Справа № 202/3962/20
Провадження №2/202/336/2021
Іменем України
14 грудня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мачуського О.М.,
за участю секретаря - Ситника С.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Тарасевича С.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Дарчука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином,-
З Верховного Суду надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральних збитків завданих злочином.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , йому була завдана моральна шкода. Так, ОСОБА_2 17 червня 2013 року близько 21:47, керуючи автомобілем ВАЗ-2107 (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись у м. Дніпрі по Слобожанському проспекту в напрямку вул. Столєтова грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, всупереч вимогам п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 10.1, п. 12.3, пп. «б» п. 12.9 та дорожнього знака 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (40 км/год.) розділу 33 Правил дорожнього руху скоїв на нього наїзд.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, закритої тупої травми грудної клітки, закритих переломів обох кісток лівого передпліччя, лівої плечової кістки; правої великогомілкової кістки та голівки малогомілкової кістки зі зміщеннями відламків, відкритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, рваних ран верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя.
Зважаючи на незворотні ушкодження здоров'я, Позивач змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Вказані обставини в сукупності завдали та завдають йому моральну шкоду, яку Позивач оцінює у 200 000 грн., які просив стягнути з Відповідача.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2020 року справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року за клопотанням представника позивача було призначено судово-психологічну експертизу, зупинено провадження по справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2021 року було поновлено провадження у справі.
З урахуванням висновку експерта, Позивачем 03.09.2020 р. було збільшено позовні вимоги, а саме розмір моральної шкоди до 972 000 грн..
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2021 р. було закрито підготовче провадження по справі.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити. Так, Позивач зазначив, що у зв'язку з отриманими травмами, він змушений змінити свій спосіб життя та прикладати додаткових зусиль до його нормалізації. Тривале лікування, стійкий розлад здоров'я завдали та завдають йому моральних страждань. Відповідно до дослідження експерта моральна шкода визначена у розмірі 972 000 грн., які Позивач просив стягнути з Відповідача, як винуватця ДТП.
Представник Відповідача та Відповідач в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Зазначили, що Позивач грубо порушив правила дорожнього руху, а саме переходив дорогу на заборонений сигнал світлофора, що й стало причиною ДТП. Враховуючи наведене, зважаючи на те, що шкода Позивачу завдана умисними діями останнього, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_2 звільнено від відбування основного та додаткового покарань.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 78 875,83 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 грн. - моральної шкоди.
Дніпровський апеляційний суд 13 листопада 2019 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання і ухвалив новий вирок, яким призначив йому за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, а на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнив його від відбування основного та додаткового покарань. В іншій частині вирок залишив без зміни.
ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 17 червня 2013 року близько 21:47, керуючи автомобілем ВАЗ-2107 (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись у м. Дніпрі по Слобожанському проспекту в напрямку вул. Столєтова зі швидкістю близько 65 км/год., грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, всупереч вимогам п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 10.1, п. 12.3, пп. «б» п. 12.9 та дорожнього знака 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (40 км/год.) розділу 33 Правил дорожнього руху неправильно оцінив дорожню обстановку, що склалася, при наближенні до дорожнього знака 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (40 км/год.) не виконав вимоги цього знака, не знизив швидкості керованого ним автомобіля, чим позбавив себе можливості при виникненні небезпеки для руху своєчасно зупинити керований ним автомобіль. Під час виявлення небезпеки для руху, а саме зміни дорожньої обстановки у вигляді пішохода ОСОБА_1 , який переходив проїзну частину справа наліво щодо напрямку руху автомобіля та наближався до його смуги руху, ОСОБА_2 не своєчасно застосував заходи екстреного гальмування, знизивши в зоні дії дорожнього знака 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» (40 км/год.) швидкість керованого ним транспортного засобу до 44,2...43,7 км/год., тим самим продовжив перевищувати максимально дозволену швидкість руху на даній ділянці дороги, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, проявив злочинну самовпевненість, перестав зменшувати швидкість руху автомобіля, а замість цього змінив напрямок руху автомобіля шляхом відвороту керма ліворуч у бік напрямку руху пішохода ОСОБА_1 , в результаті чого скоїв на нього наїзд.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, закритої тупої травми грудної клітки, закритих переломів обох кісток лівого передпліччя, лівої плечової кістки; правої великогомілкової кістки та голівки малогомілкової кістки зі зміщеннями відламків, відкритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, рваних ран верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя.
Постановою Верховного Суду від 18.06.2020 р. касаційну скаргу захисника Білого Івана Миколайовича задоволено частково. Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2019 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди скасовано та призначено новий розгляд у цій частині у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
За змістом ч.ч.1-2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Враховуючи те, що внаслідок ДТП, ОСОБА_1 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя, що призвело до незворотних наслідків, зокрема отримання 3 групи інвалідності безстроково, вплинуло на зміну способу життя, погіршення його здібностей та необхідності докладання додаткових зусиль для організації життя, суд беззаперечно встановлює факт отримання Позивачем моральної шкоди, внаслідок ДТП, яка сталась 17 червня 2013 за участю водія ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Враховуючи встановлену Вироком суду вину Відповідача у заподіянні тілесних ушкоджень Позивачу, суд доходить до висновку, що моральна шкода, підлягає стягненню саме з ОСОБА_2 . При цьому судом не встановлено наявності підстав, для відшкодування моральної шкоди іншою особою, відповідно до закону.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд виходить з наступного.
Згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно висновку експерта №19/104-19/214 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 14.07.2021 року, зазначено, що орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані ОСОБА_1 страждання (моральну шкоду) становить 162 мінімальну заробітну плату (т. 1 а.с.217-241).
Судовий експерт Белічко А.М. в судовому засіданні висновок підтримала, вказавши, що дослідження було проведено відповідно до затвердженої методології по формулі, яка включає всі компоненти, необхідні для визначення орієнтованої завданої моральної шкоди.
Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно положень ч. 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пунктів 4.7, 4.9 ПДР пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.
Як встановлено судами всіх інстанції під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, потерпілий ОСОБА_1 почав переходити дорогу поза межами перехідного переходу на заборонений сигнал світлофора, після чого на нього і скоїв наїзд автомобіль ВАЗ-2107 під керуванням Відповідача.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи грубу необережність дій Позивача під час ДТП 17 червня 2013 року, зокрема порушення п. 4.7., 4.9. Правил Дорожнього руху України, ступень вини ОСОБА_2 , суд доходить до висновку про необхідність зменшення розміру спричиненої моральної шкоди до 50 000 грн., що є достатнім для розумного відшкодування позивачу і не призводить, в свою чергу, до збагачення при встановлених обставинах, напроти становить достатню справедливу форму відшкодування моральної шкоди, заподіяної Позивачу.
Отже, з урахуванням наведеного цивільній позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином підлягає задоволенню частково.
Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на проведення судово-психологічної експертизи у сумі 5076 грн. (т.2 а.с. 5).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , моральну шкоду, завдану злочином у розмірі 50 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , витрати на проведення судової психологічної експертизи у сумі 5076,00 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повне рішення складено 24 грудня 2021 року
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський