в ході розгляду клопотання про арешт майна (ч. 3, 4, 5, 6 ст. 170, ст. 171, ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, враховує: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950, ратифікувавши яку 17.07.1997 Україна визнала не лише право на мирне володіння майном, а визнала обов'язок щодо запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
В рішеннях Європейського Суду «Маркс проти Німеччини» та «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» відображено визнання права будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Однак, зазначених вимог закону слідчий не дотримався.
Як вбачається з клопотання та долучених до нього матеріалів, ОСОБА_5 на даний час підозру у вчиненні злочину не пред'явлено, він фігурує в матеріалах кримінального провадження № 12021020240000056 від 07.12.2021 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, як свідок, в своїх показах фактів керування транспортним засобом - автомобілем марки «Opel» моделі «Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 , та спілкування з ОСОБА_6 не заперечує.
Автомобіль марки «Opel» моделі «Omega» реєстраційний номер НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 згідно свідоцтва на право власності належить ОСОБА_7 , а фактичним володільцем його є ОСОБА_8 . Вказаним особам органом досудового розслідування жодних протиправних дій не інкримінується.
Слідчим не наведено достатніх підстав, яке доказове значення мають вилучені речі та співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження, в тому числі позбавлення права ОСОБА_5 на керування загалом транспортними засобами та обмеження права інших осіб на володіння автомобілем.
За таких обставин позбавлення права особи користуватись вказаним вище майном, правомірність придбання і володіння якими ніким не оспорюється, та за відсутності відомостей про те, що власники та користувачі причетні до даного кримінального правопорушення, в такому випадку призвело б до незаконного позбавлення права особи володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Отже, з наявних у розпорядженні слідчого судді, матеріалів не вбачається належного обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене яке було вилучено в ході проведеного 07.12.2021 обшуку ОСОБА_5 , а також можливості використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя з урахуванням принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, яке було тимчасово вилучене в ході проведеного 07.12.2021, в рамках кримінального провадження № 12021020240000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, обшуку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 ,- відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя