Справа № 128/1670/21
Іменем України
24.12.2021 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Кострюкова Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу,
Позивач ТОВ «Вінницягаз Збут» звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються позивачем, з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 . Вказує, що відповідно до виписки з фінансового стану по особовому рахунку відповідача Товариство надає послуги з газопостачання до оселі споживача, відповідач в свою чергу їх отримує та оплату проводить не в повному обсязі. Зазначає, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, із врахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496. Розділом ІІІ вказаних Правил передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.
Позивач зазначає, що відповідачем приймаються послуги з газопостачання та проводиться часткова оплата, тому сторони знаходяться у договірних відносинах. Вказує, що за умовами договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник зобов'язався поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а відповідач зобов'язалася своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розміри, строки та порядку, визначені договором. Позивач зазначає, що свої зобов'язання по забезпеченню відповідача природним газом, як споживача цих послуг, виконує належним чином та в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг своєчасно не виконує. Станом на 01.06.2021 сума заборгованості за послуги з газопостачання відповідача перед позивачем складає 13 513, 17 грн. Заборгованість почала накопичуватись за період з 01.12.2020 по 01.06.2021.
В добровільному порядку відповідач заборгованість за спожитий природний газ не сплачує, чим порушує умови договору. За вказаних обставин позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану заборгованість в сумі 13 513, 17 грн., 3 % річних в сумі 159, 79 грн., збитки від інфляції в сумі в сумі 569, 26 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 44).
Відповідач ОСОБА_1 , на підставі ст. 178 ЦПК України, надала суду відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, просить зобов'язати ТОВ «Вінницягаз Збут» прийняти показники лічильника, вказані в квитанціях та з врахуванням цього здійснити перерахунок нарахованого боргу. Також вказує, що вона неодноразово зверталася до позивача про врегулювання спору щодо неіснуючого боргу за послуги з постачання природного газу, про що також було надіслано листи на ТОВ «Вінницягаз Збут» 16.04.2021 та 11.06.2021, однак позивачем було проігноровано такі звернення. Зазначає, що позивач при подачі позовної заяви не вживав заходів для досудового врегулювання спору та не вказав відомості про вжиття цих заходів в позовній заяві. Вказує, що твердження позивача про те, що вона проводить оплату не в повному обсязі, ґрунтується на Виписці з фінансового стану по особовому рахунку відповідача, однак інформація в даній виписці зібрана позивачем в одноосібному порядку, натомість вважає, що належним підтвердженням інформації щодо об'ємів фактично спожитого газу відповідачем є квитанції, які додаються нею до відзиву та які містять інформацію про фактичні показники лічильника з фактичним об'ємом споживання газу, поточні ціни на газ, дати та суму, яку сплачено позивачу. Наголошує, що дати платежу на квитанціях також свідчать про непрострочення терміну (5-те число наступного місяця) щодо подачі показників та оплати за газ (10-те число наступного місяця). Зазначає, що позивачем в Особистому кабінеті споживача вказано, що двічі показники подавав споживач, однак іншим чином, ніж через квитанції, подача інформації відповідачем не здійснювалась, тому позивач мав би зазначити всі рази подання інформації споживачем, а не вибірково. Також у Виписці з фінансового стану по особовому рахунку відповідача позивач вказує показники лічильника як 0 м3 у всіх періодах, крім за 05.05.2021, проте в Кабінеті споживача позивачем вказано інші показники в відповідних періодах, відмінні від 0 м3, які також не відповідають показникам в квитанціях. Також вказує, що відповідач встановив в односторонньому порядку обмеження на подачу інформації споживачами щодо об'ємів споживання газу через Кабінет споживача, що підтвердила посадова особа позивача в газеті «Новини RIA» від 14.07.2021, через що відповідач змушена була перейти на подачу показників через квитанції. Про незгоду з інформацією, яка вказана в кабінеті Споживача, відповідач неодноразово повідомляла позивача, надсилала йому листи, які було проігноровано, а з Випискою з фінансового стану по особовому рахунку відповідача відповідачка вперше ознайомилась у позовній заяві, тому вважає, що така виписка не може бути доказом у справі. Позивач вказує, що оскільки ціни на газ мають різне значення по періодах, позивач, ігноруючи фактичні показники, передані відповідачем, встановлював об'єми споживання газу на власний розсуд, чим спричинив виникнення неіснуючого боргу в споживача (а.с. 74 - 76).
Представник позивача, на підставі ст. 179 ЦПК України, надіслав суду відповідь на відзив, згідно якої вказує, що відзив подано в порушення приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України, водночас зазначає, що ТОВ «Вінницягаз Збут» є юридичною особою за законодавством України та здійснює господарську діяльність з постачання природного газу, однак відповідачем не враховано, що ТОВ «Вінницягаз Збут» надає послуги з постачання природного газу, а не його розподілу. Вважає, що пояснення відповідача та докази про оплату послуг з постачання природного газу, додані ним до відзиву на позовну заяву в даній справі, не стосуються послуг з постачання природного газу, а відносяться до послуг з розподілу природного газу, які надаються Оператором ГРМ, яким на території Вінницької області є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Вінницягаз», і не спростовують подання послуг з постачання природного газу та самої суми заборгованості за послуги з постачання природного газу, які заявлені в позові. Тобто фіксація і контроль засобів обліку природного газу належить до повноважень Оператора ГРМ в силу приписів Кодексу ГРМ, Правил постачання природного газу та ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Вказує, що додані відповідачем квитанції про сплату послуг містять інформацію про оплату послуг з розподілу природного газу, які не стосуються предмету спору в даній справі. Всі додані відповідачем квитанції про оплату послуг з постачання природного газу позивачем були дослідженні та зараховані в оплату таких послуг до подання даного позову, що зазначено у виписці з особового рахунку відповідача. Щодо опрацювання звернень, які направлялись відповідачем на електронну адресу позивача, вказує, що позивачем було надано відповіді на такі звернення, де надано відповідачу роз'яснення з посиланнями на норми чинного законодавства, що регулюють правові відносини між надавачами послуг з розподілу, постачання природного газу та побутовими споживачами, також було повідомлено про існуючу заборгованість та було запропоновано провести звірку нарахувань за спожитий природний газ в «Клієнтському просторі 104.ua» по вул. Шмідта, 32 в м. Вінниці, або за телефоном Контакт-Центру. Відповідач в свою чергу не надав документів, які б підтверджували, що ним були вчинені належні дії щодо врегулювання спірних питань з Оператором ГРМ, наслідком чого, інформація по обсягах спожитих послуг з постачання природного газу змінені не були, виставлені відповідачу до сплати кошти за послуги з постачання природного газу ним сплачені не були, що й слугувало підставою для звернення з даним позовом. Зазначив, що відзив на позовну заяву процесуально не передбачає право відповідача виставляти будь-які свої майнові і немайнові вимоги, натомість відзив повинен містити заперечення проти заявлених позовних вимог з посиланням на норми права та наданням належних доказів, що стосуються предмету спору в конкретній справі, тому просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 170 - 174).
Відповідач, на підставі ст. 180 ЦПК України, надала суду заперечення, згідно якого вважає, що позивачем порушено строк подачі відповіді на відзив, та вказує, що докази про оплату послуг з постачання газу на рахунок позивача містяться в копіях квитанцій у відзиві на позовну заяву поруч з квитанціями на розподіл газу. Зазначає, що всі квитанції були надіслані позивачу не тільки у відзиві на позовну заяву, а й у надісланих раніше листах на адресу позивача. Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що ним зараховано всі квитанції про оплату послуг, оскільки у Виписці з фінансового стану по особовому рахунку позивач вказує показники лічильника як 0 м3 у всіх періодах, крім за 05.05.2021, проте в Кабінеті споживача позивачем вказано інші показники в відповідних періодах, відмінні від 0 м3, які також не відповідають показникам в квитанціях. Вказує, що позивачем не надані докази надсилання відповідей на звернення відповідача, в тому числі на електронну пошту. Інформація по обсягах спожитих послуг з постачання природного газу постійно передавалась в один день як ТОВ «Вінницягаз Збут», так і оператору ГРМ, через відповідні квитанції по постачанню газу для ТОВ «Вінницягаз Збут» та через квитанції по розподілу газу для Оператора ГРМ, а також відповідачем надсилався лист про незгоду з боргом Оператору ГРМ. Вважає, що Оператор ГРМ міг і зобов'язаний був дізнатись показники лічильника природного газу, оскільки показники нею передавались одночасно через квитанції постачання газу для позивача та через квитанції з розподілу газу для Оператора ГРМ. Вважає, що ТОВ «Вінницягаз Збут», як позивач, має визначити реальний склад учасників спору і, можливо, визначити належного відповідача, як Оператора ГРМ, який, можливо, не надав або надав недостовірну інформацію для ТОВ «Вінницягаз Збут» по показникам лічильників відповідача (а.с. 183 - 185).
В судове засідання 22.12.2021, яке було призначено за наслідком задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю з'явитися до суду 03.11.2021, учасники справи не з'явились.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд раніше поданого клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, за його відсутності, водночас, суд враховує попередньо подану письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, в разі неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення (а.с. 63).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, також подала до суду заяву про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та подала заяву, згідно якої просить справу розглянути у її відсутність, підтримує вимоги, викладені нею у відзиві на позовну заяву.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судовий розгляд за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Клопотання відповідача про встановлення факту та заборони вчиняти певні дії було вирішено в судовому засіданні 03.11.2021 без виходу до нарадчої кімнати (а.с. 198 - 203).
Клопотання сторін щодо залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, вирішено шляхом постановлення письмової ухвали за наслідком проведення судового засідання 22.12.2021 за відсутності сторін, в зв'язку з чим спір підлягає вирішенню по суті.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
На ім'я відповідача ОСОБА_1 , як побутового споживача природного газу, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з особового рахунку споживача (а.с. 9).
Станом на 01.06.2021 відповідачу нараховано заборгованість за постачання природного газу перед позивачем ТОВ «Вінницягаз Збут» в сумі 13 513, 17 грн. за період 11.2020 - 05.2021, про що свідчить виписка з особового рахунку споживача, яка містить інформацію (відомості) про особу відповідача, про обсяги споживання природного газу споживачем та здійснення оплати наданих послуг помісячно, а також здійснено розрахунок інфляційного збільшення боргу та 3 % річних (а.с. 9 - 11).
Згідно копії довідки щодо цін на природний газ для населення по ТОВ «Вінницягаз Збут», вказано ціни постачання природного газу за період з 2015 року по 2021 рік (а.с. 13).
ОСОБА_2 16.04.2021 звертався до ТОВ «Вінницягаз Збут» із скаргою щодо заборгованості за газ в розмірі 15 288, 43 грн. по особовому рахунку № НОМЕР_1 , в якій зазначив, що показники лічильника не відповідають фактичним, вказав, що фактичні показники лічильника регулярно зазначаються в квитанціях в графі «призначення платежу», вимагав скасувати заборгованість, та претензією щодо зазначеного боргу, з додатками (а.с. 83 - 132), в тому числі надано розрахунок вартості спожитого газу за період з 01.01.2020 по 31.05.2021, здійснений позивачем, з відображенням кількості спожитого газу та здійснених проплат, за показниками споживача та за показниками постачальника, а також роздруківку з особистого кабінету споживача.
Відповідачем також надано суду копії квитанцій АТ КБ «Приватбанк» про оплату за послуги з постачання та розподілу природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з червня 2020 року по травень 2021 року, які містять зазначення показників лічильника в графі «призначення платежу» (а.с. 134 - 157).
Також відповідачем надано скріншот історії показань лічильника в особистому кабінеті споживача за особовим рахунком відповідача (а.с. 159).
На підтвердження заперечень, викладених у відзиві, відповідач надала викопіювання зі статті, розміщеної в газеті «RIA» від 14.07.2021 (а.с. 161).
Позивач ТОВ «Вінницягаз Збут» у відповідь на звернення ОСОБА_2 надав відповіді від 30.04.2021 та від 25.06.2021, в яких зазначив про необхідність сплати заборгованості за спожитий природний газ та роз'яснив, що питання, пов'язані із визначенням об'єму спожитого природного газу відносяться до компетенції Оператора ГРМ (АТ «Вінницягаз»), та рекомендовано звернутись до АТ «Вінницягаз» (а.с. 175, 176).
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до пункту 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Пунктом 2 Розділу ІІІ зазначених Правил визначено, що за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до п. 23 Розділу ІІІ Правил, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди. Порядок визначення об'єму (обсягу) газу та планові величини середньомісячного споживання (якщо по них будуть здійснюватися розрахунки) визначаються в заяві-приєднанні. Якщо об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу буде визначатись за плановими величинами середньомісячного споживання, постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу з даними Оператора ГРМ та здійснювати відповідний перерахунок споживачу. За відхилення нарахованих сум за плановими величинами та фактичним споживанням за даними Оператора ГРМ пеня не стягується. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу визначається за даними Оператора ГРМ, визначеними згідно з умовами договору розподілу природного газу в розрахунковому періоді.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 та ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг належать в тому числі послуги з постачання та розподілу природного газу.
Сторонами не заперечується перебування ними в договірних відносинах постачання природного газу.
Згідно пункту 1.1. Типового договору, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500, цей Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.
Згідно з пунктом 4.4. Типового договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Якщо об'єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, Постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок Споживачу.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 глави 4, розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
Відповідно до п. 5.5 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, споживач, що є побутовим, який за умовами цього Договору розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) Оператора ГРМ; 4) на електронну адресу.
З наданої позивачем виписки з особового рахунку споживача та наданих відповідачем квитанцій про оплату послуг за постачання та розподіл природного газу, з'ясовано, що з 01.12.2020 по 01.06.2021 споживачу по особовому рахунку № НОМЕР_1 здійснено нарахування обсягу спожитого природного газу за показниками, які не відповідають показникам споживача та які подавалися ним як позивачу в квитанціях про оплату за постачання природного газу, так і оператору ГРМ в квитанціях про оплату послуг за розподіл природного газу, при цьому у виписці з особового рахунку споживача відомості про показники за здійсненими виплатами вказані лише при зазначенні оплати від 05.05.2021 (попередні 39228, поточні 39300), всі інші оплати прийняті без врахування позивачем будь-яких показників лічильника (а.с. 9).
Відповідно, на яких підставах позивач зазначив у графі «фінансовий стан» відомості про обсяг спожитого газу, суду не обґрунтовано, доказів передання Оператором ГРМ таких показників та підстави їх визначення суду не надано та не обґрунтовано.
Водночас, відповідач ОСОБА_1 стверджує, що вона оплачувала щомісячно послуги за спожитий газ за показниками лічильника відповідно до обсягу спожитого нею газу, про що надала суду квитанції про щомісячні оплати послуг як позивача, так і Оператора ГРМ, в яких зазначено відомості про показники лічильника відповідача, які є послідовними та невідповідності таких показників дійсному обсягу споживання газу позивачем не доведено, та такий спосіб передачі відомостей щодо обсягів споживання газу відповідає п. 5.5 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.
Доведення Споживачу Оператором ГРМ інших обсягів споживання природного газу за вказаний позивачем період, а саме тих обсягів, що зазначені у виписці по особовому рахунку відповідача та які відмінні від зазначених відповідачем, як того вимагає п.п. 1 п. 4.4. Типового договору, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500, щодо встановлення обсягу постачання та споживання природного газу, суду не доведено. При цьому відомості відповідача були доведені до відома позивача та Оператора ГРМ в передбачений встановленими нормами спосіб, відповідно відповідач, як споживач, мала законні підстави розраховувати на врахування поданих нею показників при здійсненні нарахувань.
Позивач вказану обставину належними та допустимими доказами не спростував та не довів щомісячне використання відповідачем газу саме за обсягами, які зазначені у виписці з особового рахунку споживача, та не спростував надані відповідачем докази іншого обсягу споживання природного газу за вказаний період, а саме з 11.2020 до 5.2021 (а.с. 9 в порівнянні з а.с. 134 - 147). На підставі яких первинних документів була сформована така виписка позивачем не доведено, фактично єдиним доказом наявності боргу відповідача, наданим суду позивачем, є виписка з особового рахунку, яка не є первинним документом, який підтверджує відображені в ній відомості, а має грунтуватися на встановленні належними доказами зазначених в ній відомостей, в тому числі обсягів споживання природного газу та показників газового лічильника, будь-яких клопотань до суду щодо неможливості надання позивачем таких доказів чи їх витребування суду не заявлялося.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, досліджені докази та встановлені на їх підставі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу задоволенню не підлягають в зв'язку з недоведенням відповідності здійсненого розрахунку боргу зазначеним в ньому фактичним об'ємам спожитого природного газу, за відсутності чого встановити наявність боргу відповідача перед позивачем суд не вбачає можливості. Тому в задоволенні позову слід відмовити.
Вимоги відповідача, що викладені в наданих заявах по суті справи, розгляду судом не підлягають, оскільки можуть бути вирішені лише в порядку пред'явлення позову.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України,витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають. Клопотань щодо вирішення судом питання розподілу інших судових витрат не надходило.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 625, 633, 634, 639, 641, 642 ЦК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання природного газу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця, поштовий індекс: 21036, код ЄДРПОУ 39593306.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 24.12.2021.
Суддя: