Справа № 653/2877/21
Провадження № 2/653/1050/21
іменем України
22 грудня 2021 року
22 грудня 2021 року Генічеський районний суд Херсонської області у складі головуючої судді Мотонок Т.Я., за участю секретаря судового засідання Шулежко Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ «Державний ощадний банк України» філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.03.2018 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 17Р-148/121. Відповідно до якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 31 356,00 гривень зі сплатою 17,99 % річних, на строк 36 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше “14” березня 2021 року.
Кредитні кошти на загальну суму 31 356,00 грн. позивачем було перераховано на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 відповідно до пп.3.2.1 Кредитного договору. Таким чином, факт отримання Відповідачем коштів на рахунок останнього підтверджений документально (копія Меморіального ордеру № 17Р-148/12 від 15.03.2018р.).
Позичальник зобов'язувався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 871,00 грн. та сплату процентів, нарахованих на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з 15 квітня 2018 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим договором.
Відповідно до п. 8.3. Кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% простроченого платежу.
Проте, ОСОБА_1 порушує умови Кредитного договору, а саме ним допущена прострочена заборгованість зі сплати основного боргу та нарахованих відсотків. Загальна сума до стягнення кредитної заборгованості становить 26 926,02 грн., яка складається з: 14 646,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 1211.85 грн. - проценти за користування кредитом; 6 399,01 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 416,60 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом ; 86,31 грн. - сума сплаченої пені; 1475,66 грн. - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 89,62 грн. - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів; 2591,08 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу; 182,51грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.
У даному розрахунку сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення основного боргу та пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом складає 6 815,61 грн., однак відповідачем було сплачено пеню в розмірі 86, 31 грн. Тому загальна сума пені до стягнення складає 6 729,03 грн.
23.04.2021 року боржнику було вручено вимогу про повернення кредиту. Проте на момент подачі позовної заяви відповідачем не було вжито заходів задля погашення заборгованості.
Таким чином, АТ «Ощадбанк» просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 26 926,02 грн. та судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте представник позивача надіслав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився. Про час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштового повідомлення та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відзив на позов до суду не надано. Суд вважає, що, оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності і неявкою до суду відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді, в зв'язку із чим суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів у його відсутності оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст.6, ч.1 ст.627 та ч.1 ст.628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ч.1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що 15.03.2018 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 17Р-148/121. Відповідно до якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 31 356,00 гривень зі сплатою 17,99 % річних, на строк 36 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше “14” березня 2021 року.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитні кошти на загальну суму 31 356,00 грн. позивачем було перераховано на поточний рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_1 відповідно до п.п.3.2.1 Кредитного договору. Таким чином, факт отримання Відповідачем коштів на рахунок останнього підтверджений документально (копія Меморіального ордеру № 17Р-148/12 від 15.03.2018р.).
Позичальник зобов'язувався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 871,00 грн. та сплату процентів, нарахованих на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з 15 квітня 2018 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак ОСОБА_1 порушує умови Кредитного договору, а саме ним допущена прострочена заборгованість зі сплати основного боргу та нарахованих відсотків, яка становить 26 926,02 грн., яка складається з: 14 646,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 1211.85 грн. - проценти за користування кредитом; 6 399,01 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 416,60 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом ; 86,31 грн. - сума сплаченої пені; 1475,66 грн. - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 89,62 грн. - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів; 2591,08 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу; 182,51грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ч.1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За умовами Договору, викладеними в п. 3.9.1 Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь - які або всі можливі випадки невиконання Позичальником
та або Поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або Документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, вимагати дострокового повернення суми
Кредиту та сплати всієї суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, шо підлягають до сплати за ним Договором), строк сплати яких ще не настав, в повному обсязі у тому числі, але не виключно, у разі якщо відбулася будь-яка із наступних подій:
-затримання сплати частини Основної суми боргу за Кредитом та/або процентів за користування Кредитом на один календарний місяць;
-ненадання Позичальником Банку підтверджуючих документів щодо використання Кредиту за цільовим призначенням кредиту;
-неподання Позичальником на вимогу Банку документів, що стосуються його фінансового стану;
-порушення Позичальником та/або Поручителем умов Документів забезпечення.
Виконання позичальником Вимоги Банку щодо дострокового повернення Кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів, строк сплати яких не настав, відповідно до умов цього Договору повинно бути проведено Позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від Банку. Сторони підтверджують, що термін дострокового повернення всієї суми Кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів строк сплати яких не настав, шо містяться у Вимозі Банку, направленій Позичальнику, відповідно до цього пункту Договору є зміною терміну остаточного повернення Кредиту в бік його зменшення. Сторони домовились, що вказана в цьому пункті зміна терміну, на який надано Кредит, не є зміною Банком в односторонньому порядку умов цього Договору.
23.04.2021 року боржнику було вручено вимогу про повернення кредиту. Проте на момент подачі позовної заяви відповідачем не було вжито заходів задля погашення заборгованості.
Відповідно до п. 4.2.2. При виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За положеннями з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 17Р-148/121 від 15.03.2018 року у сумі 26 926,02 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2 270,00 грн.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 15, 16, 258, 267, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 612, 625, 626,628, 634, 639, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, та, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість в розмірі 26 926,02 грн (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень дві копійки ), з яких:
•14 646,00 грн. - заборгованість за основним боргом;
•1211,85 грн. - проценти за користування кредитом;
•6 399,01 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу;
•416,60 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом ;
•86,31 грн. - сума сплаченої пені;
•1475,66 грн. - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу;
•89,62 грн. - 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів;
•2591,08 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу;
•182,51грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Генічеського районного суду Т. Я. Мотонок