Ухвала від 22.12.2021 по справі 490/9828/16-а

УХВАЛА

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 490/9828/16-а

адміністративне провадження № К/9901/45260/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі №490/9828/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку розміру пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва №66/5 від 09.09.2016 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-146 від 07.07.2016;

- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва провести мені перерахунок пенсії у відповідності до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (із змінами і доповненнями в редакції від 01.01.2008, що діяла на час призначення пенсії), без обмеження граничного розміру пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-146 від 07.07.2016, згідно якої заробітна плата складає 8098, 57 грн. (вісім тисяч дев'яносто вісім гривень 57 копійок) та здійснити відповідні виплати з 01 грудня 2015 року.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2021 року позоні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області) №66/5 від 09.09.2016 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-146 від 07.07.2016;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.09.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII в редакції Закону №2663-III від 12.07.2001, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Миколаївської області №18-146 від 07.07.2016, згідно якої заробітна плата складає 8098, 57 грн., із врахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2021 року скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження є рішення органу Пенсійного фонду України про відмову у перерахунку пенсії.

Справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Обґрунтованих посилань на наявність обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України касаційна скарга не містить.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Що стосується посилань скаржника на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, слід також зазначити, що оцінка наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є вторинною від наявності права на касаційне оскарження судових рішень у справах саме незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі №490/9828/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку розміру пенсії.

Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя Т.Г. Стрелець

Попередній документ
102171140
Наступний документ
102171142
Інформація про рішення:
№ рішення: 102171141
№ справи: 490/9828/16-а
Дата рішення: 22.12.2021
Дата публікації: 24.12.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.12.2021)
Дата надходження: 10.12.2021
Предмет позову: про визнання протиправними та скасування рішення суб"єкта владних повноважень
Розклад засідань:
04.12.2020 14:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
07.06.2021 11:20 Центральний районний суд м. Миколаєва
14.07.2021 11:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
26.11.2021 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд