Справа № 953/11055/21
н/п 2/953/2914/21
(ЗАОЧНЕ)
30 листопада 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини,-
До суду надійшла вказана позовна заява в системі «Електронний суд», в якій представник позивача - адвокат Борзих Ю.В. просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю (позивачем) за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог посилається на наступне. Позивач і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2017 року. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач створила всі необхідні й достатні умови для повноцінного життя дитини. Позивач самостійно повністю матеріально забезпечує дитини, є ФОП, має у власності квартиру, стабільний дохід, а тому вбачається необхідність визначення постійного місця проживання дитини з матір'ю. Відповідач з дитиною не спілкується, зв'язок не підтримує, та участі у вихованні не приймає.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Позивач в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, надала до суду заяву про проведення судового засідання у свою відсутність, позов підтримала, просила його задовольнити та ухвалити заочне рішення.
Відповідач до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Причину не явки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Від представника третьої особи Департаменту служби у справах дітей ХМР до суду надійшли пояснення, в яких представник просить розглянути справу за відсутності представника органу опіки та піклування, та надав висновок щодо розв'язання спору.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в заочному провадженні за згодою позивача, та за наявними в справі доказами.
09.06.2021 року вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.
25.06.2021 року судом здійснено електронні запити з Реєстру територіальної громади м. Харкова для встановлення місцеперебування відповідача та позивача, відповіді на які надано до суду 25.06.2021.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 01.07.2021 року було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.10.2021 року було закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.
Судом встановлено, що 25.06.2004 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2017 року, яке набуло законної сили.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача та у відповідача народився син ОСОБА_4 , батьком якого в свідоцтві про народження зазначений відповідач по справі.
Дитина зареєстрована та проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу.
Позивачем були створені для дитини належні умови для розвитку та проживання, що підтверджується наданим до суду актом обстеження умов проживання.
Позивач є працевлаштованою, та є ФОП.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2020, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.04.2021, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісяця, починаючи з 22.10.2020 до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до відповіді Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №165 ХМР Харківської області від 24.05.2021 №1, ОСОБА_3 навчається в 6-А класі, матір дитини приділяє достатньо уваги дитині, контролює його навчальну діяльність, підтримує зв'язок з класним керівником, є членом батьківського комітету класу. Батько дитини не підтримує зв'язок з класним керівником дитини, та у навчанні дитини участі не приймає.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з висновком Департаменту служб у справах дітей ХМР від 10.09.2021 №503 , встановлено, що за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 . Суд вважає вказаний висновок є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини, а тому погоджується із зазначеним висновком.
У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
За змістом статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Таким чином, суд встановив, що у матері наявні всі необхідні умови для проживання та розвитку дитини, а також враховуючи інтереси самої дитини, сталі соціальні зв'язки дитини, оскільки дитина з народження проживає з матір'ю, її психологічний стан, що не спростовано відповідачем по справі, а тому суд приходить до висновку про доцільність проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю, що сприятиме якнайкращому забезпеченню його інтересів.
Також згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259,, 264,265, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 7, 19, 147, 153, 157, 161 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з його матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 .
Третя особа - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55, код ЄДРПОУ 35857909.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2021 року.
Суддя - Г.А. ЗУБ