Справа № 132/2621/20
Провадження №1-кп/132/2/21
Вирок
Іменем України
"24" грудня 2021 р. м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020020420000072 від 06 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переорки Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, військовослужбовця за контрактом, дія якого призупинена з 06 липня 2020 року, неодруженого, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України,
угоду про визнання винуватості від 24 грудня 2021 року,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді номера обслуги кулеметного відділення взводу бойового забезпечення 1 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , у військовому званні - «старший солдат», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, 15.06.2020 о 08 год 30 хв, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та до 30.06.2020 ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи у АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його із проходженням військової служби.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
В судовому засіданні 24.12.2021 сторони кримінального провадження, прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 досягнули угоди про визнання винуватості, яку подали на розгляд суду.
Відповідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
За змістом ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та кваліфікації дій за ч.4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Відповідно до зазначеної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнав свою винуватість в обсязі пред'явленого обвинувачення.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, позитивної характеристики обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують його покарання у виді щирого каяття, а також активного сприяння розкриттю злочину, беззастережного визнання ним винуватості, тобто наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, керуючись положенням ст. 69 КК України, сторони дійшли згоди про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст. 407 КК України , із застосуванням ст. 69 КК України, у виді арешту з відбуванням на гауптвахті строком на 4 місяці.
В судовому засіданні прокурор угоду підтримав, вказавши про її повну відповідність вимогам чинного законодавства та добровільність її укладення. Повідомив, що дане кримінальне правопорушення належить до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченим своєї винуватості у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, що підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування доказів.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив про добровільність свого наміру щодо укладення угоди та просив суд її затвердити. Повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється.
Обвинувачений також зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому матиме право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Також обвинувачений повідомив, що цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Разом з тим, все одно наполягав на її укладенні.
ОСОБА_3 також вказав, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі її затвердження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 проти затвердження угоди не заперечувала, зазначила, що була присутня при її підписанні, підтвердила відсутність тиску на обвинуваченого при укладенні угоди.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди, підписи сторін.
Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою та його дії кваліфікуються за ч. 4 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, беззаперечне визнання ним своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні покарання суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.
Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, в умовах особливого періоду. Разом з тим, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не працює, за місцем військової служби характеризується посередньо та місцем проживання характеризується позитивно, засудив свою протиправну поведінку в судовому засіданні та зобов'язувався не вчиняти кримінальних правопорушень в майбутньому, при цьому враховано відсутність завданих збитків державі внаслідок вчинення злочину.
Суд, переконавшись в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та вимогам закону, в тому числі, впевнившись, що відповідно до кваліфікації кримінального правопорушення сторони не позбавлені можливості укласти угоду, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, зобов'язання, взяті на себе за угодою обвинуваченим можливі для виконання, наявні фактичні підстави для визнання ОСОБА_3 винуватості, що, підтверджується його поясненнями в судовому засіданні, а також, за наявності 2 обставин які пом'якшують покарання, даних про особу обвинуваченого, міра узгодженого покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, тобто більш м'якого ніж передбачено санкцією ч. 4 ст. 407 КК Україним, а саме у виді арешту, в даному випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого й попередження нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.
Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 13.12.2021 щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 ( шістдесят) днів, строк якого визначено рахувати з часу затримання з 10 год 50 хв 12 грудня 2021 року по 09 лютого 2022 року включно.
На підставі пп. «а» п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 підлягає зарахуванню в строк покарання з розрахунку день за день.
Процесуальні витрати, речові докази у справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177, 194 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду в зв'язку з призначенням йому покарання у виді арешту та вчинення інших кримінальних правопорушень, суд приймає рішення про залишення відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без змін.
Керуючись ст. ст. 370, 374, 468, 472, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 грудня 2021 року між прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника-адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з утриманням на гауптвахті.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі частин 1 і 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з часу фактичного затримання вказаного у протоколі затримання, тобто з 12 грудня 2021 року до вступу вироку у законну силу з розрахунку, один день попереднього ув'язнення за один день арешту.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без змін, тримання під вартою.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України: обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 477 КПК України, у тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1