Іменем України
Справа № 621/2094/21
Провадження 2/621/931/21
30 листопада 2021 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді В.Філіп'євої,
за участю секретаря судового засідання - А. Лацько,
учасники справи:
позивачі:
ОСОБА_1 (не з'явився)
ОСОБА_2 (не з'явився)
Представник позивачів - адвокат Гетьман О.М.
Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - представник Полфьорова Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТКБ «Приватбанк» про визнання зобов'язань припиненими,
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до АТКБ «ПриватБанк», в якій просили визнати припиненими зобов'язання за кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ; договором іпотеки №HAH2GK01270031 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ; договором поруки № HAJWGK01270014/1 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 , зняти заборону на відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Гаврильєвим В.І. на підставі договору іпотеки №HAH2GK01270031 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , та зареєстрованим в реєстрі за № 3635, реєстраційний номер заборони 3636, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження 4231629, внесений 15.12.2006 року приватним нотаріусом Гаврильєвим В.І., повідомлення про реєстрацію іпотеки-88, Зміївське-2 відділення ХГРУ ПриватБанк, ВЕМ 210722, ВЕМ 210723, ВЕМ 210724, будинок за адресою: АДРЕСА_1 , іпотекодержатель Зміївське-2 відділення ХГРУ ПриватБанк (Харківська область, місто Зміїв, вул..Леніна, 22), строк виконання 14.12.2026 року.
В обґрунтування позову зазначили, що 15.12.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є відповідач, далі за текстом - Банк, відповідач) та ОСОБА_1 (далі за текстом - позичальник, позивач 1) був укладений кредитний договір №HAJWGK01270014 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк зобов'язувався надати позивачеві 1 на строк з 15.12.2006 до 14.12.2026 року кредитні кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 302495,00 (триста дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) гривень, з яких 247450,00 грн - кошти для придбання будинку та 55045,00 грн - на сплату страхових платежів, передбачених договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем 1 та Банком 15.12.2006 року було укладено договір іпотеки №HAH2GK01270031 (далі - Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Гаврильєвим В.І. за реєстровим № 3635, за умовами якого позивач 1 передала в іпотеку відповідачеві будинок, загальною площею 237,20 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом вказаного Іпотечного договору, термін його дії визначався сторонами до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. Разом з посвідченням Іпотечного договору, приватним нотаріусом Гаврильєвим В.І. 15.12.2006 року було накладено заборону на відчуження будинку, переданого в іпотеку.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач 2, поручитель) був укладений Договір поруки № HAJWGK01270014/1 від 15.12.2006 року (далі - Договір поруки), за умовами якого позивач 2 виступив поручителем перед відповідачем за виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором. Термін дії Договору поруки визначався сторонами до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
У серпні 2015 року Банк звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до позивачів про стягнення заборгованості за Кредитним договором, за результатами розгляду якої судом постановлено рішення в цивільній справі № 621/1964/15-ц про часткове задоволення позову. Постановою Харківського апеляційного суду від 06.04.2021 року рішення суду І інстанції по вказаній цивільній справі було скасовано та ухвалено нове, яким остаточно стягнуто з позивачів солідарно заборгованість за кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року в сумі 190517,29 гривень та судовий збір в розмірі 3581,20 грн. У вказаному рішенні апеляційний суд зазначив, що направленням до позичальника вимоги про дострокове повернення суми кредиту в повному обсязі, процентів, комісії та штрафних санкцій, Банк самостійно змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому у задоволенні вимог щодо стягнення з позичальника та поручителя процентів і пені після 11.01.2014 року було відмовлено.
На виконання постанови апеляційного суду по цивільній справі № 621/1964/15-ц, позивачами 29 квітня 2021 року на користь відповідача було сплачено грошові кошти в сумі 190517,29 грн, а також перераховано суму судового збору. Після цього позивачі звернулися до відповідача з письмовою заявою, в якій просили визнати зобов'язання припиненими та передати оригінали документів (договору купівлі-продажу та технічний паспорт) на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що був переданий в іпотеку Банку.
Однак до теперішнього часу відповідач відмовляється визнати зобов'язання між сторонами припиненими, повернути правовстановлюючі документи на будинок та зняти заборону на його відчуження, продовжуючи нараховувати позивачам заборгованість за кредитним договором, в зв'язку з чим позивачі змушені звернутися до суду за захистом своїх прав з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.07.2021 року відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.51)
Відповідач - АТКБ «ПриватБанк» не погодився з пред'явленим позовом, та у відзиві на позовну заяву просив відмовити позивачам у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції, представник відповідача зазначила, що дійсно між Банком та позивачами 15 грудня 2006 року укладалися вказані Договір кредиту, Договір іпотеки та Договір поруки. Не зважаючи на постанову Харківського апеляційного суду від 06.04.2021 року по цивільній справі № 621/1964/15-ц та внесення позивачами грошових коштів на рахунки відповідача в сумі 190517,29 гривень, вказала, що станом на 16.08.2021 року за позивачем 1 ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 1369845,11 (один мільйон триста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять грн. 11 коп) гривень, а тому, відповідно до норм діючого законодавства та практики Верховного Суду, зобов'язання позивачів не можуть бути визнані припиненими, в зв'язку з чим вважала позов таким, що не підлягає задоволенню (а.с.73-78)
Позивач 2 ОСОБА_2 не погодився з позицією відповідача, висловлену у відзиві, та в своїх письмових поясненнях зазначив, що його зобов'язання як поручителя за зобов'язаннями позичальника - дружини ОСОБА_1 припинилися внаслідок погашення боргу за кредитним договором, визначеним у Постанові Харківського апеляційного суду від 06.04.2021 року, яке в касаційному порядку не оскаржувалося, а отже є остаточним. Оскільки рішення суду є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами, яких воно стосується, посилання відповідача на продовження нарахування заборгованості та відмову у видачі правовстановлюючих документів на належний позивачам будинок є протиправним і порушує гарантоване Конституцією і законами України права позивачів як власників. В зв'язку з необґрунтованістю заперечень відповідача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Гетьман О.М. наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача - адвокат Я.В.Полфьорова заперечувала проти задоволення позову, вказавши, що зобов'язання між сторонами не припинилося, оскільки не виконане належним чином, заборгованість продовжує нараховуватися, а отже відсутні підстави для задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, додані учасниками до матеріалів справи, суд встановив наступне:
15 грудня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (відповідачем) та ОСОБА_1 (позивачем 1) був укладений кредитний договір №HAJWGK01270014 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк зобов'язувався надати позивачеві 1 на строк з 15.12.2006 до 14.12.2026 року кредитні кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 302495,00 (триста дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять) гривень, з яких 247450,00 грн - кошти для придбання будинку та 55045,00 грн - на сплату страхових платежів, передбачених договором; зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця, та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п.6.2 Договору.
Відповідно до пункту 5.3 Кредитного договору, припинення дії даного договору здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства України (а.с.16-17)
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за Кредитним договором, між позивачем 1 та Банком 15.12.2006 року було укладено договір іпотеки №HAH2GK01270031, посвідчений приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Гаврильєвим В.І. за реєстровим № 3635. (а.с.18-19)
Згідно з умовами Іпотечного договору позивач 1 передала в іпотеку відповідачеві будинок, загальною площею 237,20 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі Договору купівлі-продажу будинку з надвірними будівлями від 11.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Гаврильєвим В.І. за реєстровим № 3550. Вартість предмета іпотеки за погодженням зі сторонами складає 303000,00 гривень, який залишається у володінні та користуванні іпотекодавця. Термін дії Іпотечного договору, відповідно до п.28, визначався до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. Згідно п.32, усі суперечки і розбіжності за цим договором вирішуються у відповідності з чинним законодавством України.
Разом з посвідченням Іпотечного договору, приватним нотаріусом Гаврильєвим В.І. 15.12.2006 року було накладено заборону на відчуження будинку, переданого в іпотеку, яку зареєстровано за реєстровим № 3636.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № HAJWGK01270014/1 від 15.12.2006 року (далі - Договір поруки), за умовами якого позивач 2 виступив поручителем перед відповідачем за виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором. Термін дії Договору поруки визначався сторонами до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а всі неврегульовані питання, регулюються діючим законодавством України (а.с.20)
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, станом на 12.07.2021 року, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Гаврильєвим В.І., реєстровий номер 3550, та за яким обліковується заборона на нерухоме майно, накладена приватним нотаріусом Гаврильєвим В.І. 15.12.2006 року на підставі іпотечного договору ВЕМ 210722, ВЕМ 210723 від 15.12.2006 року, реєстраційний номер заборони 3636, іпотекодержатель: Зміївське-2 відділення ХГРУ ПриватБанк. Розмір основного зобов'язання 302495,00 гривні, строк виконання 14.12.2026 року (а.с.21-22)
Постановою Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року скасовано рішення Зміївського районного суду Харківської області від 21.10.2020 року по цивільній справі № 621/1964/15-ц за позовом АТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до АТКБ «ПриватБанк», ІІІ особа - ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, і ухвалено нове рішення по суті позовних вимог, яким позов АТКБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року в розмірі 190517,29 грн та судовий збір в розмірі 3581,20 грн по 1790,00 грн з кожного. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (а.с.23-)
При постановленні вказаного рішення апеляційний суд зазначив, що в період, коли належним кредитором за кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року був ПАТ КБ «Акцент Банк» останній направив на адресу ОСОБА_1 вимогу № 30.1.0.0/2-034 від 25.11.2013 року, якою зобов'язав позичальника повернути суму кредиту в повному обсязі, проценти, комісію та штрафні санкції в 30-денний строк з отримання цієї вимоги, тим самим змінивши строк основного зобов'язання. Оскільки ОСОБА_1 отримала вимогу про дострокове повернення кредиту 12.12.2013 року, апеляційний суд визначив, що строк виконання зобов'язань за спірним кредитним договором сплинув 11 січня 2014 року.
Крім того, враховуючи надані сторонами докази щодо проведених розрахунків з погашення заборгованості за вказаним зобов'язанням, в тому числі процентів, пені та інших штрафних санкцій, апеляційний суд зазначив, що остаточна сума, яка залишилася і підлягає стягненню на користь Банку становить 190517,29 (сто дев'яносто тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 29 коп)
Вказана постанова в касаційному порядку учасниками справи не оскаржувалася.
29 квітня 2021 року позивачем 1 ОСОБА_1 перераховано на користь відповідача визначену судом суму боргу в розмірі 190517,29 гривень, що підтверджується квитанцією АТКБ «ПриватБанк» (а.с.42)
Крім того, позивачами солідарно сплачено судовий збір по 1790,60 гривень кожний, що підтверджується квитанцією від 29.04.2021 за кодом 9231-0571-0949-7918 та за кодом 9231-0571-8639-0270 (а.с.43)
Відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини укладення спірних договорів кредиту, іпотеки та поруки, їх зміст, належність виконання, та строк виконання зобов'язань вже були предметом дослідження і встановлені рішенням суду в цивільній справі № 621/1964/15-ц, яке набрало законної сили, а отже не потребують доказування в цій справі.
Не зважаючи на це, як вбачається з позиції представника відповідача, висловленої в судовому засіданні, відзиві на позов, та наданого до матеріалів справи розрахунку, відповідач - АТКБ «ПриватБанк» продовжує нараховувати позивачу 1 ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року, в тому числі загальну суму пені - 915672,05 гривень, заборгованість за простроченою комісією 1484,70 гривень, заборгованість за процентами 294800,28 гривень, заборгованість за кредитом 157888,08, а всього заборгованість за кредитом - 1 369 845,11 гривень (а.с.79-86)
Вказане підтверджується також відповіддю АТКБ «ПриватБанк» на заяви позивачів про визнання зобов'язань припиненими, якою відмовив у припиненні нарахування заборгованості згідно рішення суду (а.с.36-41)
Заслухавши доводи учасників, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:
Відповідно до положень статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом положень ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ч.2 статті 11 ЦК України, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Отже, як зазначалося вище, судовим рішенням в цивільній справі № 621/ 1964/15-ц, в зв'язку з пред'явленням АТКБ «ПриватБанк» позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, було змінено взаємні зобов'язання сторін за оспорюваними кредитним договором, договором іпотеки та договором поруки, та остаточно визначено строк дії основного зобов'язання й суму заборгованості, включаючи проценти, комісію та штрафні санкції.
Відповідно до ч.3 статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони погодилися з ухваленим рішенням, яке набрало законної сили, і позивачами перераховано на рахунок відповідача до спливу 30-денного строку суму заборгованості в розмірі 190517,29 гривень, а відповідач, в свою чергу, прийняв виконання зобов'язання, зарахувавши цю суму на свої рахунки.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч.1 статті 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
За змістом ч.1 ст.575, п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
Згідно статей 15, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, відповідно до п.7 ч.2 статті 16 ЦК України, припинення правовідношення.
Враховуючи викладені норми цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем 1 належним чином виконане зобов'язання за кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , умови якого остаточно були визначені постановою Харківського апеляційного суду від 06.04.2021 року в цивільній справі № 621/ 1964/15-ц, а отже правовідношення за цим договором, а також за договором іпотеки №HAH2GK01270031 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ; договором поруки № HAJWGK01270014/1 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 , належить визнати припиненими.
Твердження відповідача про те, що сума боргу під час постановлення остаточного судового рішення по цивільній справі № 621/1964/15-ц визначалася на момент пред'явлення позову, спростовується змістом постанови суду апеляційної інстанції, з якого вбачається, що сторони під час апеляційного перегляду надавали нові розрахунки та квитанції на підтвердження внесення грошових сум на дату постановлення судового рішення, судом визначено строк та остаточну суму заборгованості.
Згідно ч.1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відмова відповідача АТКБ «ПриватБанк» вважати оспорювані зобов'язання виконаними належним чином суперечить вимогам справедливості, добросовісності та розумності та порушує положення статті 13 ЦК України, згідно якої цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивачів в частині визнання припиненими зобов'язання за кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ; договором іпотеки №HAH2GK01270031 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ; договором поруки № HAJWGK01270014/1 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 ,
Щодо вимоги про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів запису про іпотеку спірного майна, реєстраційний номер обтяження 4231629, внесений 15.12.2006 року приватним нотаріусом Гаврильєвим В.І., суд зазначає, що, відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав вносить державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію.
Підставою для державної реєстрації прав, відповідно до п.9 ч.1 статті 27 цього ж Закону, є судове рішення, що набрало законної сили щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Оскільки внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження покладається на визначених цим Законом суб'єктів державної реєстрації, вимоги позивачів в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, позивачами не заявлялася вимога про стягнення з відповідача судових витрат, в зв'язку з чим, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, розподіл судових витрат між сторонами відповідно до ст..141 ЦПК України, судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов'язань припиненими, - задовольнити частково
Визнати припиненими зобов'язання за:
?кредитним договором №HAJWGK01270014 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ;
?договором іпотеки №HAH2GK01270031 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ;
? договором поруки № HAJWGK01270014/1 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
Зняти заборону на відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Гаврильєвим В.І. на підставі договору іпотеки №HAH2GK01270031 від 15.12.2006 року, укладеним між ЗАТ КАБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , та зареєстрованим в реєстрі за № 3635, реєстраційний номер заборони 3636.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивачі:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2
Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, місто Київ, вул..Грушевського, 1-Д
Повне рішення складено та підписано 06.12.2021.
Головуючий: суддя В. Філіп'єва