23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 280/6803/20
адміністративне провадження № К/9901/47077/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 280/6803/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду, у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в проведенні індексації (перерахунку) та виплати ОСОБА_1 проіндексованої пенсії з 01.03.2019 р. та з 01.07.2020 р., передбаченої ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити індексацію та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, застосувавши кофіціент 1,35%, з урахуванням різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.03.2019 р.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в проведенні індексації (перерахунку) та виплати ОСОБА_1 проіндексованої пенсії з 01.03.2019 р. та з 01.05.2020 р., передбаченої ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити індексацію та ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. за №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 р. за №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з урахуванням різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.03.2019 р. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, визнано підстави, наведені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року.
12 грудня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 280/6803/20.
Скаржник вимоги своєї касаційної скарги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а в статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що на виконання вимог ухвали суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху, клопотання про поновлення строку оскарження позивачем обґрунтовано тим, що у позивача, на користь якого було винесене судове рішення №280/6803/20 Запорізьким окружним адміністративним судом, на той момент не було підстав та передумов подавати апеляційну скаргу, оскільки із двох заявлених вимог суд задовольнив обидві. У тексті рішення лише не було згадки про коефіцієнт оцінки одного року страхового стажу, який застосовувався у формулі при індексації пенсії, та розмір якого ним оспорювався у позовній заяві. Отже, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивач просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а тому визнав підстави, наведені позивачем у вказаному клопотанні, неповажними.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції прийнято 03 листопада 2020 року, копію оскаржуваного судового рішення отримано апелянтом 17 листопада 2020 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду лише 05 серпня 2021 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 295 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі з дотримання норм процесуального права.
Отже, подана ОСОБА_1 . Касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись положеннями пункту 5 частини першої, приписами частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі № 280/6803/20.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т.Г. Стрелець
Судді А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій