Справа № 616/686/21
Провадження № 2/616/296/21
іменем України
(заочне)
"24" грудня 2021 р. смт. Великий Бурлук
Великобурлуцький районний суд Харківської області у складі:
головуючий - суддя Подмаркова Ю.М.
за участі: секретаря судового засідання - Непийвода А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.12.2017 у справі № 616/888/17 у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити їх в розмірі однієї чверті від його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи від дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з відповідачем в період із 22.10.2010 по 09.10.2014 перебувала в шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09.10.2014 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано та стягнуто із відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 600,00 грн щомісячно, починаючи із 09.09.2014 і до досягнення дитиною віку повноліття. В подальшому, рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.12.2017 було змінено розмір аліментів та стягнуто із відповідача аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, тобто, в мінімально дозволеному законодавством розмірі без зазначення частки доходу боржника. Позивач вважає, що стягнення аліментів в мінімальному розмірі, а не у частці від доходу платника аліментів, не відповідає інтересам дитини, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, вважає, що в інтересах дитини буде змінити розмір стягування із відповідача на підставі судового рішення аліментів шляхом зміни способу їх стягнення.
Зазначене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Інші заяви по суті справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 26.10.2021 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, разом з позовною заявою подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 , який повідомлявся про розгляд справи судовими повістками, направленими на адресу його зареєстрованого місця проживання, які повернулися без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв з процесуальних питань не подавав.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечувала позивач.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 6).
Дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними довідки про реєстрацію місця проживання Великобурлуцької селищної ради вих. № 08-27/152 від 13.03.2021. (а. с. 7).
Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.12.2017 у справі № 616/888/17 змінено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 09.10.2014 по справі № 645/631/14-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх розмір - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набранням цим рішенням законної сили (а. с. 8).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 зазначеної статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень частини 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Отже, можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 Сімейного кодексу України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Такий припис доводить факт підвищеного захисту прав дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 Сімейного кодексу України, так і положень статей 183, 184 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 Сімейного кодексу України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 Сімейного кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу вищевказаних правових положень, які регламентують спірні правовідносини, вбачається, що саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). При цьому, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Отже, звернення до суду позивачем з позовом про зміну способу стягнення аліментів є її правом і не залежить від зміни матеріального становища відповідача.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання має доводитися сторонами відповідно до правил статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України в контексті обов'язку батьків по утриманню дітей, поєднаного з презумпцією можливості батьків його забезпечувати, що витікає із свідомого рішення батьків народити дітей, яке нерозривно пов'язано з існуючою спроможністю батьків належним чином їх утримувати.
Під час судового розгляду відповідачем жодним чином не спростовано, що присуджений за рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.12.2017 розмір аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку залишається достатнім для гармонійного розвитку неповнолітньої дитини на теперішній час. Також відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження свого матеріального становища, які б свідчили про те, що зміна способу стягнення аліментів фактично призведе до збільшення їх розміру, доказів, що визначений судом розмір аліментів у частці від його доходу є для нього непосильним тягарем з огляду на існування обставин, визначених у статті 182 СК України, а також доказів, що його дохід є мінливим, що свідчило б про недоцільність зміни способу стягнення аліментів та призвело б до порушень інтересів дитини.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання має доводитися сторонами відповідно до правил статей 12,81 Цивільного процесуального кодексу України в контексті обов'язку батьків по утриманню дітей, поєднаного з презумпцією можливості батьків його забезпечувати, що витікає із свідомого рішення батьків народити дітей, яке нерозривно пов'язано з існуючою спроможністю батьків належним чином їх утримувати.
Виходячи з наведених обставин, суд вважає наявними підстави для зміни способу стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.12.2017, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, окрім вищевказаних обставин, суд також враховує прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» для дітей віком від 6 до 18 років, який станом на жовтень 2021 року становив 2510 грн.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від:05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів, про що зазначено у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17.
Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, враховуючи всі вищевикладені обставини, а також враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей матері, суд вважає необхідним встановити розмір аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Розподіл судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 908 грн 00 к.
Керуючись статтями 2, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 28.12.2017 у справі № 616/888/17, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та визначити їх у розмірі однієї чверті від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи від дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 к., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Великобурлуцьким районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.12.2021.
Найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Головуючий Ю.М. Подмаркова