Справа № 951/987/21
Справа № 3/951/713/2021
16 грудня 2021 року смт. Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли із Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії від 24.11.2021 ДПР18 № 465291 24.11.2021 об 11 год. 17 хв на А/Д Т2006 (1 км) Городище-Зарваниця водій керував транспортним засобом марки ВАЗ 2105 ДНЗ НОМЕР_1 , не будучи пристебнутим ременем пасивної безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.5 ст.121 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії від 24.11.2021 ДПР18 № 465292 об 11 год. 17 хв на А/Д Т2006 (1 км) Городище-Зарваниця водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2105 ДНЗ НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , даючи пояснення у присутності батька, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд суворо не карати. Вказав, що зробив відповідні висновки.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Диспозиція частин 1 та 2 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з п.2.3 «в» Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі : посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім визнання вини самим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №465291 від 24.11.2021, поясненнями ОСОБА_1 , протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №465292 від 24.11.2021, а також іншими матеріалами справи.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбаченістаттею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1цього Кодексу.
Згідно з ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Статтею 33 КУпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника є його щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, зокрема те, що порушник вину визнав, майновий стан, зокрема те, що порушник неповнолітній, непрацевлаштований, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, його щире каяття, суддя вважає за доцільне відповідно до ст.24-1КУпАП застосувати до нього захід адміністративного впливу у виді попередження.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення суддею постанови про накладення на правопорушника адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 454,00 грн.
Заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст.23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Відтак, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Враховуючи те, що до ОСОБА_1 застосовано захід впливу - попередження, яке не є адміністративним стягненням, суд прийшов до висновку, що сума судового збору стягненню не підлягає
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Справи про адміністративні правопорушення №951/987/21 (3/951/713/2021), №951/988/21 (3/951/714/2021) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП об'єднати в одне провадження.
Об'єднаній справі присвоїти №951/987/21 (провадження 3/951/713/2021).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП
Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
СУДДЯ І. І. БРАТКІВ